Складання

2.7.1 Складання конструкцій можна виконувати тільки з виправлених деталей і елементів, очищених від задирок, бруду, масел, іржі, вологи, льоду та снігу.

При складанні конструкцій і елементів не повинна допускатися зміна їхньої форми, не передбачена технологічним процесом, а при кантуванні і транспортуванні – їх залишкове деформування.

 

2.7.2 Граничні відхилення геометричних розмірів деталей, що передаються на складання під зварювання, не повинні перевищувати граничних відхилень, наведених у проектній документації. У випадку, коли в проектній документації граничні відхилення не наведені, слід дотримуватися вимог, наведених у табл. 2.7.1.

 

Таблиця 2.7.1

 

Вид граничного відхилення	Ескіз	Величина граничного відхилення, мм
1. Відхилення форми та лінійних розмірів перерізів елементів
Двотаврові і таврові перерізи: – відхилення по висоті Н		± 3,0
Зсув стінки щодо осі полиці: – неперпендикулярність полиці а   – неперпендикулярність полиці с		< 0,5 t ст, t ст – товщина стінки 0,01 В, В – ширина полиці
– стріла прогину стінки балки, не підкріпленої поперечними ребрами жорсткості f – те ж, укріпленої ребрами жорсткості		0,01 Н < t ст   0,05 Н < t ст
Двохстінчаті балки коробчатого перерізу: – відхилення висоти Н   – відхилення ширини В   – неперпендикулярність полиць с   – стріла прогину стінок f		± 3,0   ± 3,0   ± 0,015 В < t ст, t ст – товщина стінки ± 0,015 Н < t ст

 

Продовження таблиці 2.7.1

 

Вид граничного відхилення	Ескіз	Величина граничного відхилення, мм
Трубчасті перерізи: – відхилення зовнішнього периметра труби від теоретичного розміру Р = πD, де D – діаметр труби   – овальність перерізу труби в місцях, підкріплених ребрами жорсткості D 1   – те ж, у місцях, не підкріплених ребрами жорсткості		± 0,75 t ст, t ст – товщина стінки труби     ± 0,01 D   ± 0,02 D
2. Відхилення розмірів елементів з болтовими з'єднаннями
Фрикційні, зрізні та фрикційно-зрізні при: L < 6000 мм L > 6000 мм		± 3,0 ± 5,0
Фланцеві з'єднання: – відхилення довжини елемента за наявності компенсаційних прокладок – неперпендикулярність фланця щодо осі елемента а – місцева нещільність робочої поверхні фланця		0…5,0   0,0007 В, В – габарит перерізу елемента   0,3
3. Відхилення розмірів L елементів з монтажними з'єднаннями: – стиковими зварними – те ж, що з'єднуються на накладках		0…5,0 0…10,0
4. Відхилення розмірів Н елементів, що передають опорні зусилля через торці: – відхилення по висоті стійок і колон, що монтуються в один і два яруси – те ж, у три яруси і більше – неперпендикулярність торців щодо розміру перерізу торця – неплощинність опорної поверхні		± 5,0     ± 3,0 0,0007 В, В – габарит перерізу 0,3

 

 

Продовження таблиці 2.7.1

 

Вид граничного відхилення	Ескіз	Величина граничного відхилення, мм
– відстань Н від опорної плити стійки, колони до опорної поверхні столиків, консолей, траверс тощо – неперпендикулярність а опорної поверхні столиків, консолей, траверс щодо осі колон (по ширині опорної поверхні В 1)		± 3,0     0,001 В 1
– відхилення висоти балки Н Б від верхнього пояса до опорної поверхні при передачі зусилля через торці опорних ребер – те ж, через опорні плити		± 2,0 ± 5,0
5. Ферми з передачею зусиль через торцеві опорні ребра: – відхилення Н від опорної поверхні ребра до зовнішньої поверхні верхнього пояса		± 5,0
Відхилення лінійних розмірів елементів наскрізних конструкцій: – відхилення довжини L складальних одиниць при наявності в монтажних з'єднаннях чи прокладок при зварному з'єднанні з накладками; – відхилення висоти на опорі: – те ж, у стиках – те ж, в інших місцях		± 10,0   ± 5,0 ± 3,0
Розцентрування елементів решіток щодо осі пояса е: – для конструкцій із труб, прямокутних профілів, двотаврів і швелерів, стійок і колон – розцентрування відносно вертикальної осі – те ж, для конструкцій з парних кутників і таврів		± 10,0     ± 5,0   0,04 В, В – габарит перерізу

 

Закінчення таблиці 2.7.1

 

Вид граничного відхилення	Ескіз	Величина граничного відхилення, мм
6.Гранично допустимі прогини елементів у площині та з площини по довжині L і висоті Н		0,03 В 0,001 Н 0,001 L
7. Відхилення с вузлових фасонок наскрізних конструкцій і фасонок для приєднання в'язей, балок тощо	± 5,0
8. Зсув ребер і діафрагм жорсткості при передачі зосереджених навантажень у траверсах колон, опорних вузлах балок, рамних вузлах тощо Зсув і відхилення від проектної осі ребер жорсткості і діафрагм, що забезпечують стійкість стінки		0,25 tр tр – товщина ребра   ± 10,0

 

2.7.3Прихватки, призначені для з'єднання деталей, що складаються, повинні розміщуватися в місцях розташування зварних швів.

