Генезис і сутність політичних партій
У відкритих політичних системах, що будуються на громадянському суспільстві, важливу роль відіграють політичні партії та суспільно-політичні організації. Як форми громадської самодіяльності вони мають акумулювати, узгоджувати і виводити на політичний рівень реальні інтереси, які існують у суспільстві. Вони виступають як з’єднувальні ланки між громадянським суспільством і державою. Партії (від лат. pars – частина, група) відомі з стародавніх часів – або як групи прибічників вождя, або як певні соціальні прошарки, що відстоюють свої інтереси. Політичні партії в сучасному розумінні формуються поряд з розвитком громадянського суспільства. За визначенням М.Вебера, їх генезис мав три етапи: 1) партії як аристократичні угрупування в парламенті – вігі і торі в Англії XVІІ-XVІІІ ст.; 2) партії як політичні клуби – жирондісти і якобінці часів Великої Французької революції, федералісти та антифедералісти у США; 3) масові партії. Виникнення масових партій у другій половині ХІХ ст. пов’язано із залученням до політики широких мас населення, трудящих, із впровадженням загального виборчого права. Але масовість мала в собі і небезпеку, яку німецький політолог Р.Міхельс відобразив у “залізному законі олігархії”. А саме, такі партії схильні до перетворення в олігархічні, авторитарні структури з причин технічних – унеможливлення безпосередньої демократії внаслідок розширення організації і необхідності професійного управління; і з причин психологічних – політичної інертності мас і прагнення лідерів до влади. Втім, у подальшому розвитку вплив партій все більше визначається не стільки їх чисельністю, скільки організаційною та ідеологічною гнучкістю, фінансовою опорою та здатністю використовувати засоби масової інформації. Тому сучасні політичні партії переважно вже не такі масові. За визначенням Ла Паламбари, партія – це організована політична сила, що об’єднує громадян однієї політичної тенденції з метою мобілізації громадської думки на певні цілі, та участі в органах влади або орієнтування влади на досягнення цих цілей. Партії відрізняються від інших організацій громадянського суспільства саме своїм переважно політичним характером, тобто безпосередньою участю у боротьбі за владу та її розподіл. Тому конститутивними ознаками партії як певного типа суспільної організації можна вважати: • наявність організаційної структури, яка визначена статутом; • наявність певної ідеології, що відображена у програмі; • діяльність, спрямована на завойювання підтримки народу. • діяльність, спрямована на здобуття та здійснення влади; Зараз у світі понад 800 політичних партій, які об’єднують близько 100 млн. членів. Політичні партії існують у переважній більшості держав світу – лише близько 20 країн не мають легальних партій.
|
