ПРИРОДЖЕНИЙ ІМУНІТЕТ

Головною функцією імунної системи (лат. immunitas – вільний від будь-чого) – зберегти “своє” та видалити “чуже”. Носії “чужого”, з якими імунна система зустрічається кожний день - це мікроорганізми, їх токсини, ендо- та екзоантигени, що несуть ознаки чужорідної генетичної інформації.

Окрім них, імунна система здатна видаляти з орґанізму злоякісні клітини та трансплантати чужих тканин. Для цього імунна система володіє складним набором постійно взаємодіючих неспецифічних та специфічних механізмів. Неспецифічні механізми відносяться до природжених, а специфічні набуваються в процесі “імунолоґічного навчання” протягом життя. Імунна система – це сукупність лімфоїдних органів, тканин та клітин, що забезпечують біохімічну, структурну та функціональну індивідуальність організму шляхом елімінації носіїв чужорідної генетичної інформації.

Органи імунної системи: центральні (тимус, кістковий мозок); периферичні (селезінка; лімфатичні вузли; скупчення лімфоїдної тканини - MALT, SALT, GALT, BALT, NALT і т.п.; клітини крові.

Кістковий мозок – центральний орґан кровотворення, в якому містяться стовбурові кровотворні клітини і відбувається проліферація та диференціація клітин мієлоїдного і лімфоїдного рядів кровотворення: утворюються еритроцити, тромбоцити, ґранулоцити, моноцити, В-лімфоцити, дендритні клітини, натуральні кілерні клітини (NK) та попередники Т-лімфоцитів. Лейкоцити, які покидають кістковий мозок, за винятком лімфоцитів, не проліферують, вони тільки активуються для виконаня своїх функцій. У кістковому мозку починається та закінчується проліферація, дозрівання та диференціація В-лімфоцитів. Значна кількість В-лімфоцитів після контакту з патогеном у периферичних органах імунної системи, пройшовши курс імуногенезу, повертається назад у кістковий мозок і синтезує специфічні імуноглобуліни - антитіла. Тому, кістковий мозок для цих лімфоцитів є одночасно і центральним і периферичним органом. У дорослому орґанізмі червоний кістковий мозок розміщений в епіфізах трубчастих кісток і в губчастій речовині плоских кісток; загальна маса – 3-3, 5 кг (4, 0-5, 0% маси тіла). Закладається кістковий мозок на 3-му місяці внутрішньоутробного життя, на 4-му місяці з’являються лімфоїдні елементи, на 5-му місяці – диференційоване кровотворення.

Тимус (вилочкова залоза) – спеціалізований лімфоїдний орган, який складається з двох долей, які, в свою чергу, складаються з дольок, до складу яких входять кірковий/кортикальний шар і мозковий/медулярний шар. У зовнішньому кірковому шарі розміщені незрілі Т-лімфоцити – тимоцити, на яких, в міру їх міграції в центральний мозковий шар, з’являються специфічні антигенні структури (рецептори). Більш зрілі Т-лімфоцити мають назву – наївні (naive) Т-лімфоцити – це неімунні Т-лімфоцити, які мігрують в периферичні органи імунної системи, де починають працювати з патогенами, формуючи клони імунних/ефекторних лімфоцитів – армовані Т-лімфоцити (armed – озброєні). Тимоцити кіркового шару вилочкової залози володіють високим мітотичним темпом; клітинний цикл триває тільки 3-6 год. Окрім тимоцитів, у тимусі виявляються епітеліальні та дендритні клітини, макрофаги. Епітеліальні клітини – це великі клітини з відростами, які називають клітинами-няньками, клітинами-годувальницями. Епітеліальні клітини тимусу синтезують гормони: α -тимозин, β -тимозин, тимопоетин, тимулін, тимічний гуморальний фактор, завдяки яким відбувається проліферація, дозрівання та диференціація Т-лімфоцитів. Аналогічно до гематоенцефалічного бар’єру в тимусі існує бар’єр між циркулюючою кров’ю і кірковим шаром, який забезпечує формування тимоцитів без участі антигенів. Тимус закладається на 1-му місяці внутрішньоутробного розвитку, значно раніше, ніж кістковий мозок. З віком, починаючи з 10 років, маса тимусу та його функціональна активність зменшуються – фізіологічна інволюція тимусу. Однак, цей орган функціонує до кінця життя людини. Зворотня інволюція тимусу – зменшення маси та зниження його активності під впливом шкідливих факторів довкілля (іонізуючої радіації, ксенобіотиків), стресу, важких інфекційний та соматичних хвороб, тимоми тощо. Зворотна інволюція тимусу наступає в любому віці й найбільш небезпечно, коли цей процес формується в ранньому дитячому віці.

У тимусі і кістковому мозку відбувається клональна селекція лімфоцитів (Т-лімфоцитів - у тимусі, В-лімфоцитів – у кістковому мозку). У результаті цього процесу відбувається знищення автореактивних лімфоцитів шляхом апоптозу. Всього знищується близько 90-95% всіх лімфоцитів, які утворилися в центральних органах імунної системи.

Відомі два способи смерті клітини: некроз та апоптоз. Некроз - це смерть клітини під впливом різних чинників (механічних, хімічних, термічних, інфекційних тощо). Основні відмінності апоптозу та некрозу вказані в таблиці 1.

Таблиця 1