ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКАХ
На початку кожного семестру викладач проводить інструктаж групи студентів про дотримання правил роботи в хімічній лабораторії та техніки безпеки. Студенти підтверджують знання правил безпеки власними підписами у журналі. Нещасні випадки (опіки, поранення, отруєння) в лабораторії виникають внаслідок недостатнього ознайомлення працюючих з відповідними інструкціями по охороні праці і техніці безпеки або в результаті необережності у роботі. У кожній лабораторії повинна бути аптечка першої допомоги. Якщо нещасний випадок трапився, потерпілому треба надати першу допомогу: 1. При попаданні на шкіру кислот, це місце слід інтенсивно промити водою, а потім 1% розчином NaHCO3. При попаданні концентрованої сірчаної кислоти перед промиванням пошкоджену шкіру необхідно витерти сухим ватним тампоном. 2. При попаданні на шкіру розчинів лугів пошкоджене місце промивають водою, а потім розведеними оцтовою, лимонною кислотами, або насиченим розчином борної кислоти. 3. При попаданні на шкіру фенолу, брому і подібних їм речовин необхідно негайно пошкоджене місце промити відповідними органічними розчинниками (спирт, ефір тощо). 4. При отруєнні хлором, бромом, оксидами нітрогену потерпілому необхідно вдихати пари розведеного розчину амоніаку і випити молоко. 5. При опіках тіла полум’ям необхідно негайно промити місце опіку 1% розчином калію перманганату і покласти на пошкоджене місце компрес із спиртового розчину таніну. 6. При порізах рану необхідно обробити спиртовим розчином йоду і перев’язати. 7. Після надання першої допомоги потерпілому, його терміново необхідно відправити до лікарні.
Основні способи очищення неорганічних речовин 1. Значення теми: В хімічній практиці велике значення має ступінь очищення речовин, так як робота з забрудненими реактивами може призвести до помилкових результатів. Чистота речовин, які використовуються як лікарські препарати, визначається Державною Фармакопеєю України і тому фармацевтам потрібно знати основні методи очищення і засоби ідентифікації чистоти речовин. 2. Основні питання теми: 2.1. Чистота хімічних речовин, кваліфікація речовин за чистотою: «чистий» (ч), «чистий для аналізу» (ч.д.а.), «хімічно чистий» (х.ч.), «особливо чистий» (ос.ч.). 2.2. Основні методи очищення і розділення речовин та їх теоретична основа: перекристалізація, дистиляція, возгонка, хімічне осадження, транспортні реакції, екстракція, зонна плавка, йонний обмін, адсорбція. 2.3. Фізичні константи як засіб ідентифікації чистоти речовин: колір, смак, запах, густина, температури плавлення та кипіння, в’язкість, розчинність тощо. 3. Теоретичний матеріал: Хімічними реактивами називають речовини, які використовують для проведення хімічних реакцій і застосовують для аналізу і синтезу речовин. Хімічні реактиви в залежності від ступеня чистоти класифікують на технічні (т.), чисті (ч.), чисті для аналізу (ч.д.а.), хімічно чисті (х.ч.), високоеталонно чисті (в.е.ч.), особливо чисті (ос.ч.). Кількість домішок регламентується Держстандартами (ДСТ), технічними умовами (ТУ) або статтями Державної Фармакопеї (ДФ). Звичайно, у практиці хімічного аналізу використовують реактиви кваліфікації ч.д.а. і х.ч. У лабораторії використовують розчини хімічних реактивів певної концентрації (найчастіше 0,1–0,2 М), рідше — індикаторні папірці. Для розчинення використовують дистильовану воду або органічні розчинники. При роботі напівмікрометодом використовують реактиви масою від 0,01 до 0,10 г твердої речовини і об’ємом від 0,5 до 5,0 см3 розчину.
4. Література: 4.1. Конспект лекції. 4.2. Сухомлинов А.К., Боровская Н.В., Пустовар П.Я. и др. Неорганическая химия (практикум), 1983, с 5–31. 4.3. Практикум по неорганической химии, под ред. Н.А. Остапкевича, 1987, с. 4–13. 4.4. Практикум загальної та неорганічної хімії. Є.Я.Лівітін та ін. — Х.: „Основа”, 1998р. с. 8–11 5. Завдання для закріплення матеріалу: 5.1. Зробити короткий конспект–характеристику методів розділення і очищення речовин.
Перекристалізація — ________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дистиляція — _____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Возгонка — _______________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Хімічне осадження — _______________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Транспортні реакції — _______________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Екстракція — _____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зонна плавка — ____________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Йонний обмін —___________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Адсорбція — ______________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Найпростіший прилад для визначення температури плавлення:
1 — гумова пробка з розрізом; 2 — термометр; 4 — посудина з маслом; 3–5 — резервуар для термометра з капіляром (пробірка); 6 — подача газу до пальника; 7— металева (або азбестова) сітка; 8 — капіляр із речовиною; 9 — кільце із пластику чи гуми для кріплення капіляра до термометра; 10 — кільце штативу, який утримує посудину з нагрітим маслом
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________
|
5.2. Коротко описати методику встановлення температур плавлення і кипіння речовин.
