Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти

11. Додати перед текстом документу окремий аркуш і створити на ньому зміст документу.

12. Змінити параметри стилів Заголовок 1 – Заголовок 3, встановивши параметр: з нової сторінки, та змінивши колір шрифту.

13. Оновити зміст документу (тільки сторінки).

14. Створити титульний аркуш:

– орієнтація – альбомна,

– границя – навколо сторінки (тільки для титульного аркуша),

– нумерація сторінок – відсутня,

– рисунок,

– надпис Стильова розмітка тексту (створений як об’єкт WordArt).

15. Оновити зміст документу (тільки сторінки).

16. Додати малюнки на кожну сторінку.

17. Створити підписи до малюнків (з автоматичною нумерацією).

18. Додати окремий аркуш у кінці всього документу і розташувати на ньому перелік ілюстрацій.

19. Оновити зміст документу (повністю).

20. Виконати переходи по тексту документу з використанням можливостей автоматичного змісту.

21. Зберегти файл. Створити копію файлу на власному носії.

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ

 

 

Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти

(Методичні рекомендації студентам-практикантам)

 

Харків-2005

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

 

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. Г.С. СКОВОРОДИ

 

Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти

(Методичні рекомендації студентам-практикантам)

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні редакційно-видавничої

ради Харківського національного

педагогічного університету

ім. Г.С. Сковороди

Протокол № 8 від 12.12.05

 

Харків-2005

Безперервна пропедевтична педагогічна практика в умовах кредитно-модульної системи освіти: методичні рекомендації студентам-практикантам /Укладачі Л.М. Калашнікова, В.І. Смагін – Харків: ХНПУ, 2005.- 22с.

 

Укладачі: Л.М. Калашнікова

В.І. Смагін

 

Рецензенти:

 

 

 

­­­­­­­­­­­­­­

 

 

Ставлення і розвиток національної загальноосвітньої і професійної школи в Україні, усієї системи освіти й виховання зумовлюється передусім діяльністю педагогів-вихователів. Вони як уповноважені суспільства мають виступати хранителями морально-духовних цінностей народу, постійно дбати про збагачення інтелектуально-духовного потенціалу громадян України. Від рівня професіоналізму, педагогічної майстерності учителів-вихователів, які працюють в загальноосвітніх і професійних навчально-виховних закладах, залежить громадянський статус й авторитет усіх ланок системи освіти нашої держави, перспективи її розвитку, завоювання достатнього місця у світовому співтоваристві.

Освітньо-виховна діяльність усіх навчальних закладів, які готують професійних педагогів, має бути спрямована на формування їх професійних якостей та умінь. Чільне місце у цій системі займає педагогічна практика.

Метою педагогічної практики є оволодіння майбутніми педагогами-вихователями формами, засобами, методами, технологіями організації навчально-виховної роботи в різних типах освітньо-виховних закладів системи освіти в Україні, усвідомлення значимості наукових знань, отриманих у процесі теоретичної підготовки, у розв‘язанні практичних завдань навчання і виховання підростаючого покоління, розвиток творчої ініціативи, закріплення умінь наукових досліджень в конкретній професійній діяльності, адаптація й особисте утвердження майбутніх педагогів у доцільності обрання конкретної професії, формування соціальної мотивації подальшої навчальної діяльності.

Завдання педагогічної практики зумовлюються особливостями професійної підготовки майбутніх учителів-вихователів. Доцільно визначити такі провідні завдання цієї форми професійної підготовки майбутніх учителів:

1. Формування у студентів стійких інтересів до професії вчителя, переконання необхідності набуття професійних знань і досконалого володіння ними.

2. Забезпечити умови для професійної адаптації студентів до активної діяльності в учнівських колективах.

3. Закріпити і поглибити знання з психолого-педагогічних і фахових дисциплін, оволодіти засобами і методами застосування їх при розв‘язанні педагогічних завдань.

4. Прилучати студентів до безпосередньої практичної діяльності, формувати у них професійні вміння і навички, необхідні для успішного здійснення навчально-виховної роботи та оволодіння конкретними методами навчання і виховання.

5. Ознайомити студентів з діяльністю сучасних загальноосвітніх навчально-виховних закладів.

6. Формувати у студентів творчий підхід до педагогічної діяльності, набуття ними вмінь проводити наукові дослідження з використанням ефективних методів і методик педагогічних досліджень, аналізувати на наукових засадах результати педагогічної діяльності учителів, своєї власної та діяльності колег-практикантів.

