Педагогічні рекомендації.

Виходячи з соціально-педагогічної концепції А.В. Мудрика, соціально-педагогічну допомогу можна трактувати як зовнішня дія, яка надає особистості ресурс, якого бракує в якій-небудь конкретної соціальної ситуації. Допомога стає рушійною силою процесу активізації ресурсів, управління його використанням.

Соціально-педагогічна допомога старшокласникам - представникам неофіційних юнацьких субкультур виникає на кордонах стихійної, щодо керованої і щодо соціально-контрольованої соціалізації, і більш-менш свідомого самозміни людини; має характер діалектичного компромісу:

- При безумовному прийнятті вихованця, які б ідеї він не поділяв, інформування його про можливі соціальні санкції,

- При вибудовуванні діалогу між культурою і субкультурою, пред'явлення загальноприйнятих зразків,

- При організації руху думки в діалозі від суб'єктивних смислів школяра до соціокультурних значень, оснащення вихованця відсутніми засобами розуміння і самовираження.

На основі ідей педагогічної герменевтики І.Д. Демаковой [24. Демакова І.Д. Виховна діяльність педагога в сучасних умовах. АСТ.2007] представляється можливим сформулювати ще одна умова соціально-педагогічної допомоги старшокласникам - представникам неофіційних юнацьких субкультур - адекватність іміджу педагога - суб'єкта допомоги юнацької субкультурі, володіння педагогом референтної для старшокласників діяльністю.

Зовнішній вигляд педагога повинен відповідати основним тенденціям моди, щоб привернути і розташувати до себе учнів, однак, елементи одягу не повинні виражати кращого ставлення до будь-якої із субкультур. Уміння словом і діями налаштувати людину на себе - є важливими складовими іміджу. У нашому випадку необхідно говорити про так звану стилізованої комунікації. Це вміння педагога використовувати адекватні для молодіжної субкультури способи передачі інформації, отримання відповідей, налагодження взаємовідносин, обміну думками. Стиль поведінки педагога не повинен вступати в протиріччя з основною метою надання соціально-педагогічної допомоги. Його манера дій повинна вселяти вихованцям довіру, почуття безпеки, відчуття порядності педагога, компетентності.

Соціально-педагогічна допомога буде здійснюватися ефективно, якщо педагог володіє будь-яким видом занять значущим для представників юнацької субкультури (гра на гітарі, який-небудь вид спорту, брейк-денс, графіті, рольові ігри, тощо). Крім цього, педагог може володіти суміжними з субкультурними видами діяльності, наприклад: акробатичний рок-н-рол, художня гімнастика, спортивна аеробіка, дизайн та інше.

Необхідною умовою успішності соціально-педагогічної допомоги старшим школярам - представникам неофіційних юнацьких субкультур є характер взаємодії педагога і старшокласника - конструктивний діалог що передбачає:

- Наявність договору як культурного механізму, що регулює відносини між педагогом і старшокласником,

- Спілкування будується виходячи з безумовного прийняття вихованця, які б ідеї він не поділяв і не пропагував,

- Консультування вихованця про можливості соціального середовища, установ у вирішенні проблем соціалізації;

- Емоційна підтримка як самого акту, і так і принципу свободи вибору.

- Оснащення вихованцями відсутніми засобами саморозуміння.

Важливою умовою ефективності соціально-педагогічної допомоги старшокласникам - представникам юнацьких субкультур є створення клубного спільноти на основі юнацьких субкультурних практик, що сприяє:

- Розкріпаченню, прийняттю вихованцем себе,

- Оволодіння школярем різними варіантами самопред'явленія в соціально прийнятних формах,

- Освоєння вихованцем способами вирішення комунікативних завдань (у тому числі конструктивного діалогу з дорослими, з представниками інших субкультур).

Організація експериментувати і виражати у сфері юнацької субкультури здійснюється за допомогою конструювання своєрідних «карнавальних» майданчиків, де в ході різного роду забав, ігор, конкурсів, походів учасники можуть експериментувати зі своїм зовнішнім виглядом, приміряти атрибути представників тієї чи іншої субкультури. На карнавальних майданчиках важливу роль відіграє соціально-психологічна атмосфера розкутості, яка забезпечується захистом школярів від санкцій з боку суб'єктів соціального виховання і агентів субкультур. Для повноцінного експериментування, самовираження вихованців у сфері юнацької субкультури вихователь повинен приймати стилістику субкультури як модель самореалізації учнів. [36. Сенченко Н.А. Вивчення впливу вітчизняної рок-культури на свідомість студентської молоді. Москва, 2000.]

