Communication Training

For face-to-face interactions, effective communication skills are critical. Whether you are building a business opportunity or collaborating with a colleague, your science or product alone may not be sufficient.

Our Ph.D. scientists can improve your communication and teach you practical skills for working with and selling to scientists. We will help you convey a powerful impression and improve your success.

 

© Copyright 2011 All Rights Reserved

Communication Training

Our scientists have decades of experience in managing relationships across international borders. We can train you and your staff to communicate better with native English speaking colleagues and customers.

Learn:

1) to effectively communicate scientific ideas

2) to recognize unspoken signals to get a more complete picture

3) how your customers perceive you

4) critical differences between American and British English

•... and much more

 

 

How are Training Courses Structured?

Day 1: Presentation to cover the basics. Followed by initial skill tasks.

Day 2: Full-day of hands-on, interactive skill training.

Two instructors are present at each training course.

Who Should Attend

 

 

Executives, sales people, business development leaders, scientists who interact with colleagues, and anyone who values their interactions with native English speakers.

 

How Many People Can Attend?

Up to 10 in a single course. The limit is required to ensure effectiveness during the skill training sessions. Additional participants are welcome for the presentation portion of the course.

 

 

Confidentiality

Your relationship with us and anything we learn about your business are strictly confidential. Our standard agreement includes non-disclosure provisions, or we can sign a separate Non­disclosure Agreement.

 

 

Pricing

The cost for the two-day on-site training is $8,000, plus travel costs.

 

 

What Our Customers Say

"We learned a lot of useful information. Now we know better how to work with our American customers." - Keiko H.

"Thank you for helping us." - Hiroki K.

Scientific communications

Our team dedicated to scientific communications can provide scientific documents tailored to different audiences and media. This team is composed of highly trained writers, mostly PhD, who can produce a wide array of scientific documents in English, Dutch or French.

In accordance with the CONSORT and STROBE guidelines, we prepare polished manuscripts for publication in peer-reviewed journals based on raw data and can provide assistance in all stages of the writing process. Although we have experience in many preclinical areas, we mainly specialise in manuscripts on high-impact, proof-of-concept studies.

We also produce a broad range of scientific documents tailored to your communication needs. These can include:

5) Scientific posters and abstracts

6) Slide presentations

7) Patent descriptions

8) Preclinical study reports

9) Scientific literature reviews

10) Grant applications

11) Standard Operating Procedures (SOPs) related to management of scientific data

12) Scientific content for websites

 

Scientific Communication

Scientific Communication

 

The traditional arena for communicating natural philosophical knowledge was the university. Within a system called Scholasticism, professors lectured on texts whose study was

stipulated by the regulations. All texts were written in Latin and all communication by professors and students was carried out in Latin. The disputation was a formal way of arguing an issue—a question was posed, and the pros and cons were debated by citing authorities. Many of the texts used were Latin translations of Arabic versions of ancient writings.

 

By the end of the fifteenth century, humanism had begun to influence the university curriculum. Humanists aimed to ancient Greek and Latin texts and to edit and translate them,

removing what they considered the barbarisms of medieval Latin. Humanists often worked outside the universities in the employ of princes and oligarchs in the courts and cities of Europe. They influenced the development of natural philosophy and other topics that today fall under the

of "science" by rediscovering key ancient texts, editing or translating them, and debating their contents. The rediscovery of On the Nature of Things by influenced the early

modem development of atomism. The study and editing of Pliny the Elder's Natural History resulted in a debate about the accuracy of Pliny's conclusions in topics such as. The study and editing of texts by Ptolemy influenced thought about and geography. Marsilio

Ficino's translation of the writings of and Neoplatonist authors, along with his other writings, greatly influenced European thought, including ideas about the and the natural world.

 

The printing press, invented about 1450, exerted a great influence on communication within the natural and experimental sciences because with it numerous copies of the same work could be produced and distributed at relatively low cost. Although all historians admit the fundamental importance of printing, they debate its precise influence. Elizabeth Eisenstein argued that printing was fundamental to the development of scientific and technical literature because it allowed the wide distribution of a "fixed" text that remained the same from one copy to the next, and of fixed images, for example, of plants and animals. Critics of this view have suggested that scribal culture used specific techniques to produce accurate texts and that the "fixity" of early modem printed works left much to be desired. The nature of the influence of printing on the development of early modem sciences continues to be debated.