7. Оволодіння вміннями спілкуватися з вихованцями, їхніми батьками та педагогами.

8. Ознайомлення з напрямками та особливостями керівництва освітніми закладами певних типів; вивчати систему роботи педагогічних колективів по розвитку національної школи в Україні.

9. Формувати у майбутніх педагогів самостійність і особисту відповідальність за ефективність підготовки та проведення різних форм та видів навчально-виховної роботи з вихованцями (проведення уроків, позакласних виховних заходів, лекцій, семінарських чи лабораторно-практичних занять).

10. Сприяти розвитку і закріпленню психолого-педагогічних якостей та умінь, які є передумовою формування педагогічної майстерності і професіоналізму майбутніх фахівців.

У процесі проходження тижневої безперервної пропедевтичної практики студент має виконати навчальну роботу обсягом 49,8 години, що, відповідно до вимог кредитно-модульної системи освіти, приблизно дорівнює 1,5 кредитам.

Безперервна пропедевтична практика проводиться при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів “бакалавр”, “спеціаліст” і передбачає залучення студентів до виконання конкретних завдань школи, класу, ознайомлення з діяльністю класного керівника (вихователя), системою роботи навчального закладу (бази практики), вивчення учнів і колективу класу, участі в поточній навчально-виховній роботі вчителя і класного керівника. Ця форма практичної підготовки є пропедевтикою до педагогічної практики.

Під час практики студент-практикант повинен:

1. Старанно виконувати завдання педпрактики, що передбачені програмою.

2. Виявляти високу відповідальність, старанність, творчу ініціативу, наполегливість, організованість, дисциплінованість, педагогічний такт і гуманність.

3. Підпорядковуватись правилам внутрішнього розпорядку навчально-виховного закладу, в якому проходить практику, виконувати розпорядження адміністрації школи та методистів практики. При невиконанні встановлених норм і вимог студент може бути відсторонений від проходження практики.

4. На період практики у кожній групі, що проходить практику у школі (гімназії, ліцеї), один із студентів виконує обов‘язки старости. Він веде облік відвідування студентами освітнього закладу, повідомляє їх про завдання і доручення методистів, несе відповідальність за дотримання практикантами дисципліни.

5. Після закінчення педпрактики кожен студент протягом 3-х днів завершує підготовку необхідних методичних матеріалів, систематизує їх і разом із звітом подає на відповідну кафедру. Оцінка за практику виставляється на підставі урахування письмових матеріалів, занотованих у щоденнику психолого-педагогічних спостережень, звіту роботи студента-практиканта і усного або письмового заліку.

6. Брати участь у настановчих, проміжних та підсумкових методичних конференціях з питань педпрактики.

 

У процесі безперервної пропедевтичної практики кожен студент повинен виконати такі завдання.

