Вступ 13
-В чому полягає лінія розмежування між релігієзнавством й іншими гуманітарними науками, що в контекст своїх досліджень включають також релігію і з яких релігієзнавці дістають для себе певний емпіричний матеріал? Конституювання релігієзнавства як окремої сфери наукового знання поставило також питання про з'ясування принципів релігієзнавчих досліджень, розробку його категоріально-понятійного апарату. Адже навіть сучасне західне релігієзнавство піддається різноманітній критиці саме за те, що воно не визначилося щодо категоріально-понятійного апарату, не має однозначного розуміння сутності релігії. Не всі з поставлених тут проблем знайшли висвітлення в нашому підручнику. Над деякими з них ще працює релігієзнавча наука,5 інші питання потребують подальшого наукового дослідження, хоч тут їм і присвячено окремі теми чи підтеми. Автори загалом були однозначними у вирішенні поставлених завдань, хоч їх світоглядні уподобання дещо позначилися на характері витлумачення ними релігійних проблем. Пропоноване видання докорінно відрізняється за змістом і структурою від навчальних посібників із релігієзнавства, що побачили світ протягом останніх п'яти років. Структура їх, а подекуди і зміст, нагадують переважно підручники з наукового атеїзму, Вони часто обмежені з'ясуванням проблем історії релігії. В оцінках церковно-релігійних явищ, окремих конфесій автори підручників презентують або дещо видозмінені опійні підходи недалекого минулого, або заангажовані та емоційні виклади газетярів чи конфесійних видань. Натомість у змісті розділів нашого підручника викладені здобутки сучасного світового релігієзнавства. Не легко далася декому з авторів книги зміна тих світоглядним парадигм, заідеологізованих установок, якими вони послугували свого часу, але вона відбулася. То ж маємо перший в Україні підручник з релігієзнавства, де врахована вся його складна дисциплінарна структура. Він написаний на основі принципів об'єктивності, історизму, світоглядного та конфесійного плюралізму. Автори сповідують принцип можливості вільного функціонування будь-якого релігійного вірування, якщо воно діє в межах цивілізованих правових норм. Відтак науковці прагнули бути рівними, толерантними у ставленні до релігійних течій, не виявляли якоїсь конфесійної упередженості. Зрозуміло, як і кожне видання, наш підручник викличе різні міркування. Ми завжди з вдячністю приймемо доброзичливу критику і слушні зауваження з тим, щоби наступне видання "Академічного релігієзнавства" зробити ще кращим. До кожної теми додаємо список рекомендованої літератури, серед якої 5 Релігієзнавство: предмет, структура, методологія. За ред. А.Колодного і Б.Лобовика. К., 1996; Релігієзнавчий словник. - К., 1996. Вступ
Підручник написаний колективом науковців Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України, а також ряду вузів країни, зокрема: Вступ - д.філос.н. А.Колодний. Тема І. §§ 1-2 - д.філос.н. А.Колодний § 3 - д.філос.н. БЛобовик § 4 - к.філос.н. Р.Трачук § 5 - д.філос.н. А.Колодний Тема II. §§ 1-4 - д.філос.н. А.Колодний § 5 - к.філос.н. Р.Трачук Тема III. § 1 - к.філос.н. В.Кулик § 2 - д.філос.н. А.Колодний та § 3-4 - к.філос.н. В.Кулик § 5 - д.філос.н. А.Колодний. Тема IV. §§ 1-2 - к.філос.н. О.Сарапін § 3 - к.філос.н. М.Бабій § 4 - к.філос.н. О.Сарапін § 5 - д.філос.н. БЛобовик § 6 - к.філос.н. Л.Филипович § 7 - к.філос.н. І.Богачевська ТемаУ. §§1-2 - д.