Центрово-стиснені наскрізні колони

В курсовому проекті приймаємо наскрізну колону, що складається з двох гілок, з’єднаних між собою за допомогою планок, які забезпечують спільну роботу гілок.

Відносно матеріальної вісі х-х переріз розглядають як суцільний.

У першу чергу визначають потрібну площу за формулою:

(56)

де φ; – коефіцієнт повздовжнього згину, що залежить від гнучкості . Попередньо задаються гнучкістю . В залежності від λ; за [1] табл. 72 (див. додаток 6 табл. 1) знаходять φ;.

Далі визначають необхідний радіус інерції перерізу в площині х-х:

(57)

За необхідною площею та радіусом інерцію по сортаменту приймають номер прокатного швелера або іншого профілю.

Прийнятий переріз перевіряють на стійкість за формулою:

(58)

де φ; – за (додаток 6 табл. 1);

- розрахункова довжина колони () для стержня шарнірно закріпленого у обох кінців).

Наступним етапом є визначення відстані між гілками (розрахунок відносно вільної вісі у-у) з умови рівностійкості в двох площинах:

(59)

де λ₁ – гнучкість однієї гілки приймають λ₁=30…40;

Необхідна гнучкість відносно вісі у-у

Необхідний радіус інерції відносно вільної вісі

Відстань між гілками колони:

(60)

де α₂ – коефіцієнт, що залежить від типу перерізу гілок, визначається за таблицею довідників (див. додаток 6 табл. 2)

Відстань b між гілками колони повинна прийматись з урахуванням конструктивних вимог (для огляду колони, захисту внутрішньої поверхні від корозії шляхом фарбування зазор між гілками повинен бути не менш ніж 100…150 мм), але не менше розрахункової.

Далі виконують перевірку рівностійкості колони в двох площинах .