Полів таблиць, службових текстів, штампів

які усі разом складають цілісне креслення.

Деякі із цих елементів загальної структури креслення мають визначені розміри, розміри інших необхідно буде встановити, а усіх інших визначити.

Початок роботи над ескізом (аналіз варіанту завдання)

Після того як ми пригадали із чого складається та як організоване будь яке креслення, спробуємо теоретично сформулювати те із чого повинен складатися ескіз компонування зображення архітектурних ордерів у масах. Виберемо для прикладу конкретний варіант завдання, наприклад, «Архітектурні ордери у масах за Джакомо Бароцціо да Віньйола у одному модулі з інтерколумнієм».

Із даного варіанту витікає наступне: зображення нашого креслення буде складатися із

· 4-рьох зображень різних ордерів (так як Бароцціо детально розглядає тосканський, доричний, іонічний та коринфський ордери);

· варіант «…з інтерколумнієм» - передбачає парне зображення колон (для того, щоб мати можливість показати самий інтерколумній);

· варіант «…в одному модулі…» - визначає те, що фізичний розмір модуля для усіх ордерів залишається незмінним, а самі ордери виглядають різної висоти, так як мають різні кількісні параметри, а звідси поля зображень ордерів будуть різної висоти.

· текст основного напису буде наступний: «Архітектурні ордери у масах за Джакомо Бароцціо да Віньйола», який у даному випадку може складати один смисловий блок;

· саме креслення оформлюється кутовим штампом встановленого зразку;

· кожне з зображень ордерів у якості атрибутів супроводжується постановкою розмірів (вертикальних та горизонтальних), лінійним масштабом, текстом назви ордеру;

· формат креслення, виходячи із нашого варіанту, скоріше за усе буде мати горизонтальне компонування та розміри – 2 А3 (297 X 840 мм);

Отримавши попередній перелік складових нашого креслення, усвідомивши умови та вимоги до його виконання (які витікають із варіанту завдання), ми можемо тепер безпосередньо приступити до виконання ескізу компонування зображення ордерів у масах.

2.1.7 Виконання ескізу компонування «Архітектурні ордери у масах за …»

Зображення «Архітектурних ордерів у масах за …» являє собою схематичне зображення, яке передбачає такий прийом зображення, коли, при збереженні загального характеру ордеру, усі основні частини його, які мають криволінійні профілі, замінюються прямими лініями, які проведені під нахилом. Основні прямі абрису (горизонтальні та вертикальні) такими і залишаються.

Виконання ескізу компонування «Архітектурні ордери у масах за …» необхідно починати з уявлення того із чого буде складатися майбутнє креслення (склад майбутнього креслення). Для цього необхідно уважно проаналізувати отриманий варіант завдання та з’ясувати скільки і які ордери ви будете зображувати (4 або 5 - в залежності від автора трактату який вивчається).

Далі необхідно визначити порядок розташування окремих зображень на ескізі майбутнього креслення. У своїх трактатах Бароцціо та Палладіо розглядають архітектурні ордерні системи у процесі їх розвитку - від простого до складного, тому, мабуть, при визначенні порядку розташування зображень ордерів можливо залишити цей порядок (тобто – тосканський, доричний, іонічний, коринфський та композитний ордери).

Перед виконанням ескізу компонування зображення «Архітектурні ордери у масах за …», пропонується виконати схематичне зображення ордерів «від руки» (аналогічно малюнку 2.2 – але вже конкретно для свого варіанту), яке стане підґрунтям при виконанні ескізу компонування.

Схематичне зображення ордерів у масах, виконане «від руки»

Призначення цього схематичного креслення

· визначити та графічно зафіксувати кількісний склад креслення;

· встановити порядок розташування усіх складових компонентів майбутнього остаточного креслення.

Для з'ясування деяких моментів розглянемо конкретний варіант завдання. Візьмемо наступний варіант – «Архітектурні ордери у масах за Джакомо Бароцціо да Віньйола в одному модулі з інтерколумнієм».

Проаналізуємо даний варіант:

- кількісний склад – даний варіант завдання передбачає розгляд чотирьох архітектурних ордерів - тосканського, доричного, іонічного та коринфського;

- порядок розташування – так як даний варіант передбачає зображення ордеру разом «...з інтерколумнієм», то у даному випадку ми будемо мати збільшення горизонтального розміру зображення ордера. Окрім того, варіантна частина – «…у одному модулі…» передбачає те, що фізичний розмір модуля залишається незмінним, а у зв’язку із тим, що кількісне значення висот ордерів різне, то усі ордери на зображенні будуть мати різну висоту. При цьому висота ордерів буде збільшуватися при переході від простих ордерів до складних у такій послідовності – тосканський, доричний, іонічний, коринфський. І ми, таким образом, отримаємо різновисокі зображення архітектурних ордерів, які утворять компоновку у вигляді «сходів».

- визначення формату креслення – ця частина курсової роботи виконується не на планшеті, а на окремих аркушах А3 подвійного формату. Тут можливі наступні варіанти:

- 2 аркуші А3 розташовані по горизонталі, що створює робоче поле креслення формату 2 А3 (297 X 840 мм);

- 2 аркуші А3 розташовані по вертикалі, що у свою чергу утворює формат креслення 2 А3 (420 X 594 мм).

 

В попередньому аналізі ми з'ясували та усвідомили особливості нашого варіанту завдання – домінування горизонтального розміру компонентів креслення – це і дозволяє нам прийняти остаточне рішення, що стосується формату майбутнього креслення. Вибираємо перший варіант, а саме формат креслення 2 А3 (297 X 840 мм) і тим самим визначаємо та задаємо розміри робочого поля майбутнього креслення.

Далі необхідно спробувати структурно організувати робоче поле креслення, т.б. встановити його структурну організацію.

 

Конкретизуємо та з'ясуємо із яких компонентів у нас буде складатися наше майбутнє креслення виходячи із нашого варіанту:

- текст основного напису – назва креслення – «Архітектурні ордери у масах за Джакомо Бароцціо да Віньйола»;

- чотири зображення архітектурних ордерів (тосканського, доричного, іонічного, коринфського) із усіма необхідними атрибутами (розмірні лінії, розміри, лінійні масштаби, текст – назва ордеру) які будуть змінювати вертикальний розмір по мірі переходу від зображення простих ордерів до складних;

- стандартне зображення кутового штампу.

Після того як з’ясовані усі ці моменти тепер можливо перейти до безпосереднього виконання схематичного зображення ордерів «від руки» (конкретний варіант) (малюнок 2.3).

Малюнок 2.3 Схематичне зображення ордерів у масах виконане «від руки»

Після виконання схематичного зображення архітектурних ордерів у масах «від руки», результат роботи узгоджується із консультантом. У випадку отримання негативного результату спроба може бути повторена декілька разів до тих пір, доки не буде отриманий позитивний результат.

Та схема, яка буде затверджена, стає основою для подальшої роботи над ескізом.

Приступаючи до безпосередньої роботи вже над ескізом необхідно усвідомити чим ескіз повинен відрізнятися від схематичного зображення яке виконано «від руки».