Розв’язування

Основні ознаки:

• образність (образ-персонаж, образ-колектив, образ-символ, словесний образ, зоровий образ),
• поетичний опис словом подій у прозових і драматичних творах,
• естетика мовлення, призначення якої — розбудити в читача почуття прекрасного,
• експресія та інтенсивність вираження (урочисте, піднесене, увічливе, пестливе, лагідне, схвальне, фамільярне, жартівливе, іронічне, зневажливе, грубе тощо),
• зображувальність (тропи: епітети, порівняння, метафори, алегорії, гіперболи, перифрази тощо; віршована форма, поетичні фігури), конкретно-чуттєве живописання дійсності,
• відсутнє певне регламентування вживання засобів, про які йтиметься далі, і способів їх поєднання, відсутність будь-якого нормування,
• визначальним є суб'єктивізм розуміння й відображення (світогляд, світовідчуття і, відповідно, світовідтворення автора спрямоване на світосприйняття й інтелект читача).

Основні мовні засоби:

• наявність багатства найрізноманітнішої лексики, переважно конкретно-чуттєвої (назви осіб, речей, дій, явищ, ознак),
• уживання емоційно-експресивної лексики (синонімів, антонімів, омонімів, фразеологізмів),
• запровадження авторських новотворів (слів, значень, висловів), формування індивідуального стилю митця,
• уведення до творів зі стилістичною метою історизмів, архаїзмів, діалектизмів, просторічних складників та жаргонізмів,
• поширене застосування дієслівних форм: родових (у минулому часі й умовному способі); особових (у теперішньому й майбутньому часі дійсного способу); у наказовому способі,
• широке вживання речень різноманітних типів, синтаксичних зв'язків, особливості інтонування та ритмомелодики,
• представлено абсолютно всі стилістичні фігури (еліпсис, періоди, риторичні питання, звертання, багатосполучниковість, безсполучниковість тощо).

Щодо родів і жанрів літератури художній стиль поділяють на підстилі, які мають особливості мовного зорганізування тексту:

• епічні (епопея, казка, роман, повість, байка, оповідання, новела, художні мемуари, нарис),
• ліричні (поезія, поема, балада, пісня, гімн, елегія, епіграма),
• драматичні (драма, трагедія, комедія, мелодрама, водевіль),
• комбіновані (ліро-епічний твір, ода, художня публіцистика, драма-феєрія, усмішка).

 

 

Розв’язування

Вибір та обґрунтування вихідний даних

Креслимо переріз в масштабі 1:1 або 1:2 – рис.4.11, користуючись розмірами, наведеними в таблицях сортаменту (додаток Д). Вибираємо довільно допоміжні осі х та у (одна із осей паралельна осі двотавра). Для кожної складової складного перерізу позначаємо центральні осі, що паралельні вибраним осям.

Вказівка. На кресленні проставляються всі розміри, що використовуються в розрахунках поруч із їхніми буквеними позначеннями. Рекомендується для зручності розрахунку розміри проставляти у сантиметрах.

Із таблиць сортаменту (додаток Д) виписуємо необхідні для розрахунків геометричні характеристики двотавра (індекс 1) та кутика (індекс 2) відповідно до вибраних центральних осей.

Для двотавра №18а

Площа А₁ = 25,4 см²; центральні осьові моменти інерції J_у1 =
= 114,0 см⁴; J_z1 = 1430 см⁴; відцентровий момент інерції J_z1y1 = 0. Центр ваги перерізу С₁ лежить на осі симетрії посередині стояка.

Для кутика нерівнобічного № 11х7 (t = 8 мм)

Площа А₂ = 13,9 см²; центральні осьові моменти інерції J_y2 =
= 172,0 см⁴; J_z2 = 54,6 см⁴; відцентровий момент інерції J_z2y2 = +55,9 см⁴ (знак при J_z2y2 вибираємо за рис. 4.7).; положення центру ваги перерізу С₂ визначається величинами у_c2 = 1,64 см, z_c2 = 3,61 см.

Для штаби 10х100 мм

Позначимо сторони штаби b = 1 см, h = 10 см.

Площа А₃ = h×b = 1×10 = 10 см²;

центральні осьові моменти інерції прямокутного перерізу (4.8)

J_y3 = = = 0,83 см⁴;

J_z3 = = = 83,33 см⁴;

відцентровий момент інерції J_z3y3 = 0 см⁴;

Центр ваги перерізу С₃ лежить на перетині осей симетрії (або діагоналей) перерізу.

Визначення центру ваги перерізу (формули 4.2, 4.3)

= = 5,01 (см);

= = 13,16 (см).

На рис. 4.11 вказуємо центральні осі z_с – y_с та позначаємо центр ваги С складного перерізу.

Визначення моментів інерції перерізу

Знаходимо координати центрів ваги С₁(a ₁; b ₁), С₂(a ₂; b ₂) та С₃ (a ₃; b ₃) в системі центральних осей z_с – y_с.

a₁ = z₁ – z_c = 7,0 – 5,01 = 1,99 (см),

a₂ = z₂ – z_c = 4,61 – 5,01 = -0,4(см),

a ₂ = z₂ – z_c = 0,5 – 5,01 = -4,51 (см),

b ₁ = y₁ – y_c = 19,0 – 13,16 = 5,84 (см),

b ₂ = y₂ – y_c = 8,36 – 13,16 = -4,8(см),

b₃ = y₃ – y_c = 5,0 – 13,16 = -8,16 (см).

Центральні осьові моменти інерції перерізу (формули 4.12)

J_zс = J_z1 + b₁² ×А₁+ J_z2 + b₂² ×А₂ + J_z3 + b₃² ×А₃ =

= 1430 + 5,84²×25,4 + 54,6 + (-4,8)²×13,9 + 83,33 + (-8,16)²×10 = 3420,3 (см⁴);

J_ус = J_у1 + a₁² ×А₁+ J_у2 + a₂² ×А₂ + J_y3 + a₃² ×А₃ =

= 114 + 1,99²×25,4 + 172 + (-0,4)²×13,9 + 0,83 + (-4,51)²×10 = 593,0 (см⁴).

Відцентровий момент інерції складного перерізу

J_zсус = J_z1у1 + a₁b₁×А₁ + J_z2у2 + a₂b₂ ×А₂ + J_z3у3 + a₃b₃ ×А₂ =

= 0 + 1,99×5,84×24,0 + 55,9 + (-0,4)(-4,8)×13,9 + 0 + (-4,51)(-8,16)×10 =

= 729,52 (см⁴).