Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Висновки. Життєва практика показує, що міжособистісні відносини часто пов'язані з конфліктами




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

 

Життєва практика показує, що міжособистісні відносини часто пов'язані з конфліктами. Конфлікти є невід'ємною складовою людських відносин, і вони закономірні. Коли дві сторони знаходяться в контакті, то незалежно від причини їхньої взаємодії, завжди існує можливість виникнення конфлікту. Вони можуть погоджувати свої суперечливі позиції при досягненні загальної мети; мати розбіжності з приводу самих цілей, до яких їм варто разом рухатися, чи виявитися в розладі через якесь особисте протиріччя, агресивних нападок один на одного, попереднього негативного досвіду і т.п.

В першому розділі роботи, ми здійснили перше завдання, проаналізувавши ступень розробленості проблеми конфліктів в психологічній літературі. Є численна кількість джерел та досліджені присвячених найрізноманітнішім конфліктам. Проте актуальність розвитку цієї теми є беззаперечною, особливо коли це стосується колективів, діяльність яких спямована на надання допомоги іншим людям, врятування їхнього здоровя та життя.

Далі, у другому розділі ми надали характеристику основних методів дослідження конфліктів у колективі медичним психологом, що явилося виконанням другого завдання. Ми обрали для нашого дослідження методику діагностики рівню конфліктності особистості, тест Томаса, методика Басса-Дарки, методика діагностики особистісной гнучкості/ригідності, тест "Самооцінка психічних станів" (за Айзенком), методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту, методика визначення інтегральних форм комунікативної агресивності (В.В.Бойко), діагностика готовності до ведення переговорів та розв’язання конфліктів.

Третє та четверте завдання були реалізовані у третьому розділі, де ми відобразили проведення емпіричного дослідження конфліктів у медичному колективі та визначили форми та методи роботи психолога спрямовані на попередження та профілактику конфліктів у медичному колективі. Найбільш велика відсоткова доля досліджених приходиться на низький рівень прояву. Майже третина від усієї вибірки проявляє ознаки компромісної поведінки, чверть вибірки схильна уникати конфліктної ситуації. Лише двадцять відсотків від усієї вибірки досліджуваних медичних робітників є готовими співпрацювати. Певним позитивним фактом є те, що на суперництво націлено лише 10 відсотків від усієї досліджуваної вибірки.. В основному за всіма показниками для всієї вибірки спостерігається більша вираженість середнього рівню форм агресивності. Проте, ситуація, що вимальовується зовсім не схожа на ідеальну, оскільки спостерігається в певної частки групи досліджуваних високі рівні відчуття провини – 35%, вербальної агресії та роздратування – по тридцять відсотків.

Спостерігається тенденція до прояву переважно гнучкості у різноманітних ситуаціях, що створюються під час роботи членів колективу. Наявна сприятлива для співпраці ситуація, де переважна більшість досліджуваних готова проявитись більш як гнучкі, а ніж ригідні особи. За показником тривожності високий рівень проявився менше ніж у третини досліджуваних. Біля третини виявляє високий рівень фрустрації, решта розподіляється по 40 відсотків на середній та низький рівні. За показником агресивності домінує середній рівень, який виявився більше ніж в половини досліджуваної вибірки. Для 30 % досліджуваних в якості стратегії психологічного захисту виступає миролюбність, для 30 % агресія, для решти - сорока відсотків - уникнення.

Тобто, не можна однозначно стверджувати, що для досліджуваної групи більше властива та чи інша стратегія. В прояві показника спонтанності агресії домінує середній рівень – 45 %, та низький – 40 %. Позитивною ознакою є те, що в основному в досліджуваної групи домінує низький рівень нездатностю гальмувати агресію.

Про наявність певних проблем свідчать показники анонімної агресії, схильності до відображеної агресії, аутоагресії та схильності харажатися агресією натовпу. Спостерігається позитивна тенденція відносно готовності досліджуваного медичного колективу до переговорів. Про це свідчить, що ті, досліджувані в кого виявлено низький рівень готовності знаходяться у меншості – вони становлять лише п’яту частину з усієї вибірки. Майже третина від усієї вибірки проявляє ознаки компромісної поведінки, чверть вибірки схильна уникати конфліктної ситуації. Лише двадцять відсотків від усієї вибірки досліджуваних медичних робітників є готовими співпрацювати. Певним позитивним фактом є те, що на суперництво націлено лише 10 відсотків від усієї досліджуваної вибірки. В основному за всіма показниками для всієї вибірки спостерігається більша вираженість середнього рівню форм агресивності. Проте, ситуація, що вимальовується зовсім не схожа на ідеальну, оскільки спостерігаеється в певної частки групи досліджуваних високі рівні відчуття провини – 35%, вербальної агресії та роздратування – по тридцять відсотків.

В цілому спостерігається тенденція до прояву переважно гнучкості у різноманітних ситуаціях, що створюються під час роботи членів колективу. За показником тривожності високий рівень проявився менше ніж у третини досліджуваних. Біля третини виявляє високий рівень фрустрації, решта розподіляється по 40 відсотків на середній та низький рівні. За показником агресивності домінує середній рівень, який виявився більше ніж в половини досліджуваної вибірки. Для 30 % досліджуваних в якості стратегії психологічного захисту виступає миролюбність, для 30 % агресія, для решти - сорока відсотків - уникнення.

Не можна однозначно стверджувати, що для досліджуваної групи більше властива та чи інша стратегія. Отримані дані свідчать про можливість проявів певних негараздів у взаємодії членів колективу, високу ймовірність неконструктивного розв’язання конфліктних ситуацій.

В прояві показника спонтанності агресії домінує середній рівень – 45 %, та низький – 40 %. На високий рівень приходиться 15 %.

Про наявність певних проблем свідчать показники анонімної агресії, схильності до відображеної агресії, аутоагресії та схильності харажатися агресією натовпу. Спостерігається позитивна тенденція відносно готовності досліджуваного медичного колективу до переговорів. Про це свідчить, що ті, досліджувані в кого виявлено низький рівень готовності знаходяться у меншості – вони становлять лише п’яту частину з усієї вибірки.

За результатами проведеного дослідження конфліктів у медичному колективі нами було визначено, що крайньої необхідності в проведенні соціально-психологічного тренінгу немає. Всі втручання медичного психолога з приводу профілактики конфліктів в даному колективі повинні бути спрямованими на підтримання того стану, що спостерігається в теперешній час. Хоча, в подальшому, особливо при наявності негативних зрушень було б доцільно розробити ряд психокорекційних заходів, що покращили б взаємовідносини в колективі

З огляду на те, що більшість співробітників працює разом поряд кілька років, можна допустити, що за зберігання теперешніх умов співпраці, взаємовідносини між членами колектива залишаться такими ж теплими та стабільними. Ми припускаємо це, через те, що всі застосовані нами методики давали близькі результати – тобто підтверджували одна одну. Ми надали членам колективу загальні рекомендації щодо профілактики тапопередження конфліктів.

Будь-якій сучасній людині, а особливо важливо це для професій типу “людина-людина” необхідно мати знання про загальні особливості розвитку конфліктного процесу і володіти звичками ефективного керування ним, тому вважаємо що тема потребує подальших досліджень.

 

 


 

 







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 241. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия