Право комунальної власності1. Право власності виражає стан належності майнових прав окремим суб'єктам права власності, визначеним ЦК. Насамперед це право приватної власності приватних осіб — фізичних і юридичних. Це положення закріплене у ст.325 ЦК, в якій вказується, що суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. Крім цих суб'єктів права власності є й інші — держава та територіальні громади (ст.ст.326, 327 ЦК). Не визначене правове становище АРК, яка не є державним утворенням. Проте слід зазначити, що згідно з п.З ч.і ст. 138 Конституції до відання АРК відноситься управління майном, що належить цій республіці. Управлішш не означає власність, а отже, слід вважати, що ми маємо справу зі здійсненням права власності держави Україна шляхом управління державним майном АРК. Здійснення права державної власності АРК має бути відмежовано від здійснення права комунальної власності, управління майном якої здійснюють безпосередньо територіальні громади та утворені ними органи місцевого самоврядування (ст.327 ЦК). 2. Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками, як правило, будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вар-;тість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичнихосіб, не є обмеженими. Проте законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фі-1зичної чи юридичної особи (ст.325 ЦК). 3. Право державної власності визначається ст.326 ЦК. Згідноз цією статтею держава має майно, у тому числі грошові кошти,які належать державі Україна. Перелік майна, яке належить державі, не надається. Управління об'єктами державної власностіздійснює Кабінет Міністрів України відповідно до закону України (ст. 116 Конституції). На міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби ВР, Президента України, Кабінету Міністрів України згідно Із законодавчими актами України (див. Декрет Кабінету Міністрів України "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності"). 4. Хоча ЦК не визначає переліку об'єктів права державноївласності, проте він визначений ст.34 Закону про власність, згідно з якою об'єктами права загальної власності є: майно, що забезпечує діяльність ВР та утворених нею державних органів; майно Збройних Сил України, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ, оборонні об'єкти, енергетичні системи і системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення, кошти республіканського бюджету, республіканський НБУ, Інші республіканські банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси;республіканські резервні, страхові та інші фонди; майно вищих ісередніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або Інше майно,шо становить матеріальну основу суверенітету України і забезпе.;чує її економічний і соціальний розвиток; інше майно, переда» власність України іншими державами, а також юридичними особами та громадянами. Відповідно до ст.5 Закону про приватизацію державного майна не підлягають приватизації об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. Відповідно до ст.32 Закону про власність суб'єктом права державної власності є ВР. 5. Право комунальної власності визначено ст.327 ЦК. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є в комунальній власності, здійснює безпосередньо територіальна громадата утворені нею органи місцевого самоврядування. 6. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктамиправа комунальної власності, в тому числі виконують усі майновіоперації, можуть передавати об'єкти права комунальної власності упостійне або тимчасове користування юридичним та фізичнимособам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання щодо їх відчуження, визначатив угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування та оренду(ст.60 Закону про місцеве самоврядування). 7. Права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідніради (ст. 16 Закону про місцеве самоврядування). Ради є представницькими органами місцевого самоврядування. Представницькіоргани місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови,виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципомрозподілу повноважень у порядку і межах, визначених Законом промісцеве самоврядування та іншими законами, а також статутамитериторіальних громад.
Глава 24 Набуття права власності 1. Підстави набуття права власності 1. Глава 24 присвячена питанням набуття права власності. Визначені в Кодексі способи набуття права власності стосуються всіх форм права власності. Підстави набуття права власності — це юридичні факти. В багатьох випадках ними є правочини (ч.і ст.328 ЦК). Всі підстави набуття права власності мають бути не забороненими законом, тобто правомірними. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч.2 ст.328 ЦК). Щоб можна було встановити право власності на річ, вона повинна існувати. Отже, річ насамперед має бути створена, І створення нової речі є підставою для виникнення права власності на цю річ. Виготовлення нової речі є первісною підставою для виникнення права власності на річ. Право власності на новостворену річ, яка виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.і ст.331 ЦК).
|
