Геологічна будова. В західній частині платформи в межах двох крупних щитів (Їлгарн і Пілбара) і декількох розмежованих виступів (Голер

В західній частині платформи в межах двох крупних щитів (Їлгарн і Пілбара) і декількох розмежованих виступів (Голер, Масгрейв, Аранта) на поверхню виходить архейський кристалічний фундамент. До його складу входять древні граніто-гнейсові і гранулітові комплекси, вік яких оцінюється в 2700-3400 млн.років, а також менш метаморфізовані комплекси зеленокам’яних поясів (вік від 3300 до 2600 млн.років). Останні представлені основними і ультраосновними метавулканітами, які перешаровуються з метаосадовими породами – залізистими кварцитами, грауваками, кременистими породами. Фундамент східної частини платформи складений метаморфізованими вулканогенно-осадовими утвореннями нижнього протерозою.

На кристалічному фундаменті залягають осадові і вулканогенні комплекси чохла. В Західній Австралії найдревніші комплекси чохла відносяться до нижнього протерозою і представлені пісковиками, які перешаровуються з базальтами, залізисто-кременистими породами, доломітами і кислими ефузивами, які виповнюють западину Налагайн і авлакоген Ашбертон-Набберу. На півночі нижньопротерозойські теригенні комплекси чохла переходять в осадові формації міогеосинклінальних прогинів, які перекриваються теригенними формаціями і кислими вулканогенно-плутонічними комплексами. Верхньопротерозойські і палеозойські горизонти чохла представлені теригенними глинисто-карбонатними відкладами, які виконують синеклізи Карнарвон, Кенінг і прогини Амадієс, Мак-Артур та ін. В Південній Австралії аналогічні комплекси складають складчасту систему Аделаїда, витягнуту в меридіональному напрямку. Мезозойські і кайнозойські товщі платформового чохла представлені переважно піщано-глинистими, часто вугленосними відкладами; тільки в Пертському грабені на західній окраїні континенту відомі крім них морські відклади тріасового і крейдового віків.

У центральній і східній частинах Австралійської платформи розташовується велика мезо-кайнозойська синекліза Великого Артезіанського басейну. Вона частково накладається на молоду платформу і перекриває пермо-тріасовий передовий прогин Бодуэн-Сурат, заключений між каледонідами і герцинідами. Західна її частина накладена на Східноавстралійську палеозойську синеклізу. У центральній частині платформи простягається в широтному напрямку глибокий внутріплатформовий грабен Амадієс. Уздовж західного і південного берегів континенту розташовуються периокеаничні грабенові западини Карнарвон, Перт Фіпрої, Гіпсленд і Отуей. Під водами Басової протоки, між материком і півостровом Тасманія геофізичною розвідкою встановлена велика грабенова Басова западина (рис. 3.8).

+ + + 1 2

Рисунок 3.8 – Тектонічна схема Австралійської платформи

1 – кристалічні щити і масиви, 2 – осадовий чохол платформи