 

New forms of organization developed in the seventeenth century and were accompanied by new ways of communicating. The establishment of natural history collections and museums led to much correspondence among collectors pertaining to specimens. Such collections became sites for learned discussion on numerous topics related to natural history and other sciences. Similarly, the new scientific societies of the seventeenth century functioned as centers for both experimentation and communication. Scientific societies throughout Europe in the

seventeenth and eighteenth centuries. Meetings entailed intense discussions, all manner of reports, and experiments. The new societies also discussed their conclusions with the wider public. Some academies consisted of formal entities with charters and, while others were informal associations. All were instrumental in encouraging experiment and other forms of investigation and in communicating results and ideas to like-minded members and visitors.

 

In the seventeenth century, letter writing became a crucially important form of communication among individuals interested in the sciences. Some historians suggest that the first half of the century can be characterized by private societies and correspondence networks, while the second half is marked by the emergence of formal academies and printed journals. If this characterization is accurate, its details need far more investigation. Throughout the century great networks of letter writing crossed political and religious boundaries. Letters could be delivered relatively quickly and were relatively free from censorship and other forms of interference. Some individuals, or "intelligencers" as they called themselves, played key roles as unofficial correspondents in the Republic of Letters. For example, Nicolas-Claude Fabri de Peiresc (1580- 1637), an experimenter, dissector, and investigator of astronomy and optics, corresponded with people of similar interests who lived all over Europe. At his death in 1637, he left behind between 10,000 and 14,000 letters. Marin Mersenne (1588-1648), a and mathematician, met with an informal group to discuss natural philosophy and mathematics and corresponded with hundreds of individuals, dominating communication in the second half of the

seventeenth century. Other great correspondents included Samuel Hartlib, Ismaël Boulliau, and Henry Oldenburg, first secretary of the Royal Society of London.

 

The 1660s marked the appearance of two important scientific journals, the Philosophical Transactions, sponsored by the Royal Society, and the Journal des sçavans, the official organ of the Parisian Academy of Sciences. Both journals played central roles in communicating results of experiments, reviewing new relevant literature, reporting on instruments, and publishing reports of new findings from investigations throughout Europe. They became models for (and rivals of) numerous other journals that appeared in the eighteenth century.

 

The encyclopedia entailed a very different form of communication that included the natural sciences. Compendia that communicated a wide range of learning, including natural knowledge, originated in antiquity. The genre became highly significant in the early modem era. Compendia of knowledge bore a variety of names, such as "theatrum," "," and "," and, after

1500, "encyclopedia." While it had many precedents, the Encyclopédie of Denis Diderot (1713—

1748) and Jean Le Rond d' (c. 1750) is justly famous for its treatment of mathematics,

the natural sciences, medicine, and the trades.

 

Дистанційна освіта набуває сьогодні все більшої популярності. Вона завойовує чільне місце поряд із стаціонарною формою навчання, створює конкуренцію заочній. Вже багато університетів пропонує її своїм потенційним студентам. Постає питання: чому ДО набуває такої поширеності? В чому її переваги? У наш час досить актуальною на ринку праці є кваліфікація кадрів. Потенційні робітники відчувають необхідність здобуття нових навичок і вмінь. З іншого боку, керівники підприємств та установ з метою успішної діяльності своїх співробітників стикаються з потребою додаткового їхнього навчання без відриву від виробництва і в найкоротші строки.

Ось тут на допомогу і приходить ДО. За наявності сучасних комп'ютерних технологій та Інтернет вона стає зручною та доступною. Адже навчання відбувається у вільний час, у комфортних для студента умовах - вдома чи на роботі. На відміну від заочної форми навчання, де контроль за вивченням матеріалу припадає на певний час (зокрема на період сесії), то дистанційна освіта дозволяє контролювати знання після кожного пройденого курсу - має більш гнучкий графік складання іспитів. Ще однією перевагою ДО є постійна підтримка викладачів: студент може відіслати повідомлення з питання, що його цікавить, і викладач відповість, як тільки отримає його. Для дистанційного навчання з використанням комп’ютерних технологій існує багато систем-оболонок. В основному, вони є закордонними розробками, і принцип їхнього функціонування стандартний - розподіл навчальної програми на курси.

