Перевірка
Jzс + Jус = 3420,3 + 593,0 = 4013,3 (см4); Jv + Ju = 415,9 + 3597,4 = 4013,3 (см4). Jzс + Jус = Jv + Ju. Ju = Jzс cos2a0 + Jус sin2a0 – Jzсусsin2a0 = = 3420,3 × cos2(-130 38/)+ 593,0 ×sin2(-130 38/) – 729,5×sin 2×(-130 38/) = = 3597,4 (см4); Jv = Jyс cos2a0 + Jzс sin2a0 + Jzсусsin2a0 = = 593,0 × cos2(-130 38/)+ 3420,3 ×sin2(-130 38/) + 729,5 ×sin 2×(-130 38/) = = 415,9 (см4); Ju º Ju; Jv º Jv. Отже, розрахунки виконані правильно. Визначення осьових моментів опору та головних радіусів інерції перерізу Моменти опору (формули 4.25)
де Вказівка. Для визначення Головні радіуси інерції (формула 4.24)
В додатку В приведена інструкція до розрахунку геометричних характеристик плоских перерізів в середовищі “КОМПАС 5.11”. Розбіжності між аналітичним розрахунком та за допомогою ЕОМ зазвичай не перевищують 2%. Приклад (скопійовані в буфер обміну та вставлені в документ результати розрахунків). Площадь S = 49.4514 см2 В центральной системе координат: Осевые моменты инерции Jx = 3442.67 см4 Jy = 615.166 см4 Центробежный момент инерции Jxy = 746.913 см4
В главной центральной системе координат: Осевые моменты инерции Jx = 3627.84 см4 Jy = 429.989 см4 Угол наклона главных осей A = -13.9242°
|
см3;
= 54,2 см3,
(
) – відстань від головної осі v (u) до найбільш віддаленої від неї точки перерізу за модулем.
= 8,62 см;
= 2,93 см.
