Соціально-педагогічні умови попередження негативного впливу молодіжних субкультур

Наступним етапом нашого експерименту було визначення соціально-педагогічних умов попередження негативного впливу молодіжних субкультур.

Термін «умови» С. Ожогов тлумачить як: обставини, від яких щось залежить; вимогу чи письмову угоду про щось, домовленість; правило, установлене у певній сфері життєдіяльності; обстановку, у якій щось відбувається; дані, вимоги, від яких потрібно відштовхнутися [33].

У філософії під умовами розуміють середовище, у якому те чи інше явище або процесс виникають, існують і розвиваються; при цьому, впливаючи на явище та процеси, умови самі зазнають їхнього впливу [Философский енциклопедический словар [34].

Соціальні умови – це суспільний і державний устрій певної країни, громадської організації, сім’ї, вимоги суспільства до особистості тощо [35].

Педагогічні умови – це система виховання і навчання учнів, мета педагогічного процесу, організація навчально-пізнавальної діяльності школярів [36].

У ході аналізу педагогічної літератури виявлено, що умови ефективної діяльності визначають як об’єктивні й суб’єктивні передумови, реалізація яких дає змогу досягти запланованої мети при найбільш раціональному (оптимальному) застосуванні сил і засобів. Реалізація умов виявляється в «успішному вирішенні педагогічних завдань, у доцільному використанні засобів і способів досягнення цілей».

У контексті нашого дослідження під соціально-педагогічними умовами будемо розуміти зміст, систему форм, методів виховання, реальних ситуацій, методичного забезпечення, що обумовлені політичними, соціально-економічними, освітніми аспектами, є взамопов’язаними у навчально-вихованому процесі та від яких залежить і за яких відбувається цілісний продуктивний процес соціалізації учнів.

У контексті гуманістичної педагогіки, особистісно орієнтованої освіти (Є. В. Бондаревська, В. А. Сластенін та ін) поряд із загальними принципами педагогічної діяльності (цілісності, особистісної орієнтації, діяльності як перетворення, диалогизма, культуросообразности, антропологізму) виділяються приватні принципи педагогічної роботи з членами неформальних молодіжних об’єднань: принцип трансформації як перенесення соціально- особистісної активності підлітка з несприятливої зони розвитку в сприятливу, зокрема, з неформального молодіжного об’єднання в класний, шкільний колективи; принцип педагогічної ремісії як ослаблення емоційних, діяльнісних зв’язків підлітка з членами неформального молодіжного об’єднання за рахунок інтеграції в класний, шкільний колективи з наступною відмовою від соціально негативних контактів; принцип самореалізації особистості як забезпечення оптимальних умов для підлітка на рівні задоволення соціальних, духовних потреб, у сфері актуальних інтересів; принцип інтегративності як об’єднання актуальних ідей і форм роботи з підлітками з метою переорієнтації їх інтересів, діяльності та педагогічних зусиль вчителя, класного керівника, соціального педагога, батьків; принцип опосередкованого впливу на підлітка просоциальное орієнтованих і референтної значущих дорослих і колективу; принцип побудови життєвих перспектив як сприяння підлітку у виборі гуманно орієнтованого життєвого шляху.

Особистість як спосіб життя і дії людини, що виявляється у вільному і творчому визначенні свого місця в суспільстві, у прийнятті відповідальності за свої соціальні дії, - поняття міждисциплінарне. Однак її інтерпретація в психологічному контексті є базовою, фундаментальною. Узагальнення наукових підходів до особистості провідних психологів світу (А. Г. Асмолова, Л. С. Виготського, А. Маслоу, К. Роджерса, В. І. Слободчикова, З. Фрейда, Е. Фромма, К. Хорні, Е. Еріксона та ін) дозволяє виділити основні риси особистості сучасного європейського суспільства і, в свою чергу, обгрунтувати особливості особистості підлітка - члена неформального молодіжного об’єднання. Це постійне переживання протиріч між несвідомим ід і свідомим суперего (умовно поділяється на совість і ідеал; совість сприяє розвитку критичності, ідеал формується в ситуаціях похвали); складність у формуванні его- ідентичності, тобто здатності усвідомлювати себе в часі, розширювати знання про собі, зміцнювати соціальні ролі; незадоволеність потреб підлітка в дистанціювання від дорослих, знайомства з новими ідеологіями; прагнення до досягнення позитивної свободи для подолання почуттів самотності, ізоляції, відчуженості, що вимагає від людини спонтанної свободи, вміння любити і працювати (в іншому випадку виникають невротичні потреби типу надмірного схвалення, у керівному партнері, експлуатації інших і інш.).

Системно - особистісний аналіз різноманітних проявів індивіда з поведінкою, що відхиляється дозволяє не тільки виявити його сутнісно- критеріальні характеристики, узагальнити вказане поведінка як певне особистісно - типологічна властивість, а й визначити актуальні напрями педагогічної роботи:

1. Сприяння особистості в активній інтеріоризації гуманістичних цінностей, постановці просоціальних цілей у зв’язку з неадекватним (нестійкий - деформованим) сприйняттям соціальних норм (правових, моральних, комунікативних, естетичних та ін.)