Ешелоноване угрупування сил і засобів

Роботи у зоні НС проводяться за розподілом території на сектори, ділянки та об’єкти робіт.

Склад сил першого ешелону з терміном готовності 40 хв.:

- АРС, що постійно обслуговують території та об’єкти де сталася аварія або інша небезпечна подія, що призвела до НС;

- чергові сили органів і підрозділів ЦЗ відповідного гарнізону на території якого виникла НС;

- органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем своєї дислокації потрапляють до зони НС;

- сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Державної служби медицини катастроф розташовані у зоні виникнення НС;

- чергові сили з проведення аварійних робіт з пошуку і рятування, пошуково-рятувальних робіт на водних об’єктах, пошуку та рятування туристів, інші пошуково-рятувальні та аварійно-відновлювальні формування постійної готовності центральних органів виконавчої влади відповідно до галузевого спрямування.

 

Склад сил другого ешелону з терміном готовності 2 год.:

- комунальні аварійно-відновлювальні підрозділи МОВВ органів місцевого самоврядування на території яких виникла НС;

- спеціальні формування ЦОВВ для виконання специфічних робіт з ліквідації НС;

- військові частини, у випадках передбачених законодавством;

- формування спеціалізованих служб цивільного захисту.

Певним чином підвищує результативність аварійно-рятувальних робіт завчасне вивчення ймовірних секторів, ділянок та об’єктів робіт у прогнозованих зонах НС.

З цієї метою для обслуговування окремих територій, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, на яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру створюються професійні аварійно-рятувальні служби, які залежно від засновників можуть бути державними, комунальними або громадських організацій, відповідно до виду діяльності спеціальними а залежно від об’єктів та територій, які вони обслуговують - спеціалізованими.Перелік окремих територій та об'єктів, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню професійними аварійно-рятувальними службами, визначається згідно з законодавством.

Для забезпечення заходів захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій та проведення спеціальних робіт у центральних і місцевих органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби цивільного захисту (оповіщення і зв’язку, протипожежна, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, медична, охорони громадського порядку, інженерна, комунальна, транспортного забезпечення, енергетики і світломаскування, сховищ та укриттів, технічна, матеріального забезпечення, технічного забезпечення, торгівлі і харчування, постачання паливно-мастильних матеріалів).

Спеціалізовані служби ЦЗ Забезпечення заходів захисту населення і територій від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у центральних і місцевих органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах і організаціях.

	Опові- щення і зв’язку		Проти- пожежна		Захисту тварин і рослин		Медична
	Охорони громад- ського порядку		Інженер-на		Комунально-технічна		Транс- портного забезпе- чення

	Енергетики і світломаскування		Сховищ та укриттів		Матері- ального забезпе- чення		Техніч- ного забезпе- чення
		Торгівлі і харчування		Поста- чання ПММ

При наявності бази за рішенням відповідного начальника цивільного захисту можуть бути створені й інші спеціалізовані служби: водозабезпечення, газопостачання, метрополітену, водного (річкового, морського) транспорту, обеззаражування територій та споруд тощо.

Для виконання своїх специфічних завдань кожна служба, створює позаштатні невоєнізовані формування спеціалізованої служби цивільної оборони.

 

Під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт спеціальною комісією з ліквідації НС визначається розмір збитків, затверджуються відповідні акти та пропозиції щодо залучення матеріальних резервів для ліквідації НС, готуються матеріали і документи до експертної комісії з визначення рівнів та класів НС щодо виникнення, розвитку НС та ліквідації її наслідків.

 

Першочергове життєзабезпечення постраждалого населення здійснюється з метою створення умов, необхідних для збереження життя і здоров’я людей у зоні НС, маршрутах евакуації та місцях відселення постраждалого населення. Його організація покладається на відповідні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, спеціалізовані служби цивільного захисту та з цією метою здійснюється: