Темпи наступу військ

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1983

Темпи наступу військ залежать від характеру бою і представлені в таблиці

Якщо глибина ділянки прориву складає 3-4 км, то на її подолання механізованій (танковій) військовій частині необхідно 3–3,5 год, а на знищення головних сил, що обороняються в смузі наступу, але поза ділянкою прориву і на розгром бригадних резервів потрібно буде ще до 3-4 год. Отже, на виконання завдання механізованою (танковою) військовою частиною необхідно витратити близько 6-7 годин, з них на виконання найближчого завдання 3-4 години, на виконання подальшого завдання ще близько 3 годин.

В цілому, як показують розрахунки, механізована (танкова) військова частина може отримати завдання, яке полягає в розгромі бригади противника в межах призначеної смуги наступу і оволодінні передовим районом оборони противника, що по глибині може досягати 12-15 км. При цьому найближче завдання буде полягати в прориві оборони противника на глибину батальйонів першого ешелону на протязі 3-3,5 год. Подальше завдання буде полягати в розгромі головних сил противника і оволодінні позицією бригадних резервів на протязі 3-3,5 години.

Оборонний бій механізованої (танкової) військової частини є, як правило, складовою частиною оборонної операції ОТЗ. В окремих випадках механізована (танкова) військова частина може вести оборонний бій самостійно на окремому напрямку, в тому числі і на приморському напрямку.

В залежності від бойового завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості оборона механізованої (танкової) військової частини може бути позиційною чи маневреною. Крім того, механізована (танкова) військова частина може приймати участь в мобільній обороні ОТЗ.

Позиційна оборона ведеться шляхом нанесення максимальних втрат противнику в ході стійкого утримання підготовлених до оборони рубежів та районів місцевості. Позиційна оборона застосується на головних напрямках можливого наступу противника і насамперед, там де втрата території недопустима.

Маневрена оборона застосується з метою нанесення противнику втрат, виграшу часу і збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на заздалегідь визначених і ешелонованих в глибину рубежах в сполученні з короткими контратаками і рейдовими діями підрозділів в тилу противника. Вона допускає залишення деяких районів території і застосовується в умовах раптового нападу противника, а також при веденні бою в смузі забезпечення ОТЗ. В ході маневреної оборони механізована (танкова) військова частина своїми діями примушує противника наступати в напрямку, на якому підготовлена стійка позиційна оборона, або затягує його в район, що забезпечує вигідні умови для його розгрому рішучими контрударами.

При участі в мобільній обороні ОТЗ механізована (танкова) військова частина може діяти як сила, що затягує противника у визначену оперативну зону (район), призначений для його розгрому, або може діяти у складі ударного угрупування.

В особливих умовах, коли бойові дії ведуться проти незаконних збройних формувань, які застосовують в основному партизанські методи збройної боротьби, механізована (танкова) військова частина може вести “стримуюче-стабілізуючі дії”, що являє собою новий вид оборони.

Механізована (танкова) військова частина може готувати оборону і займати її завчасно, ще до початку війни, з початком або в ході бойових дій. Перехід до оборони може бути передбаченим, вимушеним і тимчасовим.

Передбачений перехід до оборони являється найбільш типовим для початку війни. У ряді випадків такий перехід до оборони може організовуватися і в ході війни.

Вимушений перехід до оборони проводиться, як правило, внаслідок виникнення несприятливих умов для відбиття удару переважаючих сил противника; внаслідок невдалого ведення зустрічного бою, а також при недостатній кількості сил і засобів для ведення наступу.

Тимчасовий перехід до оборони можливий в ході наступального бою для відбиття контрудару (контратаки) противника, закріплення і утримання зайнятих рубежів з виходом на морське узбережжя, у важкодоступні райони чи внаслідок отримання значних втрат. Механізована (танкова) військова частина може переходити до оборони в умовах відсутності зіткнення з противником або в безпосередньому зіткненні з ним.

Перехід механізованої (танкової) військової частини до оборони в умовах безпосереднього зіткнення з противником буде здійснюватися, як правило, в обмежений час. У цей період повинне бути прийняте рішення, проведені заходи щодо організації оборони, перегрупування військ, зроблена зміна положення пунктів управління і налагод­жений зв’язок від них. Внаслідок обмеженого часу на перехід механізованої (танкової) військової частини до оборони виникають труднощі в організації і забезпеченні зв’язку.

Під час переходу механізованої (танкової) військової частини до оборони дуже важливим є збереження і забез­печення зв’язку з підрозділами, ведучими бій, і відновленні порушених при цьому зв’язків.

Під час переходу механізованої (танкової) військової частини до оборони поза зіткненням з противником завдяки великому ресурсу часу, і меншому, або відсутності, вогневого впливу з боку противника створюються більш сприятливі умови для організації зв’язку.

Найбільш складні умови для організації зв’язку створюються в механізованій (танковій) військовій частині, що обороняється на головному напрямі в першому ешелоні ОТЗ, оскіль­ки противник в значно більшій мірі буде впливати своїми засобами поразки на систему зв’язку.

Бойовий порядок механізованої (танкової) військової частини, як правило, включає:

· підрозділи першого ешелону, другого ешелону і мобільного резерву;

· бригадну артилерійську групу;

· підрозділи протиповітряної оборони (ППО);

· резерви (протитанковий, протидесантний, спеціальних військ);

· рухомий загін загороджень;

· підрозділи тилового, технічного і медичного забезпечення;

· пункти управління.

За певних обставин елементами бойового порядку можуть бути передові, рейдові загони, обхідні загони, повітряні тактичні десанти та інші. У ряді випадків деякі елементи бойового порядку не створюються. Це зажадає створення ретельно спланованої системи зв’язку.

Безпосередній вплив на організацію і забезпечення зв’язку в механізованій (танковій) військовій частині надає прийнята система управління, а також порядок роботи пунктів управління. Для керівництва підлеглими і доданими підрозділами в обороні механізованої (танкової) військової частини створюються командний пункт (КП), запасний командний пункт (ЗКП) і тиловий пункт управління (ТПУ). Елементами КП механізованої (танкової) військової частини є передовий пункт управління (ППУ) і спостережний пункт (СП).

Прийнята система управління, взаємні віддалення пунктів управління механізованої (танкової) військової частини, ОТЗ і підлеглих підрозділів визначають необхідні дальності зв’язку на кожному напрямі, вибір відповідних засобів зв’язку і потреби в них, а також загальну структуру побудови системи зв’язку.

Велика насиченість смуги оборони механізованої (танкової) військової частини елементами бойового порядку, необхідність забезпечення управління всіма елементами і взаємодія їх між собою зажадають створення розгалуженої системи зв’язку з використанням радіо-, радіорелейних, проводових і рухомих засобів зв’язку. При цьому необхідно враховувати і потреби взаємодії елементів бойового порядку механізованої (танкової) військової частини з елементами оперативного шикування ОТЗ, а також з сусідніми військовими частинами.

Під час організації зв’язку в механізованій (танковій) військовій частині в оборонному бою, необхідно враховувати можливість застосування противником високоточної зброї та інших засобів масової поразки, засобів радіоелектронної боротьби, умови місцевості, а також стан і укомплектованість підрозділів зв’язку механізованої (танкової) військової частини особистим складом і засобами зв’язку.