СВІДКИ ЄГОВИ – ХТО ВОНИ?

 

У статті розглядається виникнення і розвиток організаційної структури свідків Єгови та висвітлюються особливості їхнього віровчення.

Ключові слова: свідки Єгови, деномінація, секта, релігійна течія.

 

The article considers the emergence and development organizational structure of society of Jehovah’s Witnesses and their particular religious doctrine.

Key words: Jehovah’s Witnesses, denomination, sect, religious movements.

Актуальність теми зумовлена необхідністю вивчення нетрадиційних релігій в світі, що становить значний науковий інтерес. На сьогоднішній день не існує спеціальних історичних досліджень, які б безпосередньо були присвячені проблемі виникнення і розвитку організаційної структури свідків Єгови. Певні відомості частково містяться в низці наукових праць, значна частина літератури представлена у вигляді статей, які видавались у періодичних виданнях, у навчальних посібниках або на електронних ресурсах в Інтернеті.

Метою статті є дослідження організаційної структури свідків Єгови, їхнього виникнення, розвитку та особливостей віровчення.

Релігійна течія свідків Єгови виникла в 70-х роках ХІХ ст. у США. Його засновник – син власника магазинів готового одягу в Пітсбурзі (штат Пенсільванія) Чарльз Тейз Рассел (1852–1916 рр.). Батьки його сповідували пресвітеріанство (течія в кальвінізмі); сам же він до 17 років був активним проповідником конгрегаціоналізму (інша течія в кальвінізмі). Але 1872 р. він відійшов від цього напрямку і разом із декількома однодумцями створив невеликий гурток із вивчення Біблії. 1876 р. Рассел об’єднав свій гурток із групою Р. Н. Барбура – редактора журналу „Вісник ранку” (штат Нью-Йорк), але 1878 р. вони розійшлися. 1882 р. Рассел продав свої магазини готового одягу за 250 тис. доларів і вклав ці гроші у фірму „Товариство Сіонської Вартової Башти”. Керівництво складалося з президента (обирається довічно), віце-президента і семи директорів. 1909 р. штаб-квартира організації була перенесена у Бруклін (передмістя Нью-Йорка), де і знаходиться до цього часу. Із липня 1879 р. Товариство почало видавати журнал „Сіонська Вартова Башта і вісник присутності Христа” (пізніше „Башта варти”, із 1966 р. – „Вартова Башта”) [2, с. 13–14]. Основні положення віровчення Рассел висловив у семи томах „Дослідження Священного Писання” [6, с. 358].

1931 р. Товариство було перейменовано в організацію свідків Єгови. Після смерті Рассела пост президента зайняв юридичний радник корпорації Джозеф Франклін Рутерфорд (1869–1942 рр.), вихідець із сім’ї баптистів. Для зміцнення і розширення організації Рутерфорд активно використовував радіо і записи своїх численних промов на грамофонних пластинках. Із 1919 р. він почав проводити щорічні конгреси прихильників сповідання. Було організовано видання ще одного журналу „Золотий вік” (із 1937 р. – „Вісник утіхи”, із 1947 р. – „Пробудись!”) [11, с. 12].

Натан Гомер Норр (1905–1977 рр.), наступник Рутерфорда, активізував роботу з проникнення цих релігійних ідей в інші країни і залучення в організацію нових осіб. Із цією метою 1943 р. в Брукліні була відкрита Біблійна школа Вартової Башти – „Гілеад”, де за п’ятимісячною програмою готують проповідників-професіоналів для роботи в інших країнах [12, с. 8–9].

