Механізованої (танкової) військової частини

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1308

Розміщення вузлів зв’язку ПУ на місцевості визначається способами розміщення ПУ та характерними особливостями місцевості.

Але в любому випадку вузли зв’язку ПУ повинні розміщуватись на місцевості так, щоб забезпечувались:

· потайність розміщення;

· висока живучість та розвідзахищеність ВЗ і ПУ;

· можливість забезпечення зручності користування засобами зв’язку та автоматизації і безпека засекреченого зв’язку;

· електромагнітна сумісність радіоелектронних засобів;

· можливість розгортання ВЗ у встановленні нормативами терміни.

Необхідно також добиватися:

· мінімальної витрати з’єднувального кабелю;

· швидкого згортання та виходу ВЗ з заданого району при загрозі застосування або застосуванні противником засобів масового ураження;

· зручності інженерного обладнання, охорони та оборони ВЗ.

В залежності від місцевості вузли зв’язку можуть розміщуватись в лісі (поблизу просік, вирубок, лісних доріг), в високих чагарниках, в лісосмугах, в глибоких ярах, балках, лощинах, зворотних (по відношенню до противника) схилах сопок та висот, в невеликих населених пунктах, кошарах.

Необхідно запобігати розміщенню вузлів зв’язку, їх елементів на місцевості, яким загрожують затоплення (в випадку руйнування дамб, водосховищ, проливних дощів, швидкого таїння снігів), оповзні, селеві потоки, завали, а також розміщати поблизу об’єктів, по яких можливе нанесення ядерних ударів противника.

Незалежно від умов місцевості район розміщення вузла зв’язку повинен мати потайні та зручні шляхи під’їзду (виїзду) до місць розгортання, вхід на ВЗ, який добре видно з боку групи управління.

Для забезпечення потайності розміщення, високої живучості та розвід- захищеності вузли зв’язку повинні розгортатися нелінійно та розосереджено. Мета такого розміщення – максимально завадити розвідці противника рішення завдань по визначенню належності ВЗ до ПУ і виключити можливість знищення декількох елементів ВЗ одночасно, при застосуванні противником ВТЗ.

Нелінійне і розосереджене розміщення ВЗ має на увазі:

· максимальне використання захисних та маскуючих можливостей місцевості при мінімальній витраті з’єднувального кабелю;

· винос випромінюючих радіоелектронних засобів за межі ПУ;

· розосереджене розміщення КШМ та МБУ.

КШМ командира (заступника командира), начальника штабу, офіцерів оперативного відділення, начальників служб механізованої (танкової)військової частини і ПУЗ розгортаються безпосередньо в групі управління, а КШМ начальників родів військ – на їх пунктах управління. При цьому КШМ необхідно розміщувати групами по 2–3 машини (100–200м між групами і по 50–100м між машинами в групах).

Але віддалення КШМ від робочих місць посадових осіб (штабних автобусів, укрить) повинне бути не більш 500 м, в центрі групи управління розгортаються КШМ: командира; начальника штабу механізованої (танкової)військової частини. Телефонна, телеграфна станції та експедиція ВЗ розміщуються в центрі ВЗ між групами КШМ, каналоутворення та радіостанцій середньої потужності, по можливості ближче до 8-го відділення і таємної частини штаба бригади. Відділення між телефонною і телеграфною станцією – 100–200 м, експедиція безпосередньо розташовується біля телеграфної станції.

Групу каналоутворення з метою зручності здачі каналів, виконання вимог ЕМС РЕЗ та розвідзахищеності ВЗ необхідно розмістити наступним чином: радіорелейні станції – на відстані до 500 м від телефонної станції, а в групі – станції не ближче 150–200 м одна від одної, станцію тропосферного зв’язку – на відстані 600–800 м від телефонної станції (виходячи з забезпечення біологічного захисту особового складу).

Група радіостанцій середньої потужності, як основний об’єкт для радіорозвідки противника та джерело перешкод радіостанціям КШМ, виносяться за межі ПУ на відстань до 1500 м. Радіостанції в групі розміщуються не ближче 25–30 м одна від одної. При цьому радіостанції командира, начальників артилерії та ППО механізованої (танкової)військової частини для забезпечення швидкого та стійкого дистанційного управління ними з КШМ доцільно розташовувати на відстані 400–500 м від групи управління і пунктів управління начальників родів військ. При розміщенні радіостанцій потрібно не допускати перехресть діаграм спрямованості антен радіостанцій з антенами КШМ і радіорелейних станцій.

Станція ФПЗ (як елемент системи зв’язку) розміщуються на ВЗ наступним чином: експедиція станції – поблизу таємної частини штабу механізованої (танкової)військової частини; рухомі засоби – в місці, яке забезпечує зручний та спритний під’їзд до ПУ.

Група технічного обслуговування розгортається в районі розміщення КП (штабу) вузла зв’язку механізованої (танкової)військової частини.

Засоби зв’язку батареї управління начальника артилерії, взводів управління начальника ППО і начальника розвідки механізованої (танкової)військової частини, а також засоби зв’язку, які прибувають від старшого штабу і взаємодіючих частин видів ЗС, розміщуються по узгодженню з начальником ВЗ ПУ механізованої (танкової)військової частини. Начальник вузла зв’язку КП механізованої (танкової)військової частини є старшим по відношенню до всіх інших вузлів, станцій і апаратних. Він визначає місця розгортання інших засобів зв’язку які прибувають на ВЗ КП.