Порядок проведення роботи
1. Викладач перевіряє готовність студентів до роботи і засвоєння ними теоретичних положень про вібрацію, її фізичні характеристики, принципи нормування та методи захисту від вібрації. 2. Викладач ознайомлює студентів з приладом для виміру вібрації ИШВ-1 і лабораторним стендом. 3. Студенти самостійно виконують виміри параметрів загальної вібрації, використовуючи різноманітні віброізолятори, а потім параметрів локальної вібрації. 4. Студенти аналізують результати вимірів і роблять висновок про ефективність досліджуваних віброізоляторів. Підготування приладу ИШВ-1 до роботи і проведення вимірів Вмикання приладу ИШВ-1 проводять перемикачем РІД РОБОТИ. Встановити перемикач РІД РОБОТИ в положення КОНТРОЛЬ ЖИВЛЕННЯ. Стрілка приладу повинна знаходитися в секторі БАТАРЕЯ, а сигнальна лампа мигтіти. Після 5 хвилин самопрогріву прилад готовий до роботи. Провести електричне калібрування приладу в такій послідовності: - попередньо підсилювач II з'єднати з адаптером 13; - за допомогою перехідного штекера вставити адаптер у гніздо КАЛІБР на передній панелі приладу; - рознімання на кабелі попереднього підсилювача II з'єднати з гніздом ВХІД на передній панелі приладу; - органи керування на передній панелі приладу встановити в такі положення: ДІЛЬНИК І – 40; ДІЛЬНИК II – 40; РІД ВИМІРІВ – ЛІН; РІД РОБОТИ –ШВИДКО, ТУМБЛЕР «ЗВУК - ВІБРАЦІЯ» – ВІБРАЦІЯ. Змінним резистором, виділеним на передній панелі під шліц із написом ВІБРАЦІЯ, домогтися суміщення стрілки приладу з оцифрованою рискою на шкалі. Вимір логарифмічного рівня коригованого по частоті значення віброшвидкості, дБ проводять в такій послідовності: - з'єднують попередній підсилювач II з інтегратором 12 і за допомогою сполучного кабелю 14 з віброперетворювачем 15; - встановлюють перемикачі на передній панелі приладу в такі положення: ДІЛЬНИК І – 80; ДІЛЬНИК II – 40; РІД ВИМІРІВ – ЛІН; РІД РОБОТИ – ПОВІЛЬНО; ТУМБЛЕР «ЗВУК - ВІБРАЦІЯ» – ВІБРАЦІЯ. Стрілку приладу виводить з лівої частини шкали в праву зміною положення перемикача ДІЛЬНИК І, а потім - ДІЛЬНИК II. Результати вимірів А підраховують за формулою: А=D1+DП + Ки – Кд + П, (6.6) де D1 – положення перемикача ДІЛЬНИКА І; DП – положення перемикача ДІЛЬНИКА II; Ки – коефіцієнт ослаблення інтегратора; Кд – поправка на коефіцієнт віброперетворювача; П – показання за шкалою приладу. Значення коефіцієнта ослаблення інтегратора наведені у посвідченні про приймання приладу. Для нашого приладу Ки = 48,8 дБ. Коефіцієнт перетворення віброперетворювача Кд визначається при калібруванні приладу за допомогою калібровочного пристрою КУ-3. Для нашого віброперетворювача Кд= +3 дБ. Для виміру рівнів віброшвидкості в октавних смугах частот перемикачі на передній панелі встановлюють в такі положення: РІД ВИМІРУ – ФІЛЬТРИ; ЧАСТОТА, Гц – по черзі в положення 16; 31,5; 63;125;250; 500; 1000. При вимірі рівнів віброшвидкості, дБ в октавних смугах частот припускається користуватися перемикачем ДІЛЬНИК II. Результати вимірів визначаються так само, як і при вимірі логарифмічного рівня, коригованого по частоті значення віброшвидкості (формула 6.6).