Велику увагу приділяють свідки Єгови розповсюдженню релігійної літератури. Зараз їхня література видається більш, ніж 180 мовами. У тому числі „Вартова Башта” 176 мовами накладом майже 40 млн. екземплярів, журнал „Пробудись!” – 82 мовами накладом близько 37 тис. екземплярів. Окрім цього, багатьма мовами випускається величезна кількість усіляких брошур і пісенників (наклади сягають десятків мільйонів екземплярів). Усі ці видання друкуються на прекрасному папері, мають багато барвистих ілюстрацій, а низка видань – тверді обкладинки. Журнал „Вартова Башта” виходить двічі на місяць, а „Пробудись!” – один раз на місяць. У цих журналах і брошурах подаються відповіді на всі життєво важливі питання, які часто постають перед людьми. Наведемо лише декілька заголовків цих журналів: „Чи зникне коли-небудь ненависть?”, „Коли хвороби вже не буде?”, „Чому можливо любити Бога?”, „Наша планета в небезпеці. Чи можна її врятувати?”, „Коли припиняться сексуальні домагання?”, „Що є істина?”, „Коли ми перестанемо жити в страху?”, „Буде коли-небудь мир без війни?”, „Чому Бог допускає людські страждання?” Тому свідки Єгови знаходять багато прихильників серед молоді і людей старшого покоління [14, с. 31], як у розвинутих країнах (США, Німеччина, Англія, Японія), так і в країнах Латинської Америки, в Африці.

Що ж до організаційної структури Товариства свідків Єгови, то очолює громаду, як було сказане вище, бруклінський центр, в апараті якого понад дві тисячі працівників, понад 100 філій, поширених у всьому світі.

Громади свідків Єгови називаються зборами, які очолюються радою старійшин. Один із старійшин призначається наглядачем, або пресвітером. Збори об’єднуються в округи, а ті – в обводи, очолювані роз’їзними наглядачами, які підкоряються крайовому комітету на чолі зі слугою краю. Збори складаються з декількох студій по 10–15 чоловік. Заняття студій проводяться на квартирах, збори студій – у школах. Щорічно в Санкт-Петербурзі проводяться конгреси свідків Єгови, які збирають цілі стадіони.

Студії і збори займаються вивченням Біблії за журналами і брошурами, причому від „брата” або „сестри” потрібен майже дослівний переказ змісту брошури і її інтерпретації Біблії. Теми для обговорення на студії завжди відповідають журналу, виданому організацією на момент обговорення [7].

Для залучення до своєї церкви нових членів організовуються не тільки масові заходи, але і проводиться індивідуальна робота – бесіди з перехожими на вулицях, у парках, розмова з людьми в транспорті, обов’язковий обхід квартир. Квартири обходяться завжди двома добре підготовленими свідками Єгови. Ведеться облік часу спілкування з ким-небудь і годин навчання вдома. Більший статус одержують ті, у кого більше годин (60 годин проповідування в місяць – статус підсобного піонера, 90 годин – загального піонера, 140 і більше годин у місяць – місіонера) [7].

Керівники всіх підрозділів суворо дотримуються субординації і неухильно наслідують інструкції бруклінського центру.

Звідки такі можливості у цієї релігійної організації, що володіє величезним числом друкарень, філій, можливістю орендувати стадіони, школи, коледжі? Спробуємо відповісти на це питання. Кожний збір (декілька студій) 2 рази на рік робить звіт у тому, скільки засобів зібрано за допомогою добровільних пожертв. На всіх зустрічах єговістів поставлені ящики для пожертвувань. Не зважаючи на те, що обов’язкових внесків немає, засоби збирають великі – гроші, прикраси, коштовності. Їх жертвують як особи з невеликим достатком, так і великі підприємці. Останніх у цій релігійній організації в багатьох країнах чимало, і вносять вони значні суми. Крім того, уся діяльність єговістів, така як письменницька, коректорська, робота друкарів, палітурників, складачів, програмістів, прибиральниць, робочих кухні та ін., здійснюється в центрах суспільства свідків Єгови самими єговістами на добровільних засадах і безкоштовно. По всьому світі розкидані філії суспільства, т. зв. „Вефіль”, які займаються виробництвом і розповсюдженням релігійної літератури. Люди вищезгаданих професій проводять на своєму робочому місці принаймні 44 години в тиждень, а за необхідності – працюють понаднормово. Певний час присвячується проповідям. У „Вефілі” всі працівники отримують безкоштовно їжу, одяг, комфортабельне житло (скромне за західними мірками), гроші на необхідні транспортні витрати і на особисті потреби. Отже, завдяки пожертвуванням і безкоштовній праці рядових членів організація свідків Єгови має те, що вона має [1].