Розміри перерізу прихваток повинні бути мінімально необхідними для забезпечення розплавлювання їх при накладанні швів проектного перерізу. Довжина прихваток у конструкціях, виконаних зі сталей класу до С390 включно, повинна бути не меншою за 50 мм, відстань між прихватками – не більшою за 500 мм, а в конструкціях, виконаних зі сталі класу С440, – відповідно 100 і 400 мм при катеті шва прихватки, який приймається не більше половини катета шва зварного з'єднання.

Прихватки для складання конструкцій повинні бути виконані із застосуванням тих самих зварювальних матеріалів і такої самої якості, що й основні шви зварних з'єднань.

На деталях, виготовлених зі сталей класу до С390 включно, дозволяється виконання прихваток поза місцями розташування швів для тимчасового скріплення деталей у процесі їхньої обробки (пакетного свердління, гнуття тощо). Ці прихватки після виконання свого призначення повинні бути вилучені, а місця їхнього розміщення зачищені.

У зварних з'єднаннях, що виконуються автоматами і напівавтоматами, складальні прихватки виконуються електродами, що забезпечують задану міцність з дотриманням вимог, що висуваються до постійних зварних з’єднань.

 

2.7.4Форми кромок і розміри зазорів при складанні зварних з'єднань, а також вивідних планок повинні відповідати величинам, зазначеним у ГОСТ 5264-69, ГОСТ 8713-70 і ГОСТ 14771-69 на шви зварних з'єднань, а в конструкціях зі сталі класу С440 – відповідати спеціальним вказівкам в кресленнях.

Усі місцеві уступи і зосереджені нерівності на складальних деталях, що перешкоджають щільному їхньому з'єднанню, слід до складання усувати плавним зачищенням за допомогою абразивного круга.

 

2.7.5 Пакети з деталей під болтові з'єднання повинні бути щільно стягнуті болтами, а отвори в пакетах – суміщені складальними пробками.

Щільність стяжки пакета при складанні перевіряється щупом товщиною 0,3 мм, який не повинен проходити всередину між складеними деталями більше ніж на 20 мм, і простукуванням болтів контрольним молотком вагою 0,5 кг. Болти при цьому не повинні тремтіти або переміщуватися.

Зазор між деталями в з'єднаннях, для яких проектом передбачене щільне припасування, не повинен перевищувати 0,3 мм. При цьому щуп такої самої товщини не повинен проходити між приторцьованими поверхнями деталей.

Обушки парних кутиків, що лежать в одній площині, не повинні бути зміщені один відносно іншого більше ніж на 0,5 мм у межах вузлів і прикріплень і більше ніж на 1 мм на інших ділянках.

 

2.7.6 Загальне складання конструкцій повинно виконуватися шляхом послідовного з'єднання всіх елементів конструкції або окремих її частин. При цьому, повинно бути виконано припасування всіх з'єднань, включаючи розсвердлювання монтажних отворів і встановлення фіксуючих пристроїв. На всіх відправних елементах має бути проставлено індивідуальне маркування і нанесені риски.

 

2.7.7 Контрольне і загальне складання конструкцій з монтажними болтовими з'єднаннями повинно виконуватися на підприємстві-виробнику, якщо це обумовлено в проектній документації; при цьому, якість виконання груп отворів у цих з'єднаннях повинна відповідати вимогам нормативної документації на монтаж конструкцій.

Контрольне складання конструкцій виконується також за вимогою технологічної документації виробника конструкцій під час періодичного контролю й випробування.

 

2.7.8 Загальне складання конструкцій, у тому числі негабаритних просторових конструкцій, монтаж яких здійснюється блоками, виконується при наявності цієї вимоги в проектній документації.

 

2.7.9 На заводі слід виконувати загальне складання наступних конструкцій у випадках, не обумовлених вимогами п. 2.7.7 і п. 2.7.8:

- колон загальною масою понад 20 т, підкранових балок прольотом понад 18 м, кроквяних і підкроквяних ферм прольотом понад 36 м, негабаритних ферм, підкраново-підкроквяних ферм прольотом 24 м і більше;

- веж (площинами);

- конічних частин труб;

- негабаритних бункерів;

- конструкцій транспортерних галерей — у межах одного конструктивного елемента (ферми, опори);

- листових конструкцій, при загальному складанні котрих одночасно повинно бути зібрано не менше трьох царг.

 

2.7.10 Кожен перший і, в подальшому, кожен десятий екземпляр однотипних конструкцій, виготовлених в кондукторах, повинен проходити контрольне складання, в процесі якого проводиться перевірка відповідності виготовлених конструкцій технічній документації.

До обсягу контрольного складання однотипних конструкцій повинні входити всі елементи і деталі, виготовлені з застосуванням усього комплекту кондукторів. Кількість влаштованих повномірних складальних болтів і пробок повинна бути не більшою за 30% від кількості отворів у групі, у тому числі пробок – не більше 3-х шт.

Періодичність контрольного складання конструкцій, виготовлених в кондукторах, може бути іншою, якщо це передбачено в технічній документації.

 

2.7.11 Для однотипних масових конструкцій, виготовлених на спеціалізованих виробництвах в кондукторах, слід проводити (якщо інше не обумовлено технічною документацією) контрольні складання за такою нормою – кожна п'ятидесята конструкція та не менше однієї від кожної виготовленої партії, обсяг якої становить менше 50 шт. Контрольному складанню підлягає також кожна перша конструкція.