Північна Європа

До регіону Північна Європа належать 5 країн (Данія, Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція), а також автономні території Данії – Фарерські Острови та острів Гренландія.

Північна Європа має вигідне економіко-географічне положення, яке визначається такими рисами:

· межування країн регіону із Західною та Східною Європою;

· вихід до морів Атлантичного океану: Балтійського, Північного, Норвезького та двох морів Північного Льодовитого океану – Гренландського та Баренцева;

· розташування на перетині важливих морських і авіаційних магістралей з Європи в Північну Америку;

· сухопутне сусідство з Росією, що дає перспективу тісних економічних контактів і величезний ринок збуту, а також морське сусідство з країнами Прибалтики, що впливає на їх політичну й економічну ситуацію;

· сусідство на південних кордонах із високорозвинутими країнами ЄС (три країни регіону входять до ЄС – Данія, Швеція, Фінляндія).

В історичному розвитку, географічному положенні, мові та культурі народів країн Північної Європи багато схожих рис. Всі країни є членами ООН.

Природні умови. Найхарактернішою особливістю географічного положення країн Північної Європи є їх розташування поблизу моря, яке значною мірою вплинуло і на природу, і на господарство регіону.

Геологічна будова країн представлена Балтійським кристалічним щитом і Скандинавськими горами. Довжина гір – 1700 км, ширина – 600 км, висота – до 2469. Західні схили круто обриваються до Норвезького моря. Площа сучасного зледеніння – майже 5000 км2. В Ісландії одна з найактивніших вулканічних зон, в якій знаходиться 200 вулканів, у тому числі 26 діючих, лавові поля, гарячі джерела – гейзери.

Клімат західних районів регіону м’який морський, східних – більш континентальний. Середні температури літніх місяців від +11С в Ісландії до +17С в Данії, Швеції, Фінляндії. Середня температура січня – приблизно 0...-1С.

Скандинавські країни і Фінляндія густо помережані короткими повноводними і порожистими річками, на ріках і озерах багато водоспадів. На сході регіону - велика кількість озер льодовикового походження. У Фінляндії їх нараховано до 60 тис. (10% площі країни), тому її називають “країною озер”. Майже третину становлять болота.

Біля берегів Норвегії, Швеції, Данії дуже багато островів. Завдяки проходженню теплої Північно-Атлантичної течії сусідні моря (за винятком Балтійського) не замерзають.

Природні ресурси. Паливних корисних копалин регіон не має. Виняток – шельф Північного моря біля узбережжя Норвегії, де у 60-70-х роках 20 століття відкрито родовища нафти й газу. Фінляндія має значні запаси торфу. Швеція належить до найзабезпеченіших власною урановою сировиною країн Європи.

Кристалічні породи Балтійського щита багаті на залізну руду(Швеція, Фінляндія).

Гірські ріки є джерелом гідроенергетичних ресурсів, якими найбільше забезпечені Норвегія і Швеція (перші місця в Європі). Головним джерелом енергії в Ісландії є виходи гарячих термальних вод.

Величезним багатством, яке називають “зеленим золотом”, є ліс. Тут зосереджено понад 70% хвойних лісів всієї Європи без країн СНД. Показник лісистості значно коливається в різних країнах: від 1% в Ісландії, 12 – в Данії, до 31 – у Норвегії, 68 – у Швеції і 77% у Фінляндії (максимальний показник у Європі).

Природно-рекреаційні ресурси дуже своєрідні, особливо в Ісландії – країні гейзерів і діючих вулканів, розташованій біля полярного кола. Великих територій майже не торкнулася діяльність людини. Унікальні за своєю своєрідністю Скандинавські гори, фіорди Норвегії, шхери Фінляндії, національні парки (їх налічується 31), заповідники, заказники.

Особливості природно-ресурсного потенціалу країн Північної Європи зумовили розвиток у них галузей міжнародної спеціалізації, зокрема повязаних із використанням морських (суднобудування, переробка риби), лісових (лісопереробка, целюлозно-паперова промисловість), мінеральних ресурсів (палевно-енергетичні, металургійні галузі).

Рекреація і туризм. Країни Північної Європи мають значні ресурси для розвитку туристсько-рекреаційної діяльності. Сприятливими умовами є: гірські ландшафти, фіорди, умови для зимових видів спорту, прибережні острови, озерні ландшафти Фінляндії, заполярне літо, культурна спадщина (памятки епохи вікінгів), архітектурні споруди, культурні установи. Лахті (Фінляндія) - “столиця” лижного спорту.

Незважаючи на суворий клімат регіону, чисте повітря, незаймана природа, затишні мальовничі озера приваблюють туристів (передусім любителів рибної ловлі, відпочинку в сільській місцевості), кількість яких щороку зростає.

Загальні прибутки від туризму становлять 9, 73 млрд дол., а загальна кількість туристів, які щорічно відвідують регіон, - до 4, 5 млн осіб.

До списку рекреаційних світових обєктів з регіону зараховано24:

· у Данії (3) – Еллінг із рунічним камінням і церквою, церква 11 ст. В Роскіллі, замок Кронборг;

· у Норвегії (4) – деревяна церква в Урнесі (11ст.), Берген часів Ганзи, неолітичні наскельні зображення в Альті;

· у Фінляндії (5) – Стара Раума, фортеця в Суоменлінні (Свеаборг), старовинна церква Патаявесі, ділянкі лісу і лісопилка у Верлі;

· у Швеції (12) – королівський палац Дротнігхольм, поселення вікінгів Бірка і Навгарден, наскельний живопис Танума, залізні заводи Енгельсберга, Вісб”ю – місто Ганзи, Лапландська зона, сільська церква біля Лулео, мідні копальні Фалуна.

Туристи, які приїжджають у регіон із пізнавальною метою, здебільшого відвідують одразу декілька північноєвропейських країн.