Геологічна будова. Породи фундаменту Скіфської плити різноманітні за віком і складом

Породи фундаменту Скіфської плити різноманітні за віком і складом. Найбільш давні відклади - архейсько-протерозойські граніти, граніто-гнейси і кристалічні сланці. Палеозойські комплекси представлені кристалічними і глинистими сланцями, мармуризованими вапняками з прошарками андезитових і кварцових порфіритів. Із палеозойського комплексу найбільш детально вивчені кам’яновугільні відклади, які відслонюються в районі Донбасу. Завершується розріз палеозойських відкладів строкатою моласовою формацією пермського віку. На заході плити до складу фундаменту входять породи тріасу і нижньої юри.

Осадовий чохол Скіфської плити розпочинається із відкладів тріасової системи і включає в себе утворення тріасу, юри, крейди, палеогену і неоген-антропогену загальною товщиною до 8 км (рис. 7.2).

Перехідний комплекс порід між фундаментом і чохлом Скіфської плити в межах Степового Криму містить тріасово-юрську вулканогенно-осадову товщу пісковиків, алевролітів, сланців, основних і середніх ефузивів, прорвану інтрузіями діабазів і кварцових діоритів (Тарханкутський грабен).

Фундамент Скіфської плити складається з декількох різновікових геоблоків, з’єднаних в єдине ціле в кінці палеозою - на початку мезозою. Вік геоблоків - від байкальського до ранньомезозойського. Границями між геоблоками служать зони регіональних розломів.

Рисунок 7.2 – Схематичний геологічний розріз частини Скіфської плити

 

1 – кристалічний фундамент, 2 – осадовий метаморфізований фундамент, 3 – проміжний структурний поверх, 4 – теригенні комплекси, 5 – карбонатні комплекси, 6 – моласи передгірських комплексів, 7 – розмиви, 8 – диз’юнктивні порушення

 

В будові платформового чохла Скіфської плити беруть участь ряд крупних геоструктурних елементів, серед яких Ставропольсько-Прикумська антекліза, захоронений кряж Карпінського, Сальське підняття, Єйсько-Березанська зона піднять, Адигейський і Мінераловодський виступи, Східноманицький і Гудиловський прогини, Крапоткінська і Чорнолеська западини, Західнокубанський і Терсько-Каспійський передові прогини.

Найбільшими структурами плити в межах Степового Криму є Сиваська западина, Тарханкутське підняття, Альмійська западина, Індольська западина, Сімферопольське підняття (рис. 7.3).

Ставропольсько-Прикумська антекліза - найбільший геоструктурний елемент плити, розмір якого складає 450х100 км. Платформовий чохол тут складений юрськими, крейдовими і кайнозойськими відкладами. Найвище припідняте положення фундаменту (2-2, 5 км) фіксується в Ставропольському склепінні.

Решта позитивних геоструктурних елементів Передкавказзя значно менші за масштабами і їх роль у будові платформового чохла невелика.

Із від’ємних геоструктурних елементів найбільше значення мають Західнокубанський і Терсько-Каспійський передові прогини, розділені між собою Адигейським і Мінераловодським виступами. Разом з прилеглими південними схилами плити передові прогини утворюють велику депресію в потужній товщі осадових утворень.

 

Рисунок 7.3 – Тектонічна схема Скіфської плити

 

Степовий Крим: І – Сиваська западина, ІІ – Тарханкутське підняття, ІІІ – Альмійська западина, ІV – Індольська западина, V – Сімферопольське підняття, VІ – Складчаста зона Керченського півострова; 1 – Донецький кряж, 2 – кряж Карпінського, 3 – Сальське поперечне підняття, 4 – Єйсько-Березанська зона піднять, 5 – Ставропільське склепіння (Ставропільсько-Прикумська антекліза), 6 – Адигейський виступ, 7 – Мінераловодський виступ, 8 – Гудилівський прогин, 9 – Східноманицький прогин, 10 – Кропоткінська западина, 11 – Чорнолезька западина, 12 – Західнокубанський прогин, 13 – Терсько-Каспійський прогин

 

Особливе місце в тектонічній структурі Скіфської плити займає гірськоскладчаста споруда Великого Донбасу (Донецький кряж). В будові кряжу беруть участь складні системи антиклінальних і синклінальних складок, витягнутих в північно-західному напрямку. Широко розвинуті в його межах розломи, по яких проходило поступлення магми.