Студопедія
рос | укр

Головна сторінка Випадкова сторінка


КАТЕГОРІЇ:

АвтомобіліБіологіяБудівництвоВідпочинок і туризмГеографіяДім і садЕкологіяЕкономікаЕлектронікаІноземні мовиІнформатикаІншеІсторіяКультураЛітератураМатематикаМедицинаМеталлургіяМеханікаОсвітаОхорона праціПедагогікаПолітикаПравоПсихологіяРелігіяСоціологіяСпортФізикаФілософіяФінансиХімія






Автоматизованої системи управління механізованих (танкових) військових частин


Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 1341



 

Автоматизована система управління механізованих (танкових) військових частин повинна включати: автоматизо­вану сис­тему бойового управління родами військ; автоматизовану систему управління бойовими за­со­бами; автоматизовану систему управління повсякденною діяльністю; системи збору, оброб­ки та передачі розвідувальної інформації, системи обміну даними, як автоматизованої підсистеми зв’язку.

Створення АСУ повинно проводитись при всебічному забезпеченні су­міс­ності з вищою автомати­зованою системою, з АСУ інших видів ЗС України, опе­ратив­них командувань та з еле­ментами системи управління силових структур держави та інших міністерств і відомств України.

 

Автоматизована система бойового управління призначені для забезпечення управ­ління військами (силами), бойовими та черговими силами і виконання таких основних зав­дань:

· одержання бойових завдань;

· аналізу та прогнозування даних обстановки (про бойовий склад, бойову готовність, дислокацію, бойові можливості);

· розробки та вибору раціо­наль­но­го варіанту рішення, постановки бойових завдань та контроль за їх доведенням та вико­нанням.

Вона функціонує в одному з двох режимів: бойовому чи бойового чергування. Елементи підсистеми бойового управління розміщуються у пунктах управління і повинні забезпечувати технічну та інформаційну сумісність з підсистемами: командно-сигнальною, інформаційно-розрахунковою та розвідки.

Автоматизована система бойового управління може включати такі підсис­те­ми: команд­но-сигнальну, інформаційно-розрахункову, розвідки, спеціальні системи, системи контролю за станом та діями військ, навчання і тренування, які об’єднують­ся в комплекси засобів автоматизації.

Командно-сигнальна підсистема, як правило, являє собою сукупність засобів, що забезпечують отримання та передачу коротких сигналів, команд і розпоряджень з високим ступенем достовірності, захищеності та оперативності. Командно-сигнальні підсистеми приз­начені для функціонування тільки в основному – бойовому режимі. Елементи цієї під­системи повинні розміщуватись як у приміщеннях штабів, так і в пунктах управління і забез­печувати технічну та інформаційну сумісність з підсистемами: інфор­маційно-розрахунковою та розвідки.

Інформаційно-розрахункова підсистема призначена для забезпечення: збору та нако­пи­чення даних, організації доступу користувачів до баз даних; рішення інформаційних та розрахункових задач та моделювання операцій (бойових дій); розробки плануючих та звітних документів. Як правило, до складу інформаційно-розрахункової підсистеми входять: локальна мережа ЕОМ, засоби ведення, зберігання та забезпечення доступу до даних і відображення даних; програмне і математичне забезпечення, об’єднане на основі єдиної бази даних та бази знань. Інформаційно-розрахункова підсистема, що розміщується в приміщені штабу, повинна функціонувати в двох режимах: управління повсякденною діяльністю військ та планування і підготовки операцій (бойових дій). Інформаційно-розрахункова підсистема, що розміщується на пунктах управління, повинна функціонувати в режимах: управління повсякденною діяльністю військ, планування і підготовки операцій (бойових дій), бойового чергування, бойовому режимі.

Підсистема розвідки призначена для забезпечення вирішення таких основних завдань: здобуття та збір інформації, її обробка та узагальнення; передача даних обстановки (оповіщення) органів військового управління, управління засобами розвідки. Підсистема розвідки функціонує в одному з двох режимів: бойовому чи бойового чергування (черговому режимі).

Спеціальні системи призначені для забезпечення вирішення таких основних завдань за фахом (наприклад, РВ і А, ППО, авіації, управління зв’язком, тилового (технічного, медичного) забезпечення, які забезпечують здобуття та збір інформації, її обробку та узагальнення; передача даних обстановки (оповіщення) органів військового управління, управління силами і засобами. Підсистеми функціонує в одному з двох режимів: бойовому чи бойового чергування (черговому режимі).

