Правові наслідки при самочинному будівництві

1. Стаття 376 ЦК передбачає негативні наслідки для тих, хто порушує правила будівництва, правила належного оформлення земельної ділянки під будівництво, здійснює будівництво без належного дозволу та затвердженого проекту.

Визначальним є положення цієї статті, згідно з яким особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Це положення виходить із того загального правила, що всі способи набуття права власності мають бути правомірними. Неправомірною є побудова житлового будинку, будівлі або споруди, коли вони збудовані або будуються на земельній ділянці, яка не була відведена для нієї мети, або без на-_: лежного дозволу чи належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

2. Проте є певний виняток — на вимогу власника (користувача)земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

3. Права власника (користувача) підлягають суттєвому захисту,якщо він не визнає права власності за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво або якщо це порушує права іншихосіб. В цьому випадку майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. Земельна ділянка може бути у встановленому порядку надана особі підуже збудоване нерухоме майно, якщо суд визнає право власності насамочинно зведену будівлю на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

З, Право на земельну ділянку при придбанні

житлового будинку, будівлі або споруди,

Що розміщені на ній

1. Стаття 337 ЦК вирішує проблеми права на земельну ділянку, пов'язані з придбанням житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній. До особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо житловий будинок, будівля, споруда розмішені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Глава 28 Право власності на житло

_',?«. 1. Поняття житла фізичної особи

1. Під поняття житла фізичної особи підпадають жилий будинок, квартира, інші приміщення, призначені для постійного проживання в них.

Квартирою є ізольоване помешкання в жилому будинку, призначене та придбане для постійного в ньому проживання (ст.382 ЦК).

Цільове призначення жилого будинку, квартири полягає в тому, що вони мають забезпечувати проживання в них власника та членів його сім'ї, інших осіб. Тому ці помешкання не можна використовувати для промислового виробництва.

Правові відносини при експлуатації багатоквартирного жилого будинку

1. Складним є питання взаємовідносин власників квартир приексплуатації жилого будинку (квартири). Власники квартир для забезпечення належної експлуатації багатоквартирного жилого будинку, користування квартирами та спільним майном жилого будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла).Об'єднання власників квартир, жилих будинків є юридичною особою, яка діє відповідно до статуту та закону (ст.385 ЦК).

2. У власників квартир у багатоквартирному жилому будинкувиникає спільна сумісна власність на приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне,сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також на споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також нежилих приміщень, які розташовані у жилому будинку (ст.382 ЦК).

3. Об'єднання власників квартир, жилих будинків може існувати, а може і не Існувати, але це не змінює прав приватної власності осіб на певні квартири і їх права спільної сумісної власності наприміщення загального користування тощо.