Основні складові моніторингу НС6

- прогноз вихідних подій ініціюючих НС гідрометеорологічного характеру здійснюється установами гідромету;

- сейсмічні спостереження і прогноз землетрусів здійснюється НаН, Міноборони, Держбуд;

- екологічний моніторинг здійснюється екологічними структурами;

- соціально-гігієнічний моніторинг і санітарно-епідеміологічний нагляд організовується установами Міністерства охорони здоров’я;

- моніторинг стану техногенних об’єктів і прогноз аварійності здійснюється структурами промислової безпеки, атомного регулювання, а також наглядові органи у складі ЦОВВ відповідно до галузі економіки;

- моніторинг зовнішніх дестабілізуючих факторів здійснюється силовими структурами.

МНС забезпечує єдине інформаційне середовище для оперативного постачання даних моніторингу через Урядову інформаційно-аналітичну систему з питань НС, для підтримки процесів підготовки, прийняття і контролю виконання управлінських рішень, пов’язаних з НС.

В загальної структурі моніторингу НС, МНС здійснює спостереження і контроль за станом готовності до дій у НС підсистем єдиної системи цивільного захисту та їх ланок.

 

 

Економічний ефект від моніторингу НС отримується завдяки скороченню часу на підготовку до робіт з реагування та ліквідації їх наслідків, а також за рахунок отримання об’єктивних даних для плануваннязаходів цивільного захисту.

Планування заходів цивільного захисту населення, матеріальних цінностей та довкілля від дії ура жальних чинників на прогнозовані за масштабами і наслідками можливі НС провадиться за двома основними напрямками:

- превентивні заходи щодо зниження ризиків і зменшення масштабів надзвичайних ситуацій;

- заходи щодо комплексного захисту населення і територій від НС, який умовно включає в себе системи жорсткого, функціонального, охоронного та природного захисту.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи, що здійснюються у разі виникнення НС спрямовані на припинення дії небезпечних факторів, що виникають у разі аварій, катастроф та стихійного лиха, рятування життя та збереження здоров’я людей, матеріальних і культурних цінностей, а також на локалізацію зони надзвичайної ситуації.

Аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи за своїм призначенням розрізняються на рятувальні роботи, негайну медичну допомогу, протиепідемічні заходи, охорону правопорядку у зоні НС та аварійно-відновлювальні роботи.

Рятувальні роботи на першому етапі спрямовуються на організацію розвідки зони НС (інженерна, пожежна, радіаційна, хімічна, біологічна, медична, ветеринарна, повітряна, водяна, підземна розвідка) та пошуку потерпілих, деблокування та транспортування їх із місць загрози життю і здоров’ю до пункту прийому потерпілих медичними працівниками. На другому етапі проводяться роботи з рятування матеріальних та культурних цінностей та локалізації зони НС.

Аварійно-відновлювальні роботи це першочергові роботи щодо відновлення окремих споруд, усунення пошкоджень у мережах та системах комунальних і виробничих комунікацій, санітарного очищення та знезараження територій створення умов безпеки праці рятувальників, мінімально необхідних умов для життєзабезпечення населення.

Ліквідація наслідків НС вимагає швидкого створення організаційної структури, що складається зі штабу й певної кількості підприємств, відомств, установ, місцевої адміністрації, міжнародних організацій та ін. У цій структурі передбачаються органи управління, керівники робіт з окремих напрямків, права й обов'язки учасників та ін.

 

Системи жорсткого захисту (подолання якої повинно викликати витратити певної енергії) складають:

- існуючі способи комплексного захисту населення (фонд захисних споруд, накопичення і підтримка в готовності засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного і хімічного контролю, розроблення та застосування типових режимів радіаційного захисту, накопичення медичних засобів захисту, медичного та спеціального майна, комплекс режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів);

- спеціальні заходи інженерного захисту територій (протизсувні, протиповіневі та інших інженерних споруд спеціального призначення)

Функціональний захист передбачає створення умов для узгоджених дій та виконання певних функцій персоналом об’єктів економіки, органами управління, силами реагування з припинення функціонування аварійних об’єктів, інформування, оповіщення та евакуація населення, розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних закладів, контролю за якістю харчових продуктів, продовольчої сировини і питної води, впровадження засобів, способів і методів виявлення та оцінки радіаційної і хімічної обстановки, підтримання у готовності до дій сил реагування та навчання населення способам захисту у разі виникнення НС.