Значення показників динамічного ряду для збільшених інтервалів часу
Аналіз значень абсолютних приростів показує, що вони відносно стабільні. Тому динамічний ряд приблизно можна вирівняти за прямою. Для підрахунку необхідних сум складемо розрахункову таблицю №4.6.
Таблиця №4.6. Розрахунок показників вирівняного ряду динаміки
Підставляючи у формули (4.18-4.19) суми з таблиці №4.6., одержимо:
Звідси рівняння початкової прямої буде: Шляхом підстановки в це рівняння відповідних значень (див. графу 3 таблиці №4.6.) знайдемо вирівняні рівні Yi. Так для і = 3 одержимо: Як бачимо з порівняння результатів сум граф 2 і 6 таблиці №10, значення сум та однакові, що свідчить про вірність розрахунків для визначення параметрів a0 и a1 рівняння. Розробимо прогноз кількості викликів на найближчий рік: Таким чином, в наступному році очікується біля 886 викликів. Одержані вирівняні рівні ряду та його прогнозне значення наносимо на графік (рис.4.2). Середня кількість викликів пожежних підрозділів у добу розраховується на підставі дискретного варіаційного ряду табл. 3.2 гр.4 за формулами: (4.20) де xk – кількість викликів у добу; mk –кількість діб із зазначеною кількістю викликів, або , (4.21) -де Nв – загальна кількість викликів за аналізований період часу; Nс –кількість діб в даному періоді. Застосування величини для розрахунку необхідної кількості пожежних автомобілів за допомогою методів теорії масового обслуговування можливо лише тоді, коли реальні потоки викликів пожежних підрозділів у місті досить добре описується законом Пуассона. Для перевірки гіпотези про пуассонівський характер потоків викликів пожежно-рятувальних підрозділів у місті необхідно за допомогою відповідних критеріїв згоди, шляхом складання графіків розподілу оцінити ступінь близькості отриманих емпіричних розподілів до передбачуваного теоретичного (до розподілу Пуассона). Теоретичний розподіл кількості діб з тією або іншою кількістю викликів пожежно-рятувальних підрозділів за аналізований період часу можна знайти за формулою: , (4.22) де - теоретична імовірність тієї або іншої кількості викликів к=0,1,2,3…n, на інтервалі часу доба; (4.23) Співставлення емпіричного розподілу кількості діб mk і теоретичного розподілу здійснюється за допомогою критерію Романовського, що дозволяє визначити, чи є наявними або випадковими розбіжності між розподіленнями або вони закономірні: (4.24) де k =n-2 – число ступенів свободи; - критерій Пірсона. (4.25) Якщо величина критерію Романовського менше 3, то розбіжність між емпіричними і теоретичними розподілами несуттєва, і прийнятий закон розподілу може служити моделлю емпіричних даних. Приклад. Надано (таблиця 4.7) розподіл викликів пожежно-рятувальних підрозділів за добами року. Потрібно графічно зобразити даний розподіл, визначити середню кількість викликів за добу, побудувати математичну модель потоку викликів і перевірити її відповідність емпіричним даним. Таблиця 4.7
Примітка. Значення fk проставляється в таблицю 4.7 після відповідних розрахунків. Будуємо полігон емпіричного розподілу кількості викликів (рисунок 4.3).
Рисунок 4.3 Розподіл кількості викликів на інтервалі
|