Другчй рік життя

Базисна характеристика мовленнєвого розвитку дітей

 

Перше півріччя (1 рік- 1 рік 6 місяців)

 

Швидкими темпами збільшується пасивний словник, кількість слів, які розуміє дитина. Легко встановлює зв'язок між предметами, діями та їхніми словесними позначеннями; узагальнює предмети за суттєвими ознаками. Мова дорослого стає інструкцією до дії, дитина виконує за словом дорослого прості дії з предметами ("закрий", "відкрий", "по­клади") до 1 року 3 місяців, а потім і більш складні ("Візьми ложку і сядь за стіл", "Візьми серветку і витри рот").

Легко наслідує звукосполучення, які чує від інших. Характерними для дитини є ігри-монологи (наслідування мовлення дорослих у формі ле­пету). Повторює за дорослим закінчення слів і легкі слова.

Запас слів близько 30-40. Слова набувають узагальнюючого харак­теру (словом "кішка" позначають будь-яку кішку - живу, іграшкову, гу­мову, м'яку, велику, маленьку, чорну, руду, на картинці). У словнику багато полегшуючих слів (ляля,коко, гам-гам, бі-бі, тік-так), перева­жають іменники та дієслова. Звертається із запитаннями "Що це?", "Де?''.

Вживає слова-речення. В кінці періоду (до 1 року 5-6 місяців) з'яв­ляються двослівні речення. Продовжує багато лепетати, емоційно спіл­куючись з дорослими в процесі своєї діяльності. Слова доповнюються мімікою, жестами, рухами. Звертається до дорослих з проханням, скар­гою, показує жестами, мімікою, іноді додає знайомі слова.

 

 

Друге півріччя (1 рік 6 місяців - 2 раки)

 

Виявляє підвищений інтерес до розмови дорослих, втручається у виконання деяких дій, що випливають з розмови, яка безпосередньо не звернена до дитини. Розуміє смисл речень, висловлювань про події та явища, які часто повторюються в особистому досвіді дитини. Розуміє запитання "Що?", "Хто?". "Де?". Легко повторює слова та фрази, які промовляють дорослі.

Запас активного словника швидко зростає: в 1 рік 8 місяців -100 слів, 1 рік 9 місяців - 175 слів, 1 рік 10 місяців - 225 слів, 2 роки -300 слів. Полегшуючі слова замінюються правильними (кис-кис - киця; гав-гав - собака). З'являються прикметники, займенники. Узагальнює продмети за суттєвими ознаками.

Активізується мовленнєва діяльність, дитина багато розмовляє в мовленні з'являються двох-трьохслівні речення, а на кінець року -чотирислівні і навіть більше. Засвоює перші граматичні форми (словозміна слів у реченні, їх узгодження).

Мовлення стає засобом спілкування з дорослими; відповідає на за­питання, звертається до дорослих із запитанням "Що це?". Прохання, бажанню передаються словами, набирають мовної форми. Мовлення емоційно виразне.

 

 

Перша молодша група (третій рік життя)

 

Звукова культура мовлення. Вчити дітей чітко вимовляти голосні(а, у, о, е, и, і) та приголосні звуки (б, п, м, н, т, д, к, с, з), як тверді, так і м'які (т-ть, з-зь б-бь): лампа, лялька, суп, сік, бачити, бігати, тато, тьотя; вибуховий звук ’’г’’ у словах "гуля, гава, дзига, гудзик"; чітко вимовляти кожний склад у двох- та трьохскладових сло­вах; мо-ло-ко, ма-ши-на, ма-ли-на, со-ба-ка, ко-па-ти, хо-ди-ти. Сте­жити за роздільною вимовою звукосполучень типу " м'я, в'я, п'ю: м'яч, п'ю, п’є, 6'є, м'ясо". Вправляти дітей у вимові шиплячих звуків та звуків "ц, р".

Розвивати фонематичний слух, диференціювати на слух слова, які різняться одним чи двома звуками: хоси-кози, дуб- зуб, пити-мити-лити, нігті-кігті.

Вчити промовляти слова в різному темпі (швидко, повільно) з різ­ною силою голосу (тихо, тихіше, голосно, голосніше) чітко, не ковтати склади і закінчення.