У Росії „Вефіль” був відкритий 1996 р. в селі Сонячне під Санкт-Петербургом. У цьому центрі працюють близько 400 чоловік. Тут здійснюються переклади їхньої літератури 20 мовами країн СНД. Видається література в Німеччині, звідти через Фінляндію вона доставляється в Сонячне 3 рази на місяць величезними тиражами, а з центру – у різні регіони Росії і в країни СНД.

За даними свідків Єгови „Вартова Башта”, на кінець 1997 р. в Росії середнє число „проповідників”, тобто активних свідків Єгови, склало 78868 осіб, що на 28% більше, ніж 1996 р. При цьому насправді число людей, що активно займаються зі свідками Єгови, але поки не стали „проповідниками”, значно більше. У розвинутих країнах один свідок Єгови припадає на 200–500 жителів країни (у Росії – на 1666 жителів) [7].

Свідки Єгови поширюють безкоштовну літературу, проповідують безвідплатно. 1993 р. по всьому світі в різних відділах, друкарнях, житлових приміщеннях і на фермах працювало майже 14 тис. добровільних працівників. З 1920 р. по 1993 р. організація опублікувала понад 9 млрд. брошур, із 1994 – 25 млн. книг, брошур, журналів більш ніж 200 мовами [9].

Також цікавим є особливості віровчення свідків Єгови. Основні риси віровчення єговістів виглядають так:

ü Біблія є слово Бога й істина.

ü Ім’я Бога – Єгова.

ü Христос – син Бога і Його посланник, але не Бог. Христос був розіпнутий на стовпі, а не на хресті.

ü Христос воскрес із мертвих як безсмертна духовна особа.

ü Усі люди живуть зараз в „останні дні”. При нашому житті настане „кінець світу” і Армагедон – битва сил Єгови проти сил Сатани, у ході якої будуть знищені грішники. Потім встановиться тисячолітнє царювання Ісуса Христа і 144 тисяч праведників усіх часів (у цьому числі будуть і кращі з лав свідків Єгови). Під час цього царювання всі „праведні” і „неправедні” (які ще можуть врятуватися) житимуть разом. „Неправедним” буде дана можливість жити згідно із законам Єгови, щоб існувати вічно. Таким чином відбудеться останній відсів, після чого встановиться Вічне Царство Єгови, яке створить чудові умови життя на Землі, і все, уже тільки праведники, житимуть вічно і тілесно на цій планеті. Вони житимуть у світі один із одним і зі всім світом. Навіть тварини не пожиратимуть своїх родичів.

ü Коли людина вмирає, душа перестає існувати. Надія померлих – це їхнє тілесне воскресіння.

ü Рай буде на землі, пекла, у загальнохристиянському розумінні цього слова, – ні. Пекло є могила.

ü Звертатися з молитвою слід тільки до Єгови через Христа. При поклонінні не можна користуватися зображеннями. Треба остерігатися спіритизму.

ü Християнину (тобто свідку Єгови, оскільки тільки свідки Єгови є істинними християнами) не можна брати участь у міжконфесіоалізмі, оскільки всі церкви світу є „Вавилонська блудниця”.

ü Християнин повинен стояти обіч від будь-яких політичних подій сучасності.

ü Необхідно покорятися етичним законам Біблії.

ü Хрещення – це повне занурення у воду, яке символізує присвячення людини Богу.

ü Стан духівництва і особливі титули не відповідають Біблії.

ü Приймати в організм кров через рот або вени (переливання крові) означає зневагу закону Бога.

ü Християни (свідки Єгови) повинні відкрито свідчити про біблійну істину (звідси назва цієї деномінації).

ü Свідки Єгови в сучасному світі [12, с. 13].

