МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

2. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, передбачені цим Законом;

привести нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 20 березня 2003 року

N 638-IV

 

Публікації документа

· Офіційний вісник України — 1997 р., № 15, стор. 11, код акту 557/1997

· Урядовий кур'єр від 17.04.1997

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний педагогічний університет

Імені В.Г. Короленка

Психолого-педагогічний факультет

Кафедра соціальної і корекційної педагогіки

 

 

ЗАТВЕРДЖУЮ Голова вченої ради психолого-педагогічного факультету _______________ 20 січня 2012 р (Н.Д. Карапузова)

УХВАЛЕНО на засіданні кафедри соціальної і корекційної педагогіки 19 січня 2012 року, протокол № 10 Завідувач кафедри ____________ (В.П. Шпак)

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

Та методичні рекомендації з навчальної дефектологічної практики для студентів ІІ-го курсу, групи Дф-21

Стаціонарного відділення

 

 

Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр

 

Галузь знань: 0101 Педагогічна освіта

Напрям підготовки: 6.010105 „Корекційна освіта”

Курс навчання: IІ-й. Семестр: 4-й

 

Укладачі — старший викладач І.М. Омельченко,

канд. пед. наук, доцент Л.О.Федорович

 

 

Полтава − 2012

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ

Мета навчальної дефектологічної практики актуалізувати, систематизувати та інтегрувати набуті у ході теоретичного навчання знання з курсів загальної, дитячої та вікової педагогіки і психології, окремих курсів з циклу професійно-орієнтованої підготовки зі спеціальності, зокрема „Вступ до спеціальності”, „Анатомія, фізіологія і патологія органів слуху і мовлення”, „Основи генетики”, „Невропатологія”, „Логопедія” та ін.

Основними завданнями навчальної дефектологічної практики є:

— закріплення, поглиблення знань і усвідомлення значущості вивчення психолого-педагогічних дисциплін і спеціальних знань в результаті практичного ознайомлення з дійсним станом психофізичного здоров’я дітей та наявності відхилень і недоліків у їх психічному розвитку;

— формування професійного, критичного мислення, світоглядних позицій та інтересу до педагогічної діяльності дефектолога;

— ознайомлення студентів з різними видами й типами фізичних, психічних і мовленнєвих порушень розвитку у дітей;

— відпрацюванням практичних навичок спостереження, дослідження і виявлення відхилень у фізичному, психічному й мовленнєвому розвитку дітей, диференційної діагностики та вдосконалення умінь і навичок педагогічного спілкування з дітьми та їх батьками;

— набуття практичного дефектологічного досвіду роботи у спілкуванні з дітьми із обмеженими психофізичними можливостями (далі з ОПФМ) та виховання професійно-особистісних і гуманно-етичних якостей дефектолога, логопеда.

Навчально-дефектологічна практика є першою серйозною перевіркою майбутнього дефектолога, логопеда присвятити своє професійне життя благородній справі навчання і виховання дітей з ОПФМ. Проходження навчальної дефектологічної практики здійснюється в закладі системи охорони здоров’я, а саме: дитячому відділенні Полтавської обласної клінічної психіатричної лікарні імені О.Ф. Мальцева, де перебувають діти з ОПФМ дошкільного й шкільного віку для діагностики, корекції та лікування, що відповідає засадам професійної підготовки дефектолога шкільних, дошкільних та соціально-реабілітаційних закладів для осіб з розладами мовлення у педагогічному ВНЗ.

Педагогічна практика носить споглядально-дослідницький характер, розширює сферу спілкування з дітьми, що мають відхилення і патологію психічного, фізичного і мовленнєвого розвитку й передбачає: теоретичну готовності до виконання програмових завдань практики; формування навичок виконання практичних завдань, передбачених програмою практики й актуалізує теоретичні знання студентів, щодо основних типологічних характеристик груп дітей з ОПФМ, ознайомлює з вимогами до організації й здійснення педагогічної діяльності у відповідності із завданнями освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього фахівця-логопеда. Залучає студентів у процес професійно-педагогічної діяльності сприяє й активізує мотиви й потреби у професійних знаннях й уміннях.