Вимірювання параметрів загальної вібрації і визначення ефективності амортизаторів Лабораторний стенд для дослідження загальної вібрації (рис. 6.1) складається з верхньої платформи 1, притискних гвинтів 2, змінних амортизаторів (гумових і пружинних) 3, електродвигуна з неурівноваженим маховиком 4, захисного кожуха 5, вимикача 6, упорів 7, нижньої платформи 8, гумових прокладок 9, вимірювача шуму і вібрації ИШВ-1 (10), попереднього підсилювача 11, інтегратора 12, адаптера 1З, сполучного кабелю 14, п'єзоелектричного віброперетворювача Д-13 (15). Механічні коливання, збуджувані електродвигуном з неурівноваженим маховиком, встановленим на верхній платформі, можуть передаватися на нижню платформу 8, де встановлений п'єзоелектричний віброперетворювач, або жорстко через упори (гвинти 2 притиснуті), або через змінні гумові чи пружинні амортизатори (гвинти 2 відпущені). Виміряти значення віброшвидкості в октавних смугах частот і коригованого по частоті значення, дБ без віброізоляції (гвинти 2 притиснуті). Потім, по черзі використовуючи гумові і пружинні амортизатори (гвинти 2 відпущені), за формулою (6.4) визначити розмір віброізоляції випробуваних амортизаторів і зробити висновок, який з амортизаторів є більш ефективним. Результати вимірів звести в табл. 6.1 і оцінити відповідність рівнів віброшвидкості, що генеруються лабораторною установкою, припустимим по ГОСТ 12.1.012-90 значенням (див. додаток 6.1).
Рис. 6.1. - Лабораторний стенд для дослідження загальної і локальної вібрації. Таблиця 6.1.
Вимір параметрів локальної вібрації Стенд дослідження локальної вібрації (рис. 6.1) складається з вимірювача шуму і вібрацій ИШВ-1 [10], попереднього підсилювача 11, інтегратора 12, сполучного кабелю 14, п'єзоелектричного віброперетворювача Д-13 [15] і ручного пневмогайковерта типу ИП-3112А [16]. Віброперетворювач 15 закріплений на ручці пневмогайковерта 16. Порядок підготування приладу і проведення виміру локальної вібрації аналогічний виміру загальної вібрації. Нормативні значення локальної вібрації подані в ГОСТ 12.1.012-90 [2] і в додатку 6.2 цих методичних указівок. Результати досліджень локальної вібрації звести в табл. 6.2 і зобразити на графіку. Таблиця 6. 2.
У висновках по цьому дослідженню оцінити відповідність рівнів віброшвидкості, що генеруються пневмогайковертом ИП-3112А, нормативним значенням.
2.3 Вимоги безпеки при виконанні досліджень Приступати до виконання лабораторної роботи необхідно тільки з дозволу викладача після перевірки знання правил користування лабораторною установкою. При експлуатації приладу ИШВ-1 треба додержуватися вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів ДНАОП 0.00-1.21-98. Для безпечної роботи від мережі змінного струму напругою 220В ±10%, частотою 50 Гц±1% прилад ИШВ-1 повинен бути заземлений. До роботи з приладом ИШВ-1 допускаються студенти, які пройшли інструктаж з охорони праці. 3. Контрольні запитання 1. Що являє собою вібрація? 2. Які фізіологічні реакції в організмі людини викликають підвищені рівні вібрації? 3. Як діляться вібрації за способом передачі на людину? 4. Як діляться вібрації за джерелом виникнення? 5. Якими параметрами характеризується вібрація? 6. Які існують методи гігієнічної оцінки вібрації? 7. Які методи захисту від вібрації? 8. Яка апаратура застосовується для виміру вібрації, принцип її дії? 4. Список літератури 1. ГОСТ 24346-80. Вибрация. Термины и определения. 2. ГОСТ 12.1.012-90 ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования. 3. ГОСТ 12.4.012-83 ССБТ. Средства измерения и контроля вибрации на рабочих местах. 4. Санитарные нормы и правила при работе с машинами и оборудованием, которые создают локальную вибрацию, передающуюся на руки работающих. СН 3041-84.
|