Серед найпопулярніших систем ДО можна назвати такі: Ilias, Moodle, Lotus. Перші дві - системи з відкритим кодом (Open Source), тобто вони розповсюджуються безкоштовно та дозволяють редагувати й змінювати програмний код відповідно до потреб. Остання, Лотус, вимагає сплати за ліцензію на встановлення, та не є системою Open Source.

Цікавим прикладом застосування ДО є Міжрегіональна Академія Управління Персоналом (МАУП). Тут систему дистанційного навчання добре налагоджено, і працює вона вже майже 2 роки. Створення центру дистосвіти в МАУП ініціювало керівництво, виділило відповідні кошти та провело навчання співробітників. Було розроблено курси відповідно до навчальних планів спеціальностей, і у 2001-2002 роках виконано роботи по розробці та адаптації сайту. Комп'ютерний центр університету поступово розширився до Інституту прикладної математики та інформаційних технологій, що забезпечило базу для розвитку дистанційної освіти в цьому навчальному закладі.

У грудні 2002 року відбувся перший набір на дистанційну форму навчання, і в червні 2005 року Академія вітатиме своїх перших випускників. Вони будуть першими в Україні, хто матиме диплом про вищу освіту, отриману дистанційно. Зараз у МАУП дистанційно навчається близько двохсот студентів та працює 50 викладачів.

Дистанційне навчання у цьому закладі повністю проходить через Інтернет - тобто, на відміну від багатьої інших університетів, студенти не приїжджають до Києва на період сесії. Всі завдання, контрольні, заліки та навіть іспити вони отримують та складають посередництвом Інтернету через сайт дистосвіти МАУП, обравши зручний для себе час і місце - ввечері чи вранці, на роботі чи вдома. Також студенти можуть консультуватися у викладачів у так звані офісні години (у розкладі зазначено час онлайнової присутності викладачів) в режимі реального часу чи надіслати їм приватне повідомлення. Після вивчення певного курсу студенти складають залік чи іспит під час сесії (двічі протягом навчального року). По закінченню 2,5-річного терміну навчання студент складає державні іспити та пише дипломну роботу, яку має захистити. Обидві процедури відуваються в Києві, в приміщенні університету. Студенту, який успішно закінчив навчання, видаються два дипломи - державного зразка та міжнародний диплом, і йому присвоюється ступінь магістра з обраної спеціальності. Це означає, що студентом дистанційної форми навчання може бути лише той, хто вже має одну вищу освіту і прагне опанувати другу.

Прикладом використання системи „IJIIAC ” є Київський національний університет ім Т.Г. Шевченка. Запроваждення дистанційноїосвіти в цьому університеті розпочали з системи

LearningSpace. Згодом керівництво Обчислювального Центру, зваживши вади LS (платний ресурс, закритий код, залежність від розробників тощо), іціювало пошук нової системи для ДО. Створювати щось нове було недоцільним, тому університет обрав ІЛІАС, систему з відкритим кодом, що написана на php, і дозволяє вносити необхідні зміни.

З осені 2002 року проект розпочав свою діяльність. Група розробників переклала ІЛІАС-2 українською мовою, і він став офіційним українським перекладом ІЛІАСу. Після цього до системи було внесено деякі зміни відповідно до потреб університету: база даних з інформацією про всіх студентів, викладачів та їхніх навчальних навантажень. Все це було інтегровано в базу даних ІЛІАСу. Таким чином, розпізнавання особи, що реєструється (студент чи викладач), відбуваєтсья автоматично на основі інформації з баз даних. Наразі, проект дистанційної освіту в КНУ знаходиться у стадії розробки: викладачі активно створюють курси, і з виходом ІЛІАСу-3 університет планує закінчити становлення цієї системи і запустити її в дію.

У російському каталозі MOODLE міститься багато сайтів, які використовують цю систему як оболонку для ДО. Це свідчить про те, що дистанційне навчання динамічно розвивається у цій країні. Деякі університети вже мають налагоджену систему ДО, інші тільки розпочинають її освоєння. Використання сайту ДО для внутрішніх потреб (наприклад, у локальній мережі, поки йде розробка курсів для розміщення в Інтернет) не є рідкістю, тому такий вид додаткових занять для студентів, які навчаються на стаціонарі чи заочно, дуже популярний.

