Словник архітектурних термінів

Абак, абака – (з грец. abakx (abakos) - дошка) – прямокутна у плані плита, яка створює верхню частину капітелі колони в архітектурному колонному ордері і безпосередньо сприймає навантаження від балкового перекриття. З абаком стикується архітрав антаблемента.

Антаблемент – (фр. entablement, від table - стіл, дошка) – одна із складових частин архітектурного колонного ордера – верхня частина споруди яка спирається на колонах. Антаблемент об’єднує архітрав, фриз та карниз (перелічені у порядку їх розміщення - знизу догори).

Архітектурний ордер – (від лат. ordo - порядок) – строго витриманий порядок взаємного розміщення архітектурних художньо вирішених форм – несучих (колона з капітеллю, базою, п'єдесталом) і несених (архітрав, фриз, карниз). Архітрав, фриз і карниз складають антаблемент. Як художня система архітектурний ордер склався в Древній Греції; від назв її областей і племен ордери дістали відповідні назви: доричний, іонічний, корінфський, композитний (або складний) ордер об'єднує в собі елементи іонічного і корінфського. У період Відродження, а також у наступний час архітектурний ордер широко використовувся для надання художньої виразності будівлям і спорудам.

Архітектурні профілі (обломи) – пластичні форми різних обрисів у своєму перерізі, які є складовими елементами архітектурних колонних ордерів. Вони поділяються на прямолінійні (пояс, поличка, плінт) і криволінійні (вал, валик, четвертний вал, вижолобок) і складні (викруження, каблучок, скоція). Сполучення архітектурних обломів дає змогу створювати різноманітні комбінації деталей ордерів.

Архітрав – (від грец. archi – головний і лат. tabs - балка) головна балка, нижня з трьох частин антаблемента, яка безпосередньо опирається на капітелі колон.

Астрагал – (від грец. astragalos, букв. – шийний хребець) – архітектурний облом у вигляді валика з поличкою. Розташовується на колоні по колу нижче капітелі.

База – основа підніжжя колони, напівколони, пілястра, пілона. Бази ордерних колон мають характерні відмінності у своїй структурі та у формах деталей.

Вал, валик – напівкруглий у розрізі криволінійний архітектурний облом. Широко використовується у різних ордерних композиціях

Вижолобок – античний архітектурний облом криволінійної ввігнутої форми, який у поперечному розрізі становить половину або четверту частину кола.

Викруження - античний архітектурний облом, переріз якого складається з вижолобка (зверху) і четвертного валу (внизу), що безпосередньо прилягають один до одного. Можливо також сказати, що профіль цього облому складається із опуклої та увігнутої дуг.

Волюта – архітектурно-декоративна деталь у формі завитка з «вічком» у центрі. Це складова частина іонічної та коринфської капітелі. Використовується як архітектурна деталь вікон, карнизів, порталів.

Дентикули – зубчики, сухарики – ряд невеликих декоративних прямокутних виступів на карнизі у іонічному та коринфському ордерах.

Ентазис – (грец. entasis - напруження) – потовщення ствола колони в його нижній третині, яке створює враження напруженості і знищує оптичну ілюзію ввігнутості ствола.

Завиток, балюстра – бокова частина іонічної капітелі, яка нагадує скручений згорток, рулон.

Імпост – архітектурна деталь, тяга у вигляді карниза, яка відділяє арку від підпори.

 

Інтерколумній – (від лат.inter - між і columna - колона) – проліт між двома колонами, що стоять поруч, в ордерній архітектурі (колонади, портики, аркади).

Іоніки – архітектурна орнаментальна деталь в іонічному і коринфському архітектурних ордерах, що становить ряд яйцеподібних зі зрізаною верхівкою елементів, об’єднаних листочками рослин.

Іонічний ордер – один із трьох основних архітектурних колонних ордерів. Його струнка колона стоїть на витонченій за обрисами базі, порізана 24 вертикальними жолобками (канелюрами) і завершується оригінальною капітеллю з двома великими завитками (волютами). Антаблемент іонічного ордера інколи не має фриза, архітрав складається із трьох горизонтальних смуг каменів.

Каблучок – в ордерній архітектурі облом, що складається у перерізі із вигнутої та ввігнутої дуг.

Канелюри – (франц. cannelure - жолобок) – вертикальні жолобки на колоні або пілястрі. Таку саму назву мають горизонтальні жолобки на базі колони іонічного архітектурного ордера. Завдяки канелюрам досягається багата гра тіней на архітектурних формах.

