Порядок створення нового підприємстваПеред початком власної справи слід виконати так звану «маркетингову розвідку», тобто знайти свою «маркетингову шпарину», звернувши увагу на низку умов: - політичні - стабільність політичної системи, захист власності, інвестицій; - соціально-економічні - стан покупної спроможності окремих прошарків суспільства, на задоволення потреб яких буде працювати підприємство (тут же необхідно звернути увагу на можливу конкуренцію), рух інфляційних процесів, стан фінансово-кредитної системи; - правові - наявність та стан законодавчої бази підприємництва. Далі необхідно вирішити питання щодо організаційно-правової форми створюємого підприємства. Більшість підприємців обирають форму товариства з обмеженою відповідальністю як найбільш прийнятну. При цій формі учасники товариства не відповідають за його зобов’язання і несуть ризик збитків, пов’язанних з діяльністю товариства, у межах вартості зроблених ними внесків. Далі виникає питання про засновників. При відборі засновників слід враховувати платоспроможність, ділову порядність, повну взаємну довіру. Практика свідчить, що часто засновники, почавши свій бізнес та стикнувшись з певними труднощами, розходяться, а інколи стають ворогами. Тому добирати засновників слід ретельно і неквапливо. Створення нового підприємства передбачає виконання певного комплексу операцій: - визначення складу засновників і розробка засновницьких документів; - укладання засновниками угоди щодо створення і діяльності підприємства (засновницька угода) або затвердження статуту підприємства, якщо він передбачається обраною економіко-правовою формою підприємства, і оформлення протоколу зборів засновників щодо призначення директора та голови ревізійної комісії; - відкриття тимчасового рахунку в банку; - реєстрація підприємства в органах місцевої влади; - передача відомостей щодо підприємства для включення в державний реєстр, в органи державної статистики, державної податкової адміністрації, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування; - внесення учасниками підприємства повністю своїх внесків до статутного фонду; - відкриття постійного розрахункового (поточного) та інших рахунків в банку; - реєстрація (взяття на облік) підприємства в районній податковій адміністрації; - отримання дозволу на виготовлення круглої печатки і кутового штампу; - виготовлення круглої печатки та кутового штампу. На початковій стадії створення нового підприємства визначається склад засновників. Якщо їх більше одного, то розробляються документи про його заснування. Такими документами можуть бути рішення власника майна про створення ним юридичної особи (окрім приватного підприємства), договір засновників про створення підприємства (засновницька угода), статут, якщо у відповідності до законодавства це необхідно для обраної організаційно-правової форми суб’єкта підприємницької діяльності. Одночасно оформлюється протокол зборів засновників (конференції), якщо це передбачається законом, в якому відображається призначення директора і голови ревізійної комісії. Потім відкривається тимчасовий рахунок у банку, куди протягом 30 днів після реєстрації підприємства повинно поступити не менше 50 % статутного капіталу. Реєстрація підприємства здійснюється у місцевому органі влади за місцем його створення. За проведення державної реєстрації стягується реєстраційний збір у такому розмірі: - 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — за проведення державної реєстрації юридичної особи; - 2 неоподатковуваних мінімуму доходів громадян — за проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця. За проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, державної реєстрації зміни імені або місця проживання фізичної особи — підприємця стягується реєстраційний збір у розмірі 30 % реєстраційного збору. За заміну свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням стягується реєстраційний збір у розмірі 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Документом, що підтверджує внесення реєстраційного збору, є копія квитанції, виданої банком, або копія платіжного доручення з відміткою банку. Для державної реєстрації у відповідний орган подаються певні документи (таблиця 4.1).
Таблиця 4.1 Документи, що подаються для проведення державної реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності
Обов’язковими установчими документами є: - для приватного підприємства, акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю – статут; - для повного товариства та командитного товариства – установчий договір. Раніш для акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю було – статут та установчий договір. Розмір статутного капіталу не повинен бути менш ніж: - для відкритого акціонерного товариства – 1250 мінімальних заробітних плат; - для закритого акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю – 100 мінімальних заробітних плат. Юридичні або фізичні особи, що мають повноваження від власника (власників), засвідчують свої повноваження документально. Якщо власником (власниками) є фізична особа (фізичні особи), то його (їх) підписи на засновницьких документах засвідчуються нотаріусом. Засновницькі документи надаються до органів державної реєстрації у трьох примірниках (два з них оригінали). Орган місцевої влади, де здійснюється державна реєстрація підприємства, передає до органів державної статистики і державної податкової адміністрації копії реєстраційної картки з відміткою про державну реєстрацію, а до органів Пенсійного фонду та фонду соціального страхування – інформаційне повідомлення. Підставою для прийняття на облік суб’єкта підприємницької діяльності в органах державної податкової адміністрації є копія реєстраційної картки, свідоцтво про державну реєстрацію та копії засновницьких документів (для юридичних осіб). На заключному етапі створення нового підприємства його засновники вносять повністю свої внески (не пізніше ніж через рік після реєстрації), відкривають постійний розрахунковий рахунок та інші рахунки, отримують в органах внутрішніх справ дозвіл на виготовлення круглої печатки та кутового штампу і замовляють їх виготовлення. З моменту отримання круглої печатки та кутового штампу підприємство функціонує як самостійна юридична особа. Якщо підприємство створюється як акціонерне товариство, то його засновникам необхідно здійснити підписку на акції. При відкритій підписці засновники друкують повідомлення про наступну підписку, в якому вказують предмет, цілі і термін діяльності майбутнього товариства, склад засновників та дату проведення установчої конференції, передбачений розмір уставного фонду, кількість та види акцій, їх номінальну вартість, строки початку та закінчення підписки на акції та інші необхідні відомості. Хто підписався на акції, зобов’язаний внести до дня скликання установчих зборів не менше 30 % номінальної вартості акцій. Якщо всі акції розподіляються між засновниками, як у закритому акціонерному товаристві, то внесок повинен складати не менш 50 %. Повністю ж викупити акції акціонер зобов’язаний не пізніше року після реєстрації акціонерного товариства. Потім проводяться установчі збори (конференція). До їх задачі входить вирішення наступних питань: - про створення акціонерного товариства (АТ); - затвердження Уставу АТ; - про розмір уставного фонду після завершення підписки на акції; - вибори керівних органів АТ та інш. Після завершення установчих зборів здійснюється реєстрація створеного АТ у вищенаведеному порядку і АТ може функціонувати.