Серед таких університетів назвемо Красноярський Державний Технічний Університет. Розробка курсів для сайту триває майже рік, і сайт вже використовується для внутрішніх потреб. Цікаво, що над сайтом працюють як студенти (в якості дипломних робіт, навчальної чи виробничої практики), так і викладачі. Великою популярністю користуються курси з програмування, особливо курс з мови програмування C++, який вже доступний студентам. Інтерес до системи зростає, і з часом розроблятимуться курси з інших дисциплін.

Дистанційна освіта використовується не лише у навчальних закладах, але й в інших установах.

З AT "Торгконтракт" у м. Запоріжжя - це невелике, але перспективне підприємство, що використовує ДО на основі системи MOODLE для навчання своїх співробітників. Спочатку систему було встановлено всередині корпоративної мережі (Інтранет). Ідея виявилася цікавою також для партнерів підприємства, і в березні 2004 року такий сервіс було запроваджено в Інтернет. Підприємство знайшло підтримку у держкомпідприємництва і Запорізької державної інженерної академії, і тепер "Центр Дистанційної освіти" набуває рис сервісу для малого та середнього бізнесу. Зараз сервісом користуються близько 200 активних слухачів не тільки з України, але й країн РУнету. Керівництво проекту постійно вивчає потреби малого бізнесу для того, щоб запропонувати своїм слухачам саме те, що їм необхідно. Наразі це курси з менеджменту, бухобліку, логістики, основ підприємництва та ін.

На жаль, проблеми з фінансуванням є досить актуальними для проекту. Через це частина курсів реалізується на платній основі. Іншою проблемою є сертифікування випускників. Для цього треба, щоб сервіс мав статус юридичної особи з відповідною акредитацією навчального закладу. З часом керівництво проекту планує це зробити.

Сайт дистанційної освіти «Києво-Могилянської Академії» також використовує систему MOODLE. Могилянка - єдиний із київських ВНЗ, яка запроваджує свій проект дистанційного навчання саме на базі цієї системи. Зараз ідуть роботи по налагодженню сервісу, і студенти Могиляшси незабаром користуватимуться нашим сайтом. А за рік, сподіваємося, ми зможемо запропонувати цей сервіс нашим потенційним студентам.

 

 

НОВЫЕ ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ: СИСТЕМА ДИСТАНЦИОННОГО ОБУЧЕНИЯ

MOODLE

А.В.Андреев, С.В.Андреева, Т.А.Бокарева, И.Б.Доценко Таганрог, Таганрогский государственный радиотехнический университет

В настоящее время происходит постоянное увеличение минимального объема знаний, необходи­мого каждому человеку. В связи с этим актуальной проблемой является смена информационно­репродуктивного подхода в системе образования новыми педагогическими технологиями. В своей ра­боте наравне с традиционными методами обучения мы используем «дистанционную поддержку про­фильного обучения», что позволяет на новом уровне организовать самостоятельную работу учащихся.

Для организации такой поддержки нами создаются курсы в условиях Интернет-среды на базе ин­терактивных учебников, электронных книг, электронной почты и т.д.

В основе создания и сопровождения таких курсов лежит свободно распространяемая система по­строения образовательного контента Moodle (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment). Данный программный продукт построен в соответствии со стандартами информационных обучающих систем. Так, программное обеспечение Moodle является:

- интероперабельным, то есть обеспечивает возможность взаимодействия различных систем;

- многократно используемым: поддерживает возможность многократного использования компонентов системы, что повышает ее эффективность;

- адаптивным, то есть включает развивающиеся информационные технологии без перепроектирова­ния системы и имеет встроенные методы для обеспечения индивидуализированного обучения;

- долговечным, то есть соответствует разработанным стандартам и предоставляет возможность вно­сить изменения без тотального перепрограммирования;

- доступным: дает возможность работать с системой из разных мест (локально и дистанционно, из учебного класса, с рабочего места или из дома); программные интерфейсы обеспечивают возмож­ность работы людям разного образовательного уровня, разных физических возможностей (включая инвалидов), разных культур;

- экономически доступным, так как Moodle распространяется бесплатно.