філос.н. БЛобовик § 3 - д.філос.н. А.Черній § 4 - д.філос.н. БЛобовик Тема VI. § 1 - д.філос.н. БЛобовик § 2 - д.філос.н. А.Черній § 3 - д.філос.н. М.Закович та §§ 4-5 - д.філос.н. М.Закович Тема VII. §§1-4 - к.філос.н. О.Сарапін § 5 - д.філос.н. БЛобовик Тема VIII. §§1-4 - к.філос.н. О.Сарапін § 5 - д.філос.н. М.Закович та Тема IX. §§ 1-3 -Л.Чупрій Вступ ТемаХ. §1-3 - д.філос.н. А.Колодний § 4 - к.філос.н. П.Павленко § 5 - д.філос.н. А.Колодний Тема XI. §§ 1-5 - д.філос.н. БЛобовик Тема XII. §§1-3 - к.філос.н. Л.Филипович § 4 - к.філос.н. Л.Филипович, І.Козловський, § 5 - О.Найман Тема XIII. § 1 - д.філос.н. А.Колодний § 2 - І.Козловський § 3 - д.філос.н. ПЛроцький § 4 - д.філос.н. ВЛубський Тема XIV. §§1-4 - к.філос.н. С.Головащенко Тема XV. §§1-6 - д.філос.н. П.Саух Тема XVI. § 1 - к.філос.н. О.Бучма § 2 - к.філос.н. ГЛозко §§ 3-6 - д.філос.н. ПЛроцький § 7 - к.філос.н. В.Єленський Тема XVII. §§ 1-3 - к.філос.н. В.Єленський § 4 - Л.Чупрій § 5 - Д.Кірюхін Тема XVIII. §§1-4 - к.мед.н. О.Карагодіна Тема XIX. § 1 - к.філос.н. О.Бучма § 2 - д.філос.н. А.Колодний та § 3-4 - к.філос.н. О.Бучма § 5 - Л.Чупрій § 6-7 - к.філос.н. П.Павленко Тема XX. §§1-4 - к.філос.н. О.Бабій §§ 5-6 - к.філос.н. ІЛисий Тема XXI. §§ 1-5 - к.філос.н. О.Саган § 6 - к.філос.н. В.Климов та Тема XXII. §§1-5 - к.філос.н. Л.Филипович Тема XXIII. §§1-4 - к.філос.н. В.Щедрін §5 - - к.філос.н. С.Свистунов Тема XXIV. §§ 1-4 - к.філос.н. М.Бабій § 5 - д.філос.н. В.Бондаренко Тема XXV. §§1-2 - к.філос.н. Л.Филипович § 3 - д.філос.н. А. Колодний Вступ Тема XXVI. §§1-4 - д.філос.н. ПЯроцький § 5 - д.філос.н. А.Колодний Тема XXVII. §§ 1-2 - д.філос.н. ПЯроцький §§ 3-4 - д.філос.н. І.Мозговий § 5 - д.філос.н. ПЯроцький та В.Медвідь § 6 - д.філос.н. ПЯроцький § 7 - д.філос.н. А. Колодний Тема XXVIII. §§1-3 - к.філос.н. Л.Филипович Тема XXIX. §§1-3 - д.філос.н. А.Черній § 4 - к.філос.н. А.Щедрін Тема XXX. § 1 - к.філос.н. В.Єленський § 2 - д.філос.н. А.Колодний та к.філос.н. С.Здіорук § 3 - к.філос.н. В.Єленський § 4 - О.Литвиненко § 5 - д.філос.н. М.Закович та д.філос.н. А.Колодний §6 - к.філос.н. М.Бабій. Розділ І РЕЛІГІЄЗНАВСТВО - СПЕЦИФІЧНА СФЕРА ГУМАНІТАРНОГО ЗНАННЯ ТЕМА І РЕЛІГІЄЗНАВСТВО ЯК НАУКА Визначення проблем або ж завдань тієї чи іншої галузі знання - то одне, а з'ясування її предмета - то інше. Визначитися з предметом свого дослідження релігієзнавству виявилося значно важче, ніж іншим гуманітарним наукам. Це зумовлено насамперед гносеологічними чинниками. Справа в тому, що описати феномен релігії за допомогою звичних понять і категорій не можна. Велику вагу в релігієзнавстві має специфіка предметного факту. Дослідники-релігієзнавці, крім предметної однорідності в межах підсистем свого предмета, мають справу з збірним (у певному розумінні) предметом, що призводить до співіснування різноманітних, інколи суперечливих, розумінь предмета релігієзнавства. Власне, на цьому й грунтується думка, згідно з якою в релігієзнавстві менш за все можна покладатися на доробок попередніх років.
|
зустрічаються й книги антирелігійного спрямування. їх пропонуємо прочитати не тому, що поділяємо світоглядні установки авторів. Потреба вивчення цих джерел зумовлена відсутністю в бібліотеках інших видань з теми. Тож студент повинен критично ставитися до змісту подібних видань, сприймати з них лише те, що відповідає його світоглядним уподобанням.
