Хід роботи. 1. Поставити скляну трубку в фарфорову чашку.

1. Поставити скляну трубку в фарфорову чашку.

2. Заповнити трубку піском (бажано, щоб зверху в трубці пісок утворював конус).

3. Розчинити в спирті борну кислоту.

4. Влити спирт у фарфорову чашку так, щоб його рівень становив 2 см.

5. Після повного просочування піску спиртом (коли він з'явиться на поверхні піску біля верхнього краю трубки) підпалити конус.

Таким чином, створюється модель системи: ґрунтова вода (імітується спиртом) — ґрунт (імітується піском) — випаровування (імітується згоранням рідини, яка надходить до поверхні).

6. Відзначити, що, поки в нижній частині піску є спирт, горіння не припиняється, бо до поверхні підходять його нові й нові порції. Цей дослід показує, що в природі, поки з поверхні ґрунту йде випаровування води, до неї по ґрунту, постійно підходять порції вологи. При згоранні спирту на поверхні піску збільшується нагромадження принесеної з спиртом борної кислоти. Отже, під час випаровування соленосної води йде збагачення солями верхніх ґрунтових горизонтів і утворення солончаків.

Завдання № 4. Визначення вмісту в ґрунті гігроскопічної вологи.

Матеріали та обладнання: ступка, сито з діаметром отворів в 1 мм, тигель, ексикатор, термостат, терези і важки.

Вступні пояснення. При вивченні водних властивостей ґрунту важливо знати його гігроскопічність, щоб правильно оцінити запаси продуктивної (доступної рослинам) вологи в ґрунті. Визначаючи, вологість ґрунту слід мати на увазі, що вміст у ґрунті води, доступної рослинам протягом вегетаційного періоду, значно коливається. Вміст у ґрунті гігроскопічної вологи в часі значних коливань не має (для даного горизонту даного ґрунту), і тому його визначення достатньо зробити один раз. Дослід проводять з повітряно-сухим ґрунтом, що не має ніяких форм води, крім гігроскопічної.

Хід роботи

1. Зразок ґрунту розсипати тонким шаром по паперу або краще по склу і тримати в приміщенні до повного висихання (звичайно 3-5 днів).

2. Із висушеного зразка ґрунту взяти 5-10 г ґрунту і, обережно розтираючи його в ступці, весь пропустити крізь сито з отворами в 1 мм. Грунт слід весь пропускати крізь сито, а не відсіювати потрібну його кількість, бо інакше з ґрунту для аналізу штучно виділятимуться агрегати, які можуть мати інший вміст гігроскопічної води, ніж весь ґрунт.

3. Із ґрунту в прожарений і зважений тигель взяти наважку, що дорівнює 5-6 г.

4. Помістити тигель з ґрунтом у сушильну шафу і тримати при температурі 105° протягом 4-5 год. (до абсолютно сухого стану).

5. Охолодити тигель з ґрунтом в ексикаторі і зважити.

6. Обчислити вміст у ґрунті гігроскопічної вологи за формулою та занести дані до таблиці:

де

А – вага повітряносухої наважки (зразка до висушування);

Б – вага зразка після висушування;

х – вміст у ґрунті гігроскопічної води, %.

Форма запису результатів

Вага тигля, г	Вага тигля з ґрунтом, г	Вага ґрунту, г	Втрата у вазі, г	Вміст у ґрунті гігроскопічної води, %
до висушування	після висушування	до висушування	після висушування

3.2.2 Л абораторна робота № 9, 10