Система дистанционного обучения (СДО) Moodle проектировалась в соответствии с педагогикой социального конструктивизма, которая включает совместную работу, активное учение, критическую рефлексию. Простой, эффективный, совместимый с большинством браузеров интерфейс не требует специальных навыков. Система проста в установке на любую платформу, поддерживающую РНР (тре­буется наличие СУБД MySQL или PostgreSQL). Курсы могут быть разбиты на категории, по их назва­ниям может проводиться поиск, что дает возможность использования большого количества курсов в системе. Существенное внимание уделено безопасности системы (хранению паролей, обработке данных форм, хранению данных). Двухуровневая подсистема тем позволяет гибко изменять внешний облик системы. Интерфейс системы имеет перевод более чем на 70 различных языков. Код разработан на РНР под лицензией GPL, что позволяет изменять его для своих нужд.

Подсистема управления пользователями разработана с целью минимального привлечения адми­нистратора. Поддерживается ряд модулей аутентификации, позволяющих легко интегрировать Moodle с существующими системами, возможна безопасная аутентификация через https. Среди основных моду­лей можно перечислить e-mail, LDAP, IMAP, POP3, NNTP аутентификации, аутентификация на основе внешней базы данных. На уровне системы пользователю может быть назначена роль администратора, создателя курсов или обычного пользователя. На уровне курсов - роль преподавателя (с возможностью редактирования курса или без) и роль ученика. Регистрация на курсы может быть автоматизирована с помощью различных модулей и средств регистрации (Authorize.net, LDAP, Paypal, внешняя БД, тексто­вый файл, мета-курсы), может управляться непосредственно преподавателями,

В системе Moodle существует 3 типа форматов курсов: форум, структура (учебные модули без привязки к календарю), календарь (учебные модули с привязкой к календарю). Курс может содержать произвольное количество ресурсов (веб-страницы, книги, ссылки на файлы, каталоги) и произвольное количество интерактивных элементов курса. К таким элементам относятся:

- Wiki, который позволяет создавать документ несколькими людьми сразу с помощью простого языка разметки прямо в окне браузера, то есть с его помощью учащиеся могут работать вместе, добавляя, расширяя и изменяя содержимое. Предыдущие версии документа не удаляются и могут быть в лю­бой момент восстановлены.

- Анкеты. Этот элемент предоставляет несколько способов обследования, которые могут быть полез­ны при оценивании и стимулировании обучения в дистанционных курсах.

- Глоссарий. С помощью него создается основной словарь понятий, используемых программой, а также словарь основных терминов каждой лекции.

- Задания позволяют преподавателю ставить задачу, которая требует от учащихся подготовить ответ в электронном виде (в любом формате) и загрузить его на сервер.

- Опрос. Одно из его применений - проводить голосование среди учеников. Это может быть полез­ным в качестве быстрого опроса, чтобы стимулировать мышление или найти общее мнение в про­цессе исследования проблемы.

- Пояснение. Этот элемент позволяет помещать текст и графику на главную страницу курса. С помо­щью такой надписи можно пояснить назначение какой-либо темы, недели или используемого инст­румента.

- Тесты. Этот элемент позволяет учителю создать набор тестовых вопросов. Вопросы могут быть в закрытой форме (множественный выбор), с выбором верно/не верно, на соответствие, предполагать короткий текстовый ответ, а также числовой или вычисляемый. Все вопросы хранятся в базе данных и могут быть впоследствии использованы снова в этом же курсе (или в других).

- Урок (лекция) преподносит учебный материал в интересной и гибкой форме. Он состоит из набора страниц. Каждая страница обычно заканчивается вопросом, на который учащийся должен ответить. В зависимости от правильности ответа учащийся переходит на следующую страницу или возвраща­ется на предыдущую.

