МЕТОДИ ОПЕРАЦІЙ ПРИ ВИРАЗЦІ ШЛУНКУ І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ
Вісімдесят відсотків водіїв оцінюють свою майстерність вище середньої... Зокон Мерфі 1. Абсолютні покази: перфорація виразки, профузна шлункова кровотеча, стеноз і рубцеві деформації шлунка, малігнізація виразки. 2. Відносні покази: хронічні кальозні виразки шлунка з дисплазією епітелію в периульцерозній зоні (особливо при локалізації виразкового дефекту в кардіальному відділі і на великій кривині), повторно кровоточиві виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, часто рецидивуючі виразки, пенетруючі виразки. 3. Фізіологічне обгрунтування операцій при виразковій хворобі: 3.1. усунення морфологічного субстрату виразки 3.2. зниження шлункової секреції. 3.3. відновлення пасажу їжі. 3.4. збереження функції шлунка. 4. Резекція шлунку – операція, при якій видаляють частину шлунка з подальшим відновленням прохідності травної трубки. Перше повідомлення про вдалу резекцію шлунка з приводу злоякісної пухлини було зроблене Більротом у вигляді відкритого листа, адресованого редактору журналу " Wienner Medizinische Wochenschrift" д-ру Л.Віттельсховеру. Цей лист надрукований у шостому номері журналу, у суботу 5 лютого 1881 року у розділі фельєтонів. 4.1. Основні етапи операції: 4.1.1. мобілізація великої і малої кривини шлунка 4.1.2. видалення частини шлунка 4.1.2. відновлення прохідності травної трубки 4.2. Резекція за Більрот-I (1881 р.), при якій анастомоз накладають між нерезекованою частиною шлунка і куксою дванадцятипалої кишки " кінець в кінець". На сьогодні нараховують більше 35 модифікацій цієї операції. 4.3. Резекція за Більрот-II (1885 р.), яка при виконанні третього етапу включає закриття кукси дванадцятипалої кишки і утворення анастомозу між проксимальною куксою шлунка і петлею худої кишки способом " кінець в бік". Є більше 40 модифікацій. 4.4. Ранні ускладнення резекції шлунку. 4.4.1. кровотеча з лінії швів чи у вільну черевну порожнину; 4.4.2. неспроможність кукси ДПК; 4.4.3. перитоніт; 4.4.4. післяопераційний панкреатит 4.5. Пізні ускладнення резекції шлунку. 4.5.1. демпінг-синдром. Причина: втрата резервуарної функції шлунка, регулюючої функції воротаря, виключення ДПК, порушення інервації ДПК. Виникає приступ слабкості через 15-20 хвилин після прийому їжі, сонливість, головокружіння. Лікування: в тяжких випадках – реконструктивна операція, метою якої є сповільнення скидування їжі з шлунку. В легких випадках – лікування у гастроентеролога. 4.5.2. пептична виразка гастроентероанастомозу. Причини: надто економна резекція (менше 2/3 шлунка), залишення частини пілоричного відділу, гормоноактивні пухлини (синдром Золлінгер-Еліссона). Клініка виразкової хвороби. Лікування – ререзекція. Консервативна терапія малоефективна. 4.5.3. синдром привідної петлі – порушення евакуації з привідної петлі і підвищення у ній тиску. Характерними ознаками є біль в правому підребер’ї, блювання жовчю, еластичний утвір у епігастрії, який зникає після блювання. Лікування консервативне і оперативне. 4.5.4. синдром малого шлунка – основною скаргою є відчуття переповнення після вживаня невеликої кількості їжі. Лікування у більшості випадків не потребує – поступово необхідний розмір шлунку відновлюється.. 4.5.5. анастомозит – клінічна картина стенозу виходу з шлунку. Консервативна терапія малоефективна.
|