4.2. Розробка техніко-економічного обґрунтування та бізнес-плану нового підприємства
При створенні підприємства, пов’язаного з виробничою діяльністю, доцільно розробляти техніко-економічне обґрунтування (ТЕО). До складу ТЕО рекомендується включати наступні розділи: 1. Аналіз попиту на продукцію, товари або послуги, що плануються до виробництва. 2. Виробничі показники: 2.1. Наявність конструкторської, технологічної та іншої необхідної документації. 2.2. Виробнича програма. 2.3. Перелік необхідних для виконання програми машин, обладнання, інструментів, інших елементів основних виробничих фондів, а також сировини та матеріалів. 2.4. Наявність виробничих потужностей або проект їх створення. 2.5. Перелік обладнання та інших елементів основних виробничих фондів, що є в наявності. 2.6. Рентабельність окремих видів продукції та послуг. 2.7. Розмір амортизаційних відрахувань. 3. Фінансові показники: 3.1. Виручка від реалізації продукції або послуг, що очікується. 3.2. Розмір матеріальних та інших витрат. 3.3. Передбачаємі відрахування до бюджету. 3.4. Чистий прибуток. 3.5. Фонд оплати праці. 3.6. Розмір інших фондів, що створюються на підприємстві. 4. Соціальні показники. 4.1. Передбачаєма чисельність працівників. 4.2. Очікуваний розмір оплати праці. 4.3. Можливість використання праці інвалідів та пенсіонерів. Важливим документом, що передує початку діяльності підприємства, є підприємницький бізнес-план. Структура та зміст бізнес-плану строго не регламентовані. В загальному вигляді бізнес-план створення нового підприємства містить, як правило, 7 розділів.
Рис. 4.1. Орієнтовна структура бізнес-плану створення нового підприємства
Міжнародна практика обґрунтування проектів використовує декілька узагальнюючих показників для підготовки рішення щодо доцільності вкладання коштів. В їх складі: - чиста поточна вартість; - рентабельність; - внутрішній коефіцієнт ефективності; - період повернення капіталовкладень; - максимальний грошовий відтік; - норма беззбитковості. Показник чистої поточної вартості, що дуже часто у вітчизняній літературі зветься «інтегральним економічним ефектом», являє собою різницю між сукупним доходом від реалізації продукції, розрахованим за період реалізації проекту, та всіх видів витрат за той же період з врахуванням фактору часу, тобто з дисконтуванням різночасових доходів і витрат. Рентабельність розраховується як відношення прибутку до капітальних вкладень або як відношення прибутку до акціонерного капіталу. Розраховується для кожного року реалізації підприємницького проекту та як середньорічна величина. При цьому враховується й оподаткування. Внутрішній коефіцієнт ефективності визначається як порогове значення рентабельності, яке забезпечує рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інвестицій. Проект вважається рентабельним, якщо внутрішній коефіцієнт ефективності не нижчий вихідного порогового значення. Період повернення капітальних вкладень. Цей показник широко використовується у вітчизняній практиці як термін окупності капітальних вкладень. Він являє собою кількість років, протягом яких дохід від реалізації продукції, послуг, робіт за вирахуванням витрат покриває зроблені капіталовкладення. Залишається дискусійним питання про те, повинен чи ні період повернення розрахуватися з дисконтуванням. Максимальний грошовий відтік - це найбільше негативне значення чистої поточної вартості, розрахованої зростаючим підсумком. Цей показник відображає необхідні розміри фінансування проекту і повинен бути пов’язаним з джерелами покриття усіх затрат. Норма беззбитковості - мінімальний розмір партії виробляємої продукції, при якому забезпечується «нульовий прибуток», тобто коли дохід від продажу дорівнюється витратам виробництва.
|
