Мета та завдання навчальної дисципліни. Вибори Президента України 2004 р

Вибори Президента України 2004 р. стали переломними в історії держави. Кандидатом від влади став тодішній Прем'єр-міністр України Віктор Янукович. Опозиційні сили згрупувалися навколо лідера «Нашої України» Віктора Ющенка, колишнього Прем'єр-міністра у 2000—2001 рр., прихильника реформ.

 

У результаті голосування 31 жовтня 2004 р. голоси виборців розподілилися таким чином: Віктор Ющенко (39,26% голосів), Віктор Янукович (39,11%), Олександр Мороз (5,82%), Петро Симоненко (4,97%). Такий розподіл не виявив переможця, тому було призначено другий тур виборів — 21 листопада 2004 р. Після першого туру підтримати Ющенка закликали Олександр Мороз та Анатолій Кінах. Віктора Януковича підтримала Наталія Вітренко. Голосування другого туру відбулося зі значними порушеннями і фальсифікаціями. Оприлюднені ЦВК результати про перемогу В. Януковича разюче відрізнялися від даних екзит-полів, які засвідчували перемогу В. Ющенка. Обурені таким станом речей виборці відгукнулися на заклик опозиційного кандидата захистити свій вибір і вже ввечері 21 листопада зібралися на мітинг на центральній площі Києва — майдані Незалежності. З наступного дня мітинг переріс у масову мирну акцію протесту, яка тривала до 8 грудня 2004 р. і отримала назву «Помаранчева революція».

 

Своїм рішенням від 3 грудня 2004 року Верховний Суд України визнав недійсними результати другого туру президентських виборів і призначив переголосування другого туру на 26 грудня 2004 р.

 

Під час Помаранчевої революції Україна перебувала у центрі уваги світової преси. На переголосування до України приїхала рекордна кількість міжнародних спостерігачів — бл. 12 тисяч осіб. Переголосування 26 грудня 2004 р. дало такі результати: за Віктора Ющенка проголосувало 51,99% виборців за Віктора Януковича — 44,21%. Інавгурація нового Президента України Віктора Ющенка відбулась 23 січня 2005 року.

 

17 січня 2010 року відбувся перший тур президентських виборів в Україні, у результаті якого переможця виявлено не було. 7 лютого було проведено другий тур виборів, у якому перемогу з відривом у три відсотка над тодішнім Прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко здобув опозиційний лідер Віктор Янукович. Це перший в історії України випадок, коли президента було обрано менше, ніж 50% голосів виборців.

 

11 березня було сформовано новий уряд на чолі з Миколою Азаровим.

 

21 квітня Віктор Янукович підписав угоду із президентом Російської Федерації Дмитром Медведєвим про продовження терміну перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Севастополі до 2042 року. 27 квітня цю угоду синхронно ратифікували Верховна Рада України і Державна дума Російської Федерації.

 

16 листопада 2010 року почалася Акція протесту проти Податкового кодексу, в багатьох містах проводяться масові мітинги і протести, на Майдані Незалежності в Києві розбите наметове містечко. На головній площі столиці зібралося близько 20 тисяч мітингувальників. [

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Кафедра теорії та історії держави і права

Програма курсу:

“Історія України”

(“Історія державності України”)

для студентів юридичного факультету

 

Київ-2009

Програма курсу “Історія України” (“Історія державності України”) для студентів юридичного факультету

 

Укладачі:

Професор Сергійчук В. І.

Асистент Вовк О.Й.

Рецензент:

Доцент, канд. юрид. наук Чехович В.А.

Затверджено

Кафедрою теорії та історії

Держави і права

протокол № __ від ________200__р.

 

 

Схвалено:

Методичною комісією

Юридичного факультету

“___”___________200__р.

 

 

Рекомендовано до друку

Рішенням Вченої Ради

Юридичного факультету

Від “___”_________200__р.

 

 

Вступ

 

“Історія України” (“Історія державності України”) – складова частина навчальної програми на юридичному факультеті і входить до системи базової підготовки студентів в українських спеціалізованих вищих закладах освіти. Викладається на І курсі в 1семестрі в обсязі 72 годин, з них лекцій – 20 годин, практичних занять – 16 годин, самостійна робо та – 36 годин та форма підсумкового контролю – залік.

Мета та завдання навчальної дисципліни

Історія української державності має своїм завданням формувати всебічно розвинену та соціально активну особу, вона покликана забезпечити глибокі знання історичного розвитку державності українського народу, особливостей його національного права; вміння визначити вклад національних цінностей у загальнолюдські; переконливо засвоїти ідеали гуманізму та демократії; формувати історичну свідомість як основу всієї суспільної свідомості; привити самостійні, творчі, пізнавальні навики підходу до історичного минулого та реального сьогодення.

Виходячи з цієї мети, головні завдання курсу полягають у тому, щоб студенти юридичного факультету виробили навики системно аналізувати основні етапи розвитку державності українського народу, могли сформувати комплексне бачення місця і ролі України в системі міжнародних відносин. Крім того, студент має ознайомитися з методологічними підходами щодо засвоєння політичних, економічних, соціальних і культурних проблем історії українських земель як у вітчизняній, так і в зарубіжній історіографії, виробити навики самостійної роботи з джерелами та літературою та їх критичного аналізу.