№ з/п	Зміст роботи студента-практиканта	Завдання	Кількість годин
	Участь у настановчій конференції.	1. Ознайомитися: - з метою, завданнями і змістом педагогічної практики; - з формою звітної документації. 2. Визначити правила поведінки у навчально-виховному закладі, права і обов’язки студентів-практикантів.
	Ознайомлення з напрямами, формами виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу (бесіда з адміністрацією, учителями, класними керівниками; аналіз документації – планів виховної роботи школи, класного керівника на один семестр).	1. Скласти питання (5-7) для бесіди з адміністрацією з метою визначення особливостей організації навчально-виховної роботи в школі. Провести бесіду з представниками адміністрації школи. Питання анкети і отримані відповіді занотувати у щоденник психолого-педагогічних спостережень. З‘ясування науково-методичної проблеми, над якою працює заклад, ознайомлення з особливостями закладу, його традиціями. 2. Ознайомитися з планом виховної роботи школи на один семестр (зробити ксерокопію). Проаналізувати його і визначити ті заходи, які заплановано провести на протязі півріччя з метою: - громадянського виховання школярів; - морального виховання; - естетичного виховання; - фізичного виховання; - трудового виховання. 3. Скласти питання (5-7) для бесіди з класним керівником з метою визначення особливостей організації навчально-виховної роботи в певному класному колективі учнів. 4. Ознайомитися з планом виховної роботи певного класного колективу школи на один семестр (зробити ксерокопію). Проаналізувати його і визначити ті заходи, що спрямовані на: - громадянське виховання; - моральне виховання; - естетичне виховання; - фізичне виховання; - трудове виховання. 5. Відвідати виховний захід у закріпленому класі. Зробити: - “фотографію” заходу (повний детальний опис) у щоденнику психолого-педагогічних спостережень; - ксерокопію сценарію; - аналіз проведеного виховного заходу. 6. Провести два анкетування (за власноруч розробленими анкетами) школярів класу з метою визначення: - проблем і можливих тем різноманітних форм виховної роботи; - ставлення школярів до однолітків, з‘ясувавши ті якості, які діти цінують найбільше. 7. На основі аналізу планів виховної роботи школи, класного керівника і проведення анкетування розробити власний варіант плану виховної роботи з класом, за яким закріплений студент-практикант.
	Ознайомлення з навчальною роботою (бесіда з адміністрацією, учителями з метою вивчення передового педагогічного досвіду вчителів школи, знайомство з обладнанням учбових кабінетів, аналіз календарних та поурочних планів учителів-предметників за фахом студентів-практикантів).	1. Ознайомитися з календарним планом роботи учителя-предметника. Зробити ксерокопію календарного плану на півріччя за фахом студента для класу, за яким він закріплений. Проаналізувати календарний план у щоденнику педагогічних спостережень. 2. Провести анкетування школярів закріпленого за практикантом класу (за власноруч розробленими анкетами), з метою визначення спрямованості їх пізнавальних інтересів. Текст анкети і її аналіз відобразити у щоденнику психолого-педагогічних спостережень. 3. Відвідати протягом тижня не менше 18 уроків, 5 з них за фахом студента-практиканта. Кожен урок обов‘язково ретельно і докладно занотувати у щоденник психолого-педагогічних спостережень (зробити “фотографію” уроку). 4. На основі відвідування уроків з різних предметів у закріпленому класі, зроблених фотографій уроків і ксерокопій поурочних планів зробити аспектний аналіз уроків з метою: - визначення характеру пізнавальної діяльності учнів (репродуктивна, реконструктивна, творча); методів і прийомів організації пізнавальної діяльності, які використовував вчитель на певному конкретному уроці. Навести приклади, показати доцільність обраних методів і прийомів навчання; - аспектний аналіз по визначенню належності конкретного уроку до певного виду навчання (догматичного, пояснювального, проблемного, програмованого, комп’ютерного). Висновки обґрунтувати прикладами. Показати доцільність обраного виду навчання, його позитивні і негативні сторони; - визначення використання вчителем різноманітних форм організації пізнавальної діяльності школярів на уроці (індивідуальна, групова, фронтальна, парна робота, взаємо навчання учнів). Обґрунтувати доцільність і ефективність обраних учителем форм організації пізнавальної діяльності учнів на уроці; - аспектний аналіз уроку по визначенню шляхів активізації пізнавальної діяльності школярів і розвитку їх пізнавального інтересу, які були використані вчителем. 5. Зробити аналіз уроку з метою визначення реалізації виховних цілей, які були поставлені на урок. Визначити напрями (моральне, естетичне, трудове) і засоби (зміст, організація) виховної діяльності на уроці. 6. Зробити повний аналіз певного конкретного уроку. 7. Вивчити і описати навчальний кабінет з фахової дисципліни студента: обладнання, оформлення. Зробити фотографії. Проаналізувати доцільність і ефективність обладнання та оформлення кабінету.
	Участь у поточній консультативній конференції (після занять у середу).	Консультація студента-практиканта з питань, що виникли у нього при виконанні запропонованих завдань.
	Залік (на протязі тижня після закінчення практики)	1. Підготуватися до співбесіди з методистом про виконання кожного окремого завдання. 2. Підвести загальні підсумки педпрактики, які відобразити у звіті.
	Підсумкова конференція.	Підведення підсумків проведення педагогічної практики, її аналіз. Обмін думками, враженнями.

 

Основними звітними документами з педагогічної практики є:

1. Щоденник психолого-педагогічних спостережень - загальний зошит, у який студент має занотовувати усю інформацію про свою діяльність починаючи з установчої конференції по реалізації завдань практики. У щоденник мають бути занесені усі розроблені анкети, відповіді на них, їх аналіз, фотографії уроків і виховних заходів, їх аналіз та інші види робіт. Записи повинні робитися щоденно, бути обґрунтованими і розгорнутими. При проходженні практики щоденник повинен знаходитися з студентом постійно.

2. Звіт студента-практиканта. Стисле повідомлення про виконану студентом роботу за період практики. Оформлюється на аркуші паперу форматом А-4 машинописним текстом, підписується студентом, класним керівником, закріпленого за студентом класу, вчителем з фахової підготовки, директором школи і завіряється печаткою навчального закладу.