Практически во всех ресурсах и элементах курса в качестве полей ввода используется удобный и интуитивно понятный WYSIWYG HTML редактор, кроме того, существует возможность ввода формул в формате ТеХ или Algebra. С помощью фильтров системы на всех страницах курса осуществляется ав­томатическое создание ссылок на существующие ресурсы и записи глоссариев. Для всех элементов кур­са возможно оценивание, в том числе по произвольным, созданным преподавателем, шкалам. Все оцен­ки могут быть просмотрены на странице оценок курса, которая имеет множество настроек по виду ото­бражения и группировки оценок. Для курса существует удобная страница просмотра последних изме­нений в курсе, где за выбранный промежуток времени преподаватель может увидеть новых зачислен­ных студентов, новые сообщения в форумах, законченные попытки прохождения тестов и других эле­ментов курса. Кроме того, на странице логов можно детально просмотреть, какие действия выполнялись в курсе различными участниками. В Moodle активно используется е-mail-рассылки копий сообщений с форумов, отзывов учителей, есть возможность отправки e-mail сообщений произвольной группе участ­ников курса.

Кроме того, одним из важных компонентов данной информационно-образовательной среды яв­ляется коммуникационный. Основными средствами, позволяющими участникам программы общаться со своими тьюторами, а также между собой, являются следующие: форум (общий для всех учащихся на главной странице программы, а также различные частные форумы); электронная почта; обмен вло­женными файлами с преподавателем (внутри каждого курса); чат; обмен личными сообщениями.

Таким образом, система Moodle позволяет реализовать все основные механизмы общения: пер­цептивный (отвечающий за восприятие друг друга); интерактивный (отвечающий за организацию взаи­модействия); коммуникативный (отвечающий за обмен информацией).

Итак, процесс обучения с использованием модульной объектно-ориентированной динамической учебной среды имеет ряд преимуществ, позволяющих реализовать основные методические принципы:

- огромный мотивационный потенциал;

- конфиденциальность;

- большая степень интерактивности обучения, чем работа в аудитории;

- отсутствие «ошибкобоязни»;

- возможность многократных повторений изучаемого материала;

- модульность;

- динамичность доступа к информации;

- доступность;

- наличие постоянно активной справочной системы;

- возможность самоконтроля;

- соответствие принципу развивающего обучения;

- индивидуализация;

- обеспечение наглядности и многовариантность представления информации.

Все перечисленные свойства данной обучающей программы помогают решить одну из основных задач современного образования - формирование у обучаемых коммуникативной компетенции.

Boolean operator логический оператор, символ (знак) логической операции, булев оператор логические операторы (AND, OR, NOT и другие) служат для записи логических операций (Boolean operation) в логических выражениях, например для задания сочетания условий при логическом порске appendix приложение (содержащее библиографию, примечания) research paper научная статья reference б) сноска, сылка (в книге); отсылка (к источнику) acknowledgement официальное заявление, подтверждении figure - иллюстрация, рисунок (в книге и т.п.); узор (на ткани, бумаге); диаграмма, чертёж extrapolation экстраполяция extrapolation экстраполяция метод количественной оценки будущего развития некоторого процесса опираясь на данные его предшествующего развития и общий тренд поведения системы

hyphen ['haif(a)n] 1. дефис, соединительная черточка Gram: Hyphen 2. писать через дефис hyphen [Ъл і f(a)n] the sign (-) used to join words to indicate that they have a combined meaning or that they are linked in the grammar of a sentence (as in a pick-me-up, rock-forming minerals), to indicate the division of a word at the end of a line, or to indicate a missing element (as in short- and long-term) Full entry»

Ілюстрації

Ілюструють дисертації, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути ілюстрацій випадкових, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації. Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією звичайно має чотири основних елементи:

• найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

• порядковий номер ілюстрації, який вказується без знаку номера арабськими цифрами;

• тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного;

• експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, які виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Приклад:

Рис. 1.24. Схема розміщення елементів касети:

1 - розмотувач плівки;

2 - сталеві ролики;

3 - привідний валик;

4 - опорні стояки.

Основними видами ілюстративного матеріалу в дисертаціях є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана із ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис. 3.1» або «... як це показано на рис. 3.1».

Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері.

У дисертації слід застосовувати лише штрихові ілюстрації і оригінали фотознімків.

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово «Таблиця» починають з великої літери. Назву не підкреслюють. За логікою побудови таблиці її логічний суб'єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок (тобто дані, якими характеризується присудок,) - у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику - всіх даних цього рядка. Заголовок кожної графи в головці таблиці має бути по можливості коротким.

