Особливості ескізу компонування, як виду креслення

Схема, яка виконана у вільній техніці «від руки», є різновидом малюнку із усіма йому притаманними властивостями. А саме:

- вона виконується без застосування інструментів для креслення;

- усі побудови виконуються «на око», без використання визначеного масштабу для зображення, а лише із дотриманням приблизних пропорцій та співвідносин між елементами, які зображуються;

- її головна задача зафіксувати на кількісному рівн і склад зображення відтворивши усі складові компоненти зображення (у нашому випадку: текст основного напису, самі зображення ордерів із усіма необхідними атрибутами, кутовий штамп) при цьому розміри та співвідношення елементів, які зображуються залишаються поки не визначеними і тому зображуються умовно, а не точно у масштабі.

Що ж стосується ескізу компонування, то він є різновидом креслення і том у повинен відповідати вимогам які пред’являються до креслень. А саме:

- ескіз завжди виконується у певному визначеному автором масштабі (у нашому випадку у масштабі майбутнього остаточного креслення);

- ескізне зображення будується, а не малюється;

- при побудові зображення використовується масштаб та інструменти для креслення, що у свою чергу передбачає ретельний розрахунок та знання правил побудови зображень (із курсів шкільного креслення та нарисної геометрії);

- на цьому етапі той, хто виконує ескіз, вже повинен вивчити і досконало розуміти об’єкти, які він буде зображувати, їхню структурну побудову, геометричні характеристики, розміри та пропорції (у нашому випадку до моменту виконання ескізу, студент повинен чітко сформувати уявлення про ордерну систему, особливості різних ордерів, пропорційний стрій кожного з ордерів, кількісні співвідношення елементів ордерної системи, їхні назви, а для цього на етапі теоретичної підготовки повинні бути добре засвоєні матеріали підручників, довідників, енциклопедій та текстів оригіналів – трактатів авторів, які визначені для вивчення).

Таким образом підґрунтям для виконання ескізу компонування є:

· теоретичне знання, розуміння, уявлення про ордерну систему;

· схематичний малюнок «від руки», який показує об’єкт зображення на кількісному рівні;

· заповнені таблиці (таблиця 2.2 та 2.3 - як результат успішно пройденого теоретичного етапу), які повинні співорганізувати усі компоненти ордерної системи на якісному рівні,

і лише дотримавшись усього того, що перелічено вище ми виходимо на етап створення ескізу компонування. Бо саме ескіз компонування повинен об'єднати усі ці моменти і якісно (а не тільки кількісно) у графічній формі за допомогою масштабних побудов за правилами створення графічних ортогональних креслень змоделювати ордерну систему, як зразок досягнень людства, які воно набуло у попередні віки.