Як показало дане дослідження, в значній частині загальноосвітніх установ створення майданчиків для експериментування на матеріалі юнацької субкультури ускладнено внаслідок особливостей сформованого побуту виховної організації, тому дана складова може бути реалізована в позашкільній середовищі (заміський дитячий центр, заклад додаткової освіти, установи соціального обслуговування молоді).

Методика надання соціально-педагогічної допомоги старшокласникам - представникам юнацьких субкультур потребує з'єднання групової та індивідуальної форм роботи. Це пов'язано з тим переліком завдань, які вирішуються в рамках кожної з форм і не можуть бути вирішені лише в одній з них. Так, організувати експериментування вихованців у способах самовираження можна лише у груповій роботі; обговорення сенсу значень, текстів субкультур найбільш ефективно здійснюється в полілозі. У той же час ситуація кожного з старшокласників особлива, що виникає у нього протиріччя вимагає конфіденційності обговорення, що можливо в рамках індивідуальної роботи педагога з вихованцем.

Діяльність педагога з надання соціально-педагогічної допомоги у груповій роботі може бути розкрита через перелік педагогічних завдань, спрямованих на:

- Створення в групі позитивного емоційного клімату;

- Отримання підлітком досвіду конструктивної взаємодії з оточуючими;

- Розширення знань про способи і варіанти вираження, представлення себе іншим;

- Набуття досвіду самовираження в цій групі;

- Освоєння способів обговорення, осмислення і розуміння значень символів і смислів, притаманних різних субкультур, усвідомлення своїх індивідуальних особливостей.

Створення в групі позитивного емоційного клімату важливо для того, щоб школярі почувалися комфортно, ставилися один до одного терпимо, не боялися розповідати про себе, не соромилися експериментувати.

Отримання підлітком досвіду конструктивної взаємодії з оточуючими передбачає організацію спілкування з формування готовності у вихованців до здійснення конструктивного діалогу з представниками інших субкультур, прояву толерантності до культури іншої людини.

Розширення уявлень про способи та варіанти самовираження є консультування учнів з метою уникнення вихованцем негативних реакцій з боку оточуючих.

Набуття учнями досвіду самовираження в групі - тут були сконструйовані майданчики для реалізації фантазій, самовираження вихованців у сфері юнацької субкультури. Проводилися рольові ігри, інсценування, демонстрації. Вихованцям надавалася можливість у процесі освоєння гри на гітарі вивчати і виконувати пісні, виступати на концертах.

Освоєння способів осмислення ціннісних орієнтирів субкультури, а також розуміння себе, співвідношення уявлень про себе з характеристикою субкультури - у результаті отримання підлітком досвіду розуміння себе як представника субкультури. Тут нами була організована робота з текстами пісень з допомогою таких процедур як: контент-аналіз текстів, осмислення власної позиції по відношенню до тексту, написання рецензій та есеїв, пошук однодумців і опонентів, встановлення взаєморозуміння, обговорення. У процесі роботи цих майданчиків нами був організований ціннісно-смисловий діалог.

Соціально-педагогічна допомога в індивідуальній роботі включає: сприяння вихованцю у самовизначенні, посередництво в конфліктах з дорослими і однолітками, сприяння у прояві ініціативи та здійсненні самостійних дій спрямованих на гармонізацію відносин з оточуючими.

Індивідуальна робота з вихованцем здійснюється в такій послідовності: встановлення особистісного контакту між педагогом і вихованцем; пошук і прояснення взаємних інтересів; прояснення ситуації і намірів кожної сторони; укладення договору про взаємодію з метою розв'язання індивідуальної проблеми вихованця; розробка відповідного плану дій, реалізація плану, поточний аналіз та корекція діяльності; рефлексія змін, що відбулися; визначення наслідків і перспектив розвитку індивідуальної ситуації дитини. Після реалізації договору можливий перехід до нового договору і нового етапу роботи за взаємної згоди вихованця та педагога.