Лабораторні та інструментальні методи дослідження

5.1. Лабораторні обстеження:

5.1.1. Висока діастаза (амілаза) сечі і крові.

5.1.2. Лейкоцитоз і зсув формули вліво;

5.1.3. При панкреонекрозі – амілаза крові прогресуюче знижується;

5.1.4. Загальний білірубін підвищений;

5.1.5. Глюкоза крові підвищена;

5.1.6. Ознаки гіперкоагуляції;

5.1.7. Зниження вмісту Са++ в крові.

5.2. Рентгенологічна діагностика:

5.2.1. Високе стояння купола діафрагми зліва;

5.2.2. Зміщення підкови ДПК при контрастній Rt-графії шлунка (непряма ознака набряку головки підшлункової залози);

5.2.3. Целіакографія – неоднорідність тіні судин залози.

5.3. УЗД – найбільш інформативне. Цей метод дозволяє оцінити стан підшлункової залози, жовчних протоків, черевної і грудної порожнини. УЗД дозволяє в 80-95 % спостережень встановити діагноз гострого панкреатиту, однак не завжди чітко дозволяє охарактеризувати ступінь і глибину ушкодження підшлункової залози.

5.4. ЕГДФС – дозволяє виключити пенентрацію виразки ДПК в підшлункову залозу та виявити ряд непрямих ознак панкреатиту. При підозрі на біліарний панкреатит доповнюється ЕРПХГ та ЕПСТ.

5.5. КТГ є «золотим стандартом» в діагностиці гострого панкреатиту. Цей метод дозволяє чітко оцінити стан підшлункової залози, жовчних протоків, сусідніх органів шлунково-кишкового тракту та судиннних структур. Часто проводять КТГ з контрастним підсиленням (панкреатоангіосканування), яке дозволяє оцінити поширеність зони панкреонекрозу та виявити ангіогенні ускладнення. Цей метод особливо інформативний у фазі панкреатичного інфільтрату.

5.6. Критерії Balthazar (1991). Дозволяють уніфікувати зміни з боку підшлункової залози і пара панкреатичної літковини, що виявляються на КТГ.

5.6.1. Стадія А – підшлункова залоза не змінена. У більшості випадків ця стадія виявляється у хворих на гострий набряковий панкреатит.

5.6.2. Стадія В – є зміни з боку підшлункової залози: локальне чи дифузне її збільшення, помірна гетерогенність паренхіми, незначне внутрішньопанкреатичне скопичення рідини, зони некрозу не перевищують 3 см у діаметрі.

5.6.3. Стадія С – наявні зміни з боку підшлункової залози і оточуючих її органів і тканин.

5.6.4. Стадія D – значні запальні зміни у парапанкреатичній зоні та поодинокі вогнища скупчення рідини.

5.6.5. Стадія Е – численні і досить великі за розмірами парапанкреатичні вогнища скопичення рідини, некроз залози, абсцеси.

5.6. Лапароскопія – є діагностично-лікувальним методом. Підтверджує діагноз характерний геморагічний ексудат у черевній порожнині та відкладення жирових бляшок на очеревині. При потребі виконується лапароскопічне дренування черевної порожнини.