Вправляти в звуконаслідуванні і римуванні (мовні ігри): баня-ваня-неня, мамя, таня, мак-так-сяк-кряк-звяк; нік-сік-рік; день-дон-ділінь- дом-бом-бом-білім-6oм.

Розвивати мовне дихання та виразність мовлення.

 

Словникова робота

 

Розвивати здатність дітей розуміти мовлення дорослих, звернене до інших дітей (до всіх дітей), контекстне мовлення (оповідання, казки, розповіді), розуміти і впізнавати дії і сюжети за картинками, показами, театральними виставами.

Збагачувати словник дітей різними частинами мови: іменниками, що означають назви предметів побуту (стіл, стілець, ліжко, віник, лопат­ка), посуд (миска, ложка, тарілка, ніж, склянка, чашка), продукти хар­чування (молоко, сік, каша, суп, борщ, картопля, хліб, булка, млинці, яйця), фрукти (яблуко, груша, слива, полуниці, апльсин, лимон, мандарин), рослини (квіти, дерова, куші трава), домашніх (кішка, собака) та свійських (корова, коза, кінь, свиня,курка,півень, качка, гуска) тва­рин і птахів, їхніх дитинчат (цуценя, котеня, порося, курча, теля); діє­словами, що означають дії дитини з предметами (вмиватися, їсти, лягати, вставати, витирати, намилити, розчісуватися, одягатися, роздягатися, дивитися); прикметниками; які означають ознаки, якості та властивості предметів (великий, маленький, таплий, холодний, чер­воний, зелений, білий, жовтий, чорний, синій, кислий, м’який, солодкий, твердий, довгий, короткий, круглий); прислівниками (сьогодні, вчора, завтра, низько, високо, близько, далеко, гарно, пога­но); числівниками (один, багато, мало); займенниками (я, ми, він, вони, ти, інші, мое, твоє, ви); частками (так, ні).

Ввести в активний словник дітей слова ввічливості (добрий день, до­брий ранок, до побачення, дякую, вибач, будь ласка) та узагальнюючі слова(іграшки, посуд, одяг, їжа, тварини).

 

Граматична правильність мовлення

 

Вправляти дітей у правильному вживанні відмінків іменників однини в родовому відмінку жіночого роду (iграшки, мами, бабусі, дівчинки, ляльки), чоловічого та середнього роду (тата, хліба, бублики, яблука, пальта); давальному відмінку іменників жіночого роду (бабусі, кішці, собаці, лисичці), чоловічого раду (дідусеві, татові); орудному відмінку жіночого роду з прийменником (з дівчинкою, з лялькою, я бабусею), чоловічого та середнього роду (з дідусем, під ліжком, під столом); міс­цевий відмінок з прийменниками "на", "у" жіночого роду (на руці, на голові, на губі), чоловічого та середнього роду (на язиці, на собаці, на татові, на дідусеві, на ліжку, у лісі, у кошику).

Правильно вживати рід та число іменників, узгоджувати слова в роді та числі в реченні (моя мама, мій брат, моє намисто, мої іграшки), утворювати множину іменників: іграшка - іграшки, стіл - столи, м'яч -м'ячі, кіт - коти; правильно вживати кличну форму іменників (Іро, На­дю, Олю, Сергійку, бабусю).

Вживати слова з суфіксами "-ик, -ичк"; (цуцик, котик, вовчик); "-оньк, -еньк" (рученьки, ніженьки,голівонька), з суфіксом "ищ" (вовчище, ручище, ведмедище). Вживати дієслова в теперішньому (ходжу, сплю, сиджу, їм), минулому (ходила, спали, сиділи, поїли), май­бутньому часі (ходитиму, лягатиму, їстиму, сидітиму), в наказовому способі (дай, біжи, прочитайте, розкажіть).

Узгоджувати прикметники з іменниками в роді та числі (синя кулька, синій шарф, червоне яблуко, червоні маки). Вчити будувати прості по­ширені речення з однорідними членами, складносурядні та складнопід­рядні речення зі сполучниками "і, якщо, тому що, копи, щоб, де, який";;з питальною, розповідною та окличною інтонацією.