Підсистема збору, обробки та передачі розвідувальної інформації – ут­во­рює комплекс засобів автоматизації видових систем, компоненти розвідки, пункти обробки розвідувальної ін­фор­мації, а також джерелами роз­відувальної інформації та нові засоби прийому, обробки і пере­дачі ін­фор­мації. У різних ви­дах військ створюються спеціалізовані автоматизовані система управ­ління, на­приклад, фрагмент автоматизованої системи управління авіацією на оперативному напрямку, яка являє собою високоефективну, надійну і мобільну єдину АСУ авіацією під час вирішення завдань авіаційної підтримки сухопутних військ на оперативному напрямку за раху­нок викорис­тання окремих комплекс засобів автоматизації АСУ різних родів авіації.

Система обміну даними, як основа автоматизованої підсистеми зв’язку АСУ, повинна забезпечити обмін усіма видами інформації (мова, дані, факси­міле, цифрові зображення й інші) в інтересах підсистем АСУ і забез­печити її інтеграцію до ЄАСУ ЗС України. Вона повинна створюватись на основі застосування цифрових мереж інтегрального обслуговування.

Зазначені вищі підсистеми складають основу комплексів засобів автоматизації і зв’язку, які розміщуються на пунктах управління та в приміщеннях штабів і забезпечують діяльність органів військового управління. Але необхідно відмітити, що вищезазначений розподіл системи автоматизації на складові підсистеми є умовним і залежно від рівнів системи управління, можливостей та складу технічних засобів, які входять до відповідної підсистеми, можуть об’єднуватись, в окремих випадках, в одну підсистему.

Комплекси засобів автоматизації (КЗА) пунктів управління, як правило, реалізує на кон­к­ретному рівні управ­ління функції всіх основних функціональних підсистем системи авто­ма­тизації, забезпечує технічну, інформаційну та програмну єдність всіх підсистем. Для КЗА пунктів управління встановлюються такі режими функціонування: режим бойового управ­ління, режим управління черговими силами.

КЗА штабу, як правило, призначені для забезпечення управління повсякденною діяльністю військ (сил) та планування їх підготовки та застосування в ході операцій і бойових дій. Відповідно до цього виділяють: повсякденний режим та режим планування.

Для першого та другого типів КЗА встановлюються допоміжні режими: режим тренування та режим функціонального контролю.

Залежно від типу КЗА можуть виконуватися за двома варіантами: стаціонарні (контейнерні) і мобільні (бортові).

Стаціонарний варіант передбачає можливість розгортання технічних засобів у приміщеннях, укриттях та інших спорудах, а також транспортування їх у ящиках або контейнерах. Стаціонарними (контейнерними) КЗА можуть оснащу­ва­тися стаціонарні пункти управління різних ланок, які обладнуються в будин­ках, бліндажах, укриттях та інших спорудах.

Мобільний варіант передбачає жорстке розміщення технічних засобів на борту автомобіля, бронемашини, літака, корабля, вагона або їх включення в індивідуальне оснащення військовослужбовця (індивідуальні мобільні засоби командного та особового складу).

Мобільними КЗА оснащуються рухомі (польові, залізничні, повітряні і корабельні) пункти управління.

Склад і тип стаціонарних і мобільних комплексів засобів автоматизації залежить від масштабності та складності завдань органів управління різних рівнів ієрархії АСУ. Якщо для вищих рівнів ієрархії діяльність органів управління в основному буде пов’язана з управлінням військами (силами), їх забезпеченням, то для нижніх рівнів ієрархії ця діяльність буде пов’язана з управлінням бойовими засобами, підрозділами забезпечення, спеціальними системами. У зв’язку з цим КЗА, при дотримані принципу модульності, за своїми технічними показниками, а також характеристиками видів забезпечення можуть суттєво відрізнятися. За цими ознаками їх можна умовно віднести до тих, що складають автоматизовану систему управління військами (АСУВ), автоматизовану систему управління бойовими засобами (АСУ БЗ) та автоматизовані системи спеціального призначення (АССП).

Контрольні питання для перевірки:

1. Основи організації автоматизації управління і бойового застосування засобів автоматизації управління в механізованих (танкових) військових частинах.

2. Склад і структура автоматизованої системи управління (АСУ) механізованих (танкових) військових частин.


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Склад і структура автоматизованої системи управління (АСУ) механізованих (танкових) військових частин | З’єднання елементів на вузлах зв’язку
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | <== 36 ==> | 37 | 38 |
Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.259 сек.) російська версія | українська версія

Генерация страницы за: 0.259 сек.
Поможем в написании
> Курсовые, контрольные, дипломные и другие работы со скидкой до 25%
3 569 лучших специалисов, готовы оказать помощь 24/7