Настили балкових клітин. Сталевий настил

Сталеві настили вкладаються на баки і приварюються до них. Відстань між балками визначається несучою здатністю або жорсткістю настилу. Найбільш вигідне рішення по витратам сталі – при мінімальній товщині настилу. Однак збільшення кількості балок при тонкому настилі збільшує трудоємкість перекриття.

Тому для настилів слід використовувати листи товщиною:

- 6-8 мм при навантаженні q≤10кН/м²;

- 8-10 мм при навантаженні 11≤q≤20кН/м²;

- 10-12 мм при навантаженні 21≤q≤30кН/м²;

- 12-14 мм при навантаженні q>30кН/м².

Зварювання настилу до балок защемлює настил, однак в запас жорстокості защемлення не враховують і приймають стирання настилу шарнірно-нерухомим.

Під навантаженням в настилах виникають напруження від згину і від розтягу. При співвідношенні прольоту настилу до його товщини:

- lt ≤ 50 настил гнучкий і напруження від розтягу незначні;

- lt ≥ 300 настил жорсткий і значними є напруження від розтягу;

- 50 < lt < 300 напруження від розтягу і згину повинні перевірятися розрахунком.

В кожному з трьох випадків товщина настилу приймається з умови жорсткості, а на міцність розраховується зварний шов, який кріпить настил до балок.

Відношення прольоту настилу до його товщини:

, (10)

де – ;

- V – коефіцієнт Пуассона (для сталі V=0,3);

- п_о = [l/t] (максимальний відносний прогин настилу [t/l]=1/150);

- q^Н – нормативне навантаження на настил.

Силу Н на дію якої перевіряємо зварні шви, які кріплять настил до балок находимо за формулою:

, (11)

де n – коефіцієнт перевантаження для діючого навантаження.

Перевірити міцність і жорсткість настилу при відомих l і t можна за формулами:

, (12)

, (13)

де - М_о – балочний згинаючий момент

,

- - площа поперечного перерізу;

- - момент опору.

(14)

де - - балочний прогин;

- α; – визначається з рівняння