Президенти Товариства Свідків Єгови називали, суперечачи собі і один одному, декілька дат Армагедону, які, нібито, уже абсолютно точно підраховані. 1874 р. було названо 1914 рік. Потім упродовж ХХ ст. називалися: 1925, 1958, 1960, 1961, 1972, 1975 роки. Але ні в одну з указаних дат „кінець світу” не відбувся. Тоді від вказівки дат відмовилися, уселяючи віруючим, знову-таки „відповідно до Біблії”, що тільки Єгова знає дату; але Армагедон трапиться обов’язково і саме за нашого життя.

Таких спекуляцій на Біблії дуже багато у цієї релігійної організації. Достатньо порівняти журнали і брошури свідків Єгови за декілька десятків літ [9].

Тепер слід поговорити про вплив цієї деномінації на своїх прихильників. Він має як позитивні, так і негативні боки.

Позитивні: послідовники цієї деномінації в своїх діях керуються біблійними заповітами і прагнуть проповідувати життя за ними (заповітами) людям. Багато людей перестають займатися злочинною, нечесною діяльністю, вступивши в ряди свідків Єгови (єговістами стають іноді навіть у в’язниці). І це, звичайно, чудово. Колишній ув’язнений, пориваючи зі своїм минулим, може залишитися в комунікаційному вакуумі, а, вступаючи в ряди свідків Єгови, він знаходить нове середовище спілкування.

Свідки Єгови – пацифісти. Вони також ні за яких умов не служитимуть у збройних силах. Ці люди не братимуть участь в озброєному придушенні повстань, у братовбивстві. (Є тут свій мінус – вони не стануть активно боротися зі злом, яке може загрожувати їхній країні). Утім, для них не існує поняття „Батьківщина”.

Негативні: проголошуючи життя за біблійними законами, свідки Єгови з неприязню говорять про прихильників інших релігійних культів, а також про те, хто не прийняв їхню „звістку”.

Єговісти говорять про вади сучасного світу, що є справедливо. Але вони нічого самі не роблять, щоб допомогти цьому світу виправитися. Маючи в розпорядженні величезні грошові кошти, ця організація не створила жодної добродійної фундації. Свідки Єгови говорять, що допомагають людям іншим чином, проповідуючи детальне вивчення Біблії. Але в цьому вивченні вони опираються не на етичну спадщину Біблії (Десять Заповідей), а на віру в істинність кожного слова Біблії, що ставиться під сумнів у світлі досягнень сучасної науки.

Свідки Єгови бажають цьому світові найшвидшого кінця, і загибелі усім, окрім єговістів.

Запрошуючи в свої ряди, вони закликають вести особливий спосіб життя, який часто згубно впливає на новонавернених. Багато молодих людей кидають навчання, оскільки вірять, що скоро настане „кінець світу”, коли вони врятуються і в „Новому світі” отримають усі необхідні їм знання від Єгови. Часто вони кидають роботу, оскільки вона несумісна з проповідницькою діяльністю (просто не вистачає часу на роботу, адже треба обійти стільки квартир); та й навіщо вона потрібна, адже Єгова дасть усе необхідне. Їхні сім’ї залишаються без засобів нормального існування, оскільки часткова зайнятість батьків не забезпечує матеріального благополуччя. Діти свідків Єгови щодня піддаються ідеологічній „обробці”. Вони виховуються в спеціальних групах для єговістів у дитячих садах (є і такі). Середовище їхнього спілкування обмежується. Якщо ж діти не приймають цих релігійних доктрин, то в сім’ях неминуче виникають конфлікти. Більшість сімей, де один член сім’ї свідок Єгови, а інші – ні, – неблагополучні.

За своїм характером ця секта – тоталітарна. Думки і дії особи прихильника цієї організації піддаються повному, всеосяжному контролю. Члени таких сект внутрішньо сковані. Відомі випадки самогубств підлітків, які настільки повірили в швидкий „кінець світу”, що вирішили наблизити момент смерті, після якої вони „воскреснуть” і „житимуть вічно” на оновленій землі [1].

Отже, свідки Єгови з усіх сил намагаються довести, що вони є найкращими, що лише вони живуть правильно і завдяки цьому будуть спасенні, але навряд чи релігійна течія свідків Єгови стане з часом у світі такою масовою конфесією як традиційні церкви.