Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення

Мета створення умов, необхідних для збереження життя і здоров’я людей у зоні НС, маршрутах евакуації та місцях відселення постраждалого населення.

З цією метою органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування із залученням спеціалізованих служб ЦЗ здійснюють

Життєзабезпечення населення в умовах НС повинне забезпечувати створення умов для виживання потерпілого в НС населення на основі задоволення його першочергових потреб по встановлених нормах у життєво важливих видах матеріальних засобів і послуг.

Задоволення першочергових потреб населення в життєво важливих видах матеріальних засобів і послуг здійснюють:

забезпеченням водою, продуктами харчування, житлом, предметами першої необхідності;

інформаційним, медичним і санітарно-епідеміологічним, транспортним і комунально-побутовим забезпеченням.

При задоволенні першочергових потреб населення повинне передбачатися:

потреби у воді лікувально-медичних заходів, санітарно-гігієнічної обробки, постраждалого населення й особового складу рятувальників;

потреби у зерні, борошні, хлібобулочних і макаронних виробах, м'ясі й м'ясопродуктах (консервах), молоці й дитячому харчуванні, рибі (консервах), картоплі й овочах, солі, цукрі й чаї, а також фуражі для тваринництва;

розгортання й спорудження при необхідності в зоні НС тимчасових помешкань (наметів, збірних або пересувних будинків тощо), а також використання збереженого житлового фонду (житлових будинків, будинків відпочинку, санаторіїв, військових городків, дитячих таборів тощо) для розміщення постраждалого населення в місцях його відселення й евакуації;

потреби у верхньому одязі, взутті, головних уборах, найпростішому побутовому посуду, мінімумі предметів галантереї й парфумерії тощо;

своєчасне оповіщення населення й органів управління всіх рівнів про можливість і факт виникнення НС, можливих меж його поширення і наслідків, способах та методах реагування на них, вжиття заходів щодо забезпечення безпеки;

надання першої допомоги в зоні НС потерпілому населенню, забезпечення його найпростішими медикаментами й медичним майном, надання їм кваліфікованої медичної допомоги формуваннями служби " Медицина катастроф" із наступною (при необхідності) евакуацією потерпілих у лікувальні установи для стаціонарного лікування, а також виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів;

потреби у теплі, освітленні, санітарному очищенні території, банно-пральному, ритуальному забезпеченні.

Ліквідація можливих довгострокових наслідків НС, як правило, здійснюється в умовах повсякденної діяльності.