Словник юридичних термінів
Агресія - протиправне застосування сили однією державою проти іншої. Адвокат - той, хто надає юридичну допомогу, здійснює правовий захист, провадить справу. Адвокатура - добровільне професійне об'єднання юристів, покликане, згідно з Конституцією України, сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України. Адміністративне стягнення - міра відповідальності, яка застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання законів, а також запобігання вчиненню правопорушень службовими особами і громадянами. Акція - цінний папір, який випускає акціонерне товариство і який свідчить про наявність певних відносин між товариством і власником. Алібі - перебування певної особи в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ фізичної непричетності її до злочину. Амортизація - зменшення вартості майна внаслідок його зношування. Апатриди - особи без громадянства, тобто особи, що не мають громадянства якоїсь держави. Апеляція - одна з форм оскарження судових рішень у цивільному і кримінальному процесах до суду вищої (апеляційної) інстанції, що має право переглядати справу. Арбітраж зовнішньоторговельний - спосіб вирішення спорів, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельної діяльності. Арбітраж міжнародний - спосіб мирного вирішення спорів між державами. Банкрутство - встановлена судом неспроможність юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності задовольнити в установлений строк пред'явлені йому кредиторами вимоги. Бенефіціарій - вигодонабувач, особа, на користь якої укладається угода і яка не бере безпосередньої участі в її укладанні. Біпатриди - належність особи одночасно до громадянства двох і більше держав. Бюджетне право - сукупність правових норм, що регулюють відносини в галузі бюджетної діяльності. Валютне законодавство - сукупність правових норм, які регулюють порядок здійснення міжнародних розрахунків. Варрант - документ, що засвідчує той чи інший юридичний факт, повноваження на здійснення певних дій, певне право (наприклад, судове розпорядження, ордер на арешт, наказ про накладання арешту на майно, доручення на представництво, документ про надання гарантії чи поруки, свідоцтво на одержання дивідендів, складське свідоцтво про приймання товарів на зберігання тощо). Виїмка - процесуальна дія, яка полягає у вилученні в громадян або з відповідних установ певних предметів чи документів, які мають значення для кримінальної справи. Виконавчий лист - виконавчий документ, який видається судом для примусового виконання. Віза - дозвіл на в'їзд на територію відповідної держави, на виїзд з цієї території або на проїзд через неї. Відчуження - у цивільному праві - передача майна у власність іншій особі. Відшкодування шкоди - компенсація майнових збитків, заподіяних шкодою. Делікт (з лат. проступок) - правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі, особі, є підставою для притягнення правопорушника до передбаченої законом відповідальності. Докази - фактичні дані, отримані в передбаченому законом порядку, що мають значення для вирішення справи. Ексгумація (з лат. із землі) - виймання трупа з місця його поховання для судово-медичного дослідження. Заповіт - угода, яка виражає волю однієї особи і вимагає обов'язкового виконання. Застава - у цивільному праві - один із способів забезпечення зобов'язань. Збитки - виражена в грошовій формі шкода, яка полягає у витратах кредитора, втраті або пошкодженні його майна, а також у неодержанні ним доходів. Імпічмент президента - особлива процедура притягнення президента до відповідальності. Інстанція судова - термін, що визначає певну компетенцію суду та його місце як ланки в системі судових органів. Касаційне подання - акт прокурорського реагування на незаконні чи необґрунтовані вироки і рішення судів першої інстанції, які не набрали чинності. Конфіденційна інформація - інформація з обмеженим доступом. Корупція (з лат. підкуп) - одна з форм зловживання владою, пов'язана з підкупом посадових осіб. Кримінологія (з лат. злочин, гр. учення) - наука про злочинність. Легітимація - визнання або підтвердження законності, певного права або повноважень особи. Ліцензія (з лат. свобода, право) - дозвіл, який видається вповноваженою особою іншим особам на виконання певних дій або використання прав. Обвинувач - особа, яка підтримує обвинувачення в суді першої інстанції під час розгляду кримінальної справи. Патент - юридично-технічний документ, який засвідчує право на винахід. Реституція - відновлення стану речей, який існував на момент вчинення дії. Санкція прокурора - дозвіл прокурора на проведення певних передбачених законом слідчих і оперативно-розшукових дій. Суб'єкт права - особа, здатна, згідно із законом, мати і здійснювати права й обов'язки. Суперфіцій - речове право на будівлю, яка споруджена на земельній ділянці, що належить іншій особі. Юридична особа - підприємство (організація), яке володіє відособленим майном, може від свого імені набувати майнові й особисті немайнові права та нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем у суді, арбітражі або третейському суді, має поточний рахунок у банку, веде самостійний баланс Юриспруденція (правознавство) - сукупність правових наук, які вивчають право як систему соціальних норм, правові форми організації і діяльності держави та політичної системи суспільства в цілому (теорія держави і права тощо). Слід пам'ятати, що слова-терміни відрізняються від загальновживаних слів. Основна функція термінологічної лексики - номінативна. Терміни називають поняття з різних галузей знань і діяльності. Загалом зауважимо, що в загальновживаній лексиці слово має номінативну функцію. Чим же відрізняються слова-терміни від загальновживаних слів? З'ясуємо особливості слів-термінів. Терміни не мають суб'єктивно-оціночного значення, вони позбавлені образності та емоційно-експресивного забарвлення. Терміни мають точне, конкретне значення в межах термінологічної системи, в якій вони вживаються. Наприклад, сальдо - це різниця між обсягом експорту й імпорту; маржа - різниця між купівельною і продажною ціною товарів. Термін має забезпечувати однакове розуміння спеціальних понять як у межах даної професії, так і в широкому розуінні.
Запитання та завдання для самоперевірки Поясніть поняття " загальновживані слова". Що таке терміни? Чим відрізняються слова-терміни від загальновживаних слів? Як утворюються терміни ділового стилю? Що таке професіоналізми? Чи є професіоналізми відхиленням від. Літературної мови?
|