Слід уникати повторів тематичного заголовка в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються. Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані слова тут також виносять в об'єднувальні рубрики; загальні для всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним. У прографці повторювані елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; однорідні числові дані розміщують так, щоб їх класи співпадали; неоднорідні - посередині графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами «Те ж», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі і нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують всередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше одного вільного рядка.

Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) і ділення (:). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули.

Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера. Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації. Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера. Розділові знаки між формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Для наочного викладу матеріалу в роботах використовуються таблиці, малюнки, схеми, діаграми.

Кожна таблиця, яка міститься в роботі, нумерується (за винятком таблиць, що приводяться в додатках). При цьому необхідно використовувати наскрізну нумерацію, при якій проводиться нумерація в рамках роботи в цілому.

Будь-яка таблиця передує словом «таблиця», яка пишеться з великої літери та її порядковим номером, при цьому знак «№», а також точка після нього не ставляться, наприклад: «Таблиця 1» (вирівнюється по правому краю сторінки).

Таблиця 1

Структура активів балансу

На всі таблиці необхідно давати посилання в тексті. При посиланні на таблицю вказують її номер, а слово таблиця пишуть у скороченому вигляді - «табл. №».

Кожен малюнок, що знаходиться в основній частині роботи, нумеруються, причому застосовується наскрізна нумерація.

Підпис під ілюстрацією звичайно має три основні елементи:

13) найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.»;

14) порядковий номер ілюстрації, який вказується без знака номера арабськими цифрами;

15) тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст з короткою характеристикою зображеного.

Рис. 1. Структура кредитного портфеля

Найбільш важливі за значенням формули, а також довгі і громіздкі формули, що містять знаки підсумовування, диференціювання, інтегрування, поміщають кожну в окремому рядку та надають наскрізною нумерацією.

Порядкові номери формул позначаються арабськими цифрами. Номер кожної формули полягає в круглі дужки і поміщається у правого поля сторінки на рівні відповідної формули. Самі ж формули розміщуються за допомогою їх вирівнювання по центру. Формула, супроводжується легендою, в якій розшифровуються застосовувані в ній позначення.

Оформлення ВИСНОВКІВ

Висновок являє собою послідовне, логічно вибудуваний виклад отриманих висновків і їх співвідношення з метою роботи і конкретними завданнями, поставленими і сформульованими у вступі. Висновок реферату, контрольної і курсової роботи має бути за обсягом 1-2 сторінки. Висновок дипломної роботи має становити 3-5 сторінок.

Авторство та етика

Автори і співавтори наукових публікацій мають різноманітні обов'язки. Усі автори, в тому числі співавтори, як правило, роблять розумні спроби, щоб перевірити представлені в наукові журнали для публікації результати. Одночасне представлення результатів наукових досліджень для більш ніж одного журналу або дублювання публікації висновків, як правило, розглядається як проступок.

Головне зобов'язання авторів представити короткий, точний облік проведених досліджень, а також об'єктивне обговорення його значення. Результати досліджень повинні бути записані і зберігатися у формі, яка дозволяє їх проаналізувати і розглянути співавторами перед публікацією та іншими вченими після опублікування. Винятки можуть бути доречні за певних обставин для збереження конфіденційності, для забезпечення патентного захисту, або з аналогічних причин. Автори, як правило, зберегають всі дані дослідження для подальшої експертизи навіть після публікації. Не збереження даних можуть розглядатися як проступок. Документ має містити досить докладно посилання на відкриті джерела інформації, щоб дозволяти іншим повторити роботу.

Дослідження сьогодні, більш ніж коли-иебудь раніше, як правило, є колективними зусиллями. Будь-хто, хто вніс значний внесок в набір результатів має бути включено в якості співавтора. Наприклад, публікація заснована на дипломному проекті, як правило, включає також її якості співавтора наукового керівника. Це людина, яка консультує проект в першу чергу і яка має великий стаж. Коли декілька людей внесли свій внесок у результат дослідження необхідно встановити порядок, в якому будуть наведені їх імена. Раніше автора з найбільшим стажем наполягали наводити першим, незалежно від того, хто зробив більшу частину роботи, проте ця практика змінюється. Сьогодні порядок в цілому відображає взаємну оцінку відносного значення відповідних ролей авторів, хоча в деяких журналах може бути застосований алфавітний порядок. Перший автор користується унікальною перевагою в цій статті, швидше за все, стаття завжди буде пов’язана з його або її ім'ям. Приймаючи на замовлення іноді може виникнути проблема в разі щедрості і марнославства. Ми можемо запропонувати тільки одну пораду проблему розробляти заздалегідь.