Капітель – (від пізньолат. capitellum - голівка) – верхня завершальна частина колони, пілястри, пілона. Капітелі різних архітектурних ордерів мають різну форму, але всі вони, розширяючись догори, переходять від круглої форми внизу, на стику зі стволом, до квадратної або близької до квадратної форми зверху, на стику з балкою. Капітель органічно вписується в структуру колони, створюючи з нею єдине ціле.

Каплі, гути – прикраса модульйонів, розміщених на антаблементі доричного ордера. Мають вигляд зрізаних конусів, прикріплених до нижньої поверхні модульйонів.

Карниз – третій верхній елемент, який завершує антаблемент. У кам'яній архітектурі випускна кам'яна плита є основною частиною будь якого класичного карниза. Ця плита називається слізницею або виносною, тією частиною карнизу яка звішується. Над виносною плитою розташовується архітектурний елемент, що завершує карниз – частина карнизу яка вінчає. Для збільшення виносу карниза вводилися додаткові елементи у вигляді випускних частин, які підтримували виносну плиту – частина карнизу яка підтримує.

Колона – (фр.) – архітектурно оброблена вертикальна підпора, зазвичай кругла в прокольному розрізі, елемент архітектурної композиції будівлі або споруди. В колоні розрізняють нижню частину (базу), ствол (фуст), і увінчувальну частину (капітель). В архітектурному колонному ордері колона має визначені пропорції, які надають їй художньої цілісності й виразності. Окремо поставлені колони дуже часто є пам’ятниками. Як будівельна конструкція колона є одним з основних елементів каркаса будівлі.

Колонада – (фр.) – ряд або ряди колон, які несуть горизонтальне покриття і становлять архітектурне ціле в споруді. Колонади бувають і окремою спорудою у вигляді пам’ятника, пам’ятного знака тощо.

Коринфський ордер – один із трьох основних ордерів античної архітектури. Найвишуканіший та найлегший за своїми пропорціями ордер – його висока колона з канелюрами (жолобками), встановлювана на базі завершується пишною капітеллю, яка складається з рядів листів аканфа і невеликих волют.

Масштаб (лінійний масштаб) – графічне зображення числової шкали із нанесенням основних та дрібних одиниць, якими на креслені означені розміри зображуваних елементів. Одиниці які використовують можуть бути абсолютні (метр, фут т. ін.), або відносні (модуль).

Метопи (грец.) – прямокутні, майже квадратніплити, часто прикрашені скульптурними рельєфами створюють фриз доричного ордера.

Модуль - (від лат. – міра) – умовна одиниця виміру в архітектурі і будівництві, яка виражає кратні співвідношення розмірів споруд і їхніх частин. За модуль беруть міру довжини (напр., метр, фут), розмір одного з елементів будинку або розмір будівельного виробу. Напр., в архітектурному колонному ордері за модуль вибрано нижній радіус (або діаметр) колони, який поділяється на менші частини – парти (або мінути). Застосування модуля дає змогу надавати спорудам та їхнім частинам сумірність, полегшує уніфікацію та стандартизацію елементів у будівництві.

Модульйон, модільйон – (фр.) – архітектурна деталь типу кронштейна або консолі, що підтримує виносну плиту карниза в ордерних композиціях.

Мутул (лат.) – плескатий похило розміщений виступ під виносною плитою карниза в доричному ордері.

Пілястра – (італ. pilastro, від лат.pila – колона, стовп) – плескатий прямокутний у плані вертикальний виступ на площині стіни або потужного стовпа, що споруджується для підсилення несучих властивостей конструкції і для композиційного членування стіни. Пілястра має ті самі частини і пропорції, що й колона ордера (базу, ствол, капітель).

Плафон – (фр. plafond - стеля) – стеля прикрашена живописним або скульптурним зображенням, а також і саме зображення. Плафони бувають площинні та просторові, за характером зображення - сюжетні або орнаментальні.

Портик – (лат.) – невеличка колонада перед входом до будинку, завершена фронтоном або аттиком, інколи прикрашена скульптурою або орнаментом.

П'єдестал – (фр.) – художньо оформлене підніжжя для встановлення на ньому скульптури, декоративної вази тощо.

Тосканський ордер – архітектурний колонний ордер, різновид доричного ордера. Основна його відмінність полягає утому, що ствол колони не має канелюр і стоїть на базі.

Тригліф (грец. triglyphos, від tri – в складних словах – три і glypho - ріжу) – елемент фриза в доричному архітектурному ордері у вигляді прямокутної плити з вертикальними канавками – врізами. Тригліфи на фризі чергуються з метопами.

Фриз – (франц.) – в архітектурних колонних ордерах – середня частина антаблемента між архітравом та карнизом. Фриз доричного ордера ритмічно поділений тригліфами та метопами; в іонічному та корінфському ордерах фриз заповнений декоративними рельєфами.