Основи організації і забезпечення радіозв’язку в механізованих (танкових) військових частинах

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1957

Радіозв’язок організовується безпосередньо між органами та об’єктами управління за принципом прямих зв’язків та забезпечується від усіх пунктів управління механізованої (танкової)військової частини: КП (елементу КП – ППУ), ЗКП, ТПУ. Це дозволяє управлінню механізованої (танкової)військової частини безперервно управляти військами в будь-яких умовах ведення бойових дій.

Для забезпечення зв’язку взаємодії з частинами Військово – Морських Сил, Прикордонними військами, авіацією, Міністерства Внутрішніх Справ, Міністерства Надзвичайних Ситуацій та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС), Служби Безпеки України застосовується, як правило, метод відправлення від них на КП механізованої (танкової)військової частини представників (оперативна група, група бойового управління) зі своїми радіозасобами.

З найбільш віддаленими елементами бойового порядку (передовий загін, тактично-повітряний десант), а також, в де яких випадках, при здійсненні маршу механізованої (танкової)військової частини, коли можливості штатних радіозасобів не дозволяють забезпечити зв’язок “безпосередньо”, радіозв’язок організовується через ретрансляційні (проміжні) пункти (РТП), в якості яких використовуються засоби радіозв’язку КШМ. За рахунок перерозподілу КШМ посадових осіб штабу механізованої (танкової) військової частини із складу вузла зв’язку (польового) та підрозділів зв’язку механізованої військової частини може бути розгорнуто 1–2 наземних РТП на базі КШМ (Р-142Н, Р-145БМ).

Радіомережа – основний спосіб організації радіозв’язку в механізованої військової частини, яка в найбільшій ступені відповідає вимогам і потребам управління частинами та підрозділами в тактичній ланці управління, а також дозволяє вести циркулярну передачу, вимагає найменшої кількості радіозасобів та робочих частот.

Радіомережі та радіонапрямки, які організуються у механізованій (танковій)військовій частині, мають в основному ярко виражене цільове призначення. Вони створюються в інтересах забезпечення радіозв’язку командирам та начальникам для управління безпосередньо підпорядкованими підрозділами та елементами бойового порядку. Крім того, створюються радіомережі спеціального призначення: комендантської служби, метеоінформації, взаємодії, внутрішнього зв’язку на пунктах управління, для зв’язку між пунктами управління .

Склад радіомереж в механізованій (танковій)військовій частині визначається залежно від прийнятої системи управління, яка визначає, якими елементами бойового порядку командир військової частини керує особисто, а якими – через штаб своїх заступників, начальників родів військ та служб і з яких пунктів управління. Виходячи з цього, утворюються радіомережі й радіонапрямки командира і штабу військової частини, начальників родів військ і спеціальних військ, штабу артилерії, тилового, технічного забезпечення і взаємодії.

У тактичній ланці радіозв’язок організовується та забезпечується на закріплених частотах. Сутність даного способу складається у тому, що на кожну радіомережу та радіонапрямок призначаються одна робоча та одна запасна частоти. В межах смуги бойових дій ці частоти, як правило, не повинні повторюватися. Начальники радіостанцій (командно – штабних машин) не мають права самостійно вибирати для зв’язку інші частоти. Суворе дотримання цієї вимоги забезпечує найкращі умови електромагнітної сумісності великої кількості радіозасобів, які працюють на обмежених площах.

Для забезпечення радіозв’язку в інтересах командира і штабу військової частини, інших посадових осіб, в механізованій (танкової)військовій частині може організовуватись більше 150 радіомереж та радіонапрямків: з них до 20 в КХ і 130–140 – в УКХ діапазонах.

Для організації радіозв’язку від ВЗ ПУ механізованої (танкової)військової частини можуть використовуватись засоби стаціонарного вузла зв’язку штабу механізованої військової частини, вузла зв’язку (польового) (ВЗ(п)), взводу зв’язку батареї управління та артилерійської розвідки командира бригадної артилерійської групи (БрАГ), взводу управління батареї управління та радіолокаційної розвідки началь­ник­а ППО, взводу управління розвідувальної роти, розрахунково-аналітичної групи (РАГ) механізованої (танкової)військової частини та начальника ГБУ авіацією.

За організацію та забезпечення радіозв’язку механізованої (танкової)військової частини безпосередню від­по­ві­дальність несе начальник зв’язку механізованої (танкової)військової частини, який розробляє схему організації радіозв’язку механізованої (танкової)військової частини, що є складовою частиною плану зв’язку механізованої (танкової)військової частини. Схема відпрацьовується завчасно, як правило в мирний час, з урахуванням штату мирного часу. При підготовці до бойових дій, в ході планування зв’язку, схема радіозв’язку уточнюється згідно з прийнятим рішенням на організацію зв’язку.

Зв’язок радіозасобами в механізованій (танкової)військовій частині поділяється на елементи за призначенням:

зв’язок з старшим командиром та штабом;

зв’язок командира і штабу механізованої (танкової)військової частини з підлеглими частинами та підрозділами,

зв’язок спеціальних військ,

зв’язок артилерії,

зв’язок протиповітряної оборони,

зв’язок взаємодії,

зв’язок тилу.