У випадку колективної етапі більш складно визначити порядок авторів. Дослідницькі групи можуть наводитися в різному порядку, або в алфавітному порядку, або в порядку внеску (перший за найбільший внесок), зворотному порядку старшинства (Професора останнім, хоча відзначимо, що першим автором часто згадується як «старший, автор»). Якщо команда сформована з більш ніж однієї установи, автори можуть бути згруповані за адресою. Адреси авторів слід наводити в стилі за версією журналу. Повна міжнародна адреса задається таким чином, щоб зацікавлені особи могли зв'язатися з авторами. Перша повинна бути адреса установи, в якій була проведена більша частика роботи. Якщо перший автор був переведений після завершення роботи, адреса установи повинна залишатися вихідною і в виносках слід вказувати'свою поточтову адресу. Для більш ніж однієї установи індекси часто використовуються, щоб вказати, хто де працює. Один автор може бути ідентифікований на відповідність і передруку запитів. Рукопис має супроводжуватися заявою, що він був прочитаний і схвалений кожним із співавторів. Підписуючи цю форму, автори перевіряють, шо рукопис чесна праця. Співавтори несуть відповідальність за результати. Коли тільки дві людини внесли свій внесок в дослідження, ця проблема може бути вирішена по-простому. людина, яка зробила дослідження і написала рукопис наводиться на першому місці.

Завжди повинно бути дано визнання інших робіт, використаних в дослідницькому проекті. Особи, які зробили значний внесок з роботу, але не виправдані авторством можуть бути перераховані в розділі Визнання поряд з їх Функцією чи вкладом. Актори повинні нести відповідальність за отримання письмового дозволу від всіх осіб. Технічна допомога повинна бути визнана в якості окремого пункту, визнаючи, інтелектуальний внесок.

Всі особи, перелічені як автори, зробили істотний інтелектуальний внесок у загальне дослідження і прийняли суспільну відповідальність за це. Іншими словами, автор повинен виходити за рамки загальних вимог чи інструкцій до дослідницької групи, мати чітке уявлення про методологію і наслідки роботи, і бути в змозі захистити внесок академічного завдання. Мінімальною вимогою для авторських результатів досліджень є істотна участь у дослідницькій програмі, в якій такі умови: концепція і дизайн програми досліджень; велика база даних, або аналіз та Інтерпретація даних та підготовка статті або критичний перегляд її інтелектуального змісту і остаточне затвердження версії рукопису. Всі ці умови повинні бути виконані.

Етика питання редактора. Редактор журналу має повну відповідальність і повноваження, щоб прийняти або відхилити рукопис представлений для публікації. Редактор може консультуватися з відгуками асоційованих редакторів на оцінку та прийняття остаточного рішення. Редактор повинен оперативно і об'єктивно розглядати всі рукописи запропоновані для публікації, судити кожного по суті, незалежно від раси, статі, релігійних переконань, етнічного походження, громадянства чи політичної філософії, і поважати інтелектуальну незалежність авторів. Ситуацій, які можуть призвести до реального чи передбачуваного конфлікту інтересів слід уникати. Редактор і редакція не повинна розкривати нікому інформацію про розглянутий рукопис, крім потенційних рецензентів.

Неопублікована інформація, аргументи, або інтерпретації розкриті в представлених рукописах не повинна знову використовуватися у власних дослідженнях редактора або рецензента без згоди автора. Автор - редактор відносини повинні бути етичні не тільки у разі прийняття статті, але й тоді, коли вона була відхилена. Зазвичай редактори відправляють авторам частини або всю інформацію. Це допомагає автору краще зрозуміти помилки, які він зробив і краще писати статті наступного разу або поліпшити свій рукопис. Відмова від рукопису може навіть грати важливу позитивну роль у майбутній кар'єрі досліджень вченого.