Додаткова інформація. Чисельність світового автомобільного парку на 2000 рік перевищила 400 млн

Чисельність світового автомобільного парку на 2000 рік перевищила 400 млн. одиниць. В автомобільних двигунах щороку спалюється близько 2 млрд. т палива (з них майже 460 тис. т витрачається на теплове і хімічне забруднення довкілля. У двигунах внутрішнього згоряння на спалювання 1 т бензину витрачається близько 15 т повітря або 2000 л кисню, що в 2, 5 рази перевищує його добове споживання людиною. При спалюванні 1000 л палива карбюраторний двигун викидає в атмосферу: оксиду вуглецю (СО) – 200 кг; вуглеводнів – 25 кг; оксидів азоту – 20 кг; оксидів сірки – 1 кг; сажі – 1 кг.

3 огляду на це зрозуміло, як гостро стоїть питання створення екологічно чистого транспорту.

Проблеми, пов'язані з гідросферою, зумовлені браком прісної води для потреб людства, її забрудненням, порушенням природних колообігів та зменшенням продуктивності водних екосистем.

Насамперед, вода - найголовніша мінеральна сировина, якої людство витрачає в 1000 разів більше, ніж вугілля чи нафти. Крім того, використовуючи чисту воду для власних потреб, людина повертає в природу меншу її кількість і значно гіршої якості, найчастіше у вигляді стічних вод. Оскільки вода здійснює взаємозв'язки в екосистемах, то порушення будь-якого ланцюга впливає як на кількість так і на якість води. Зокрема, в разі надходження значних кількостей біогенних елементів, особливо азоту і фосфат містких сполук, у відкритих водоймах влітку (при температурі води вище 20 °С) створюються сприятливі умови для швидкого розмноження синьо-зелених водоростей (" цвітіння" води) і погіршення стану водойми. Цей процес називається евтрофікацією і супроводжується:

• збільшенням каламутності води;

• зменшенням вмісту у воді розчинного кисню;

• появою неприємного запаху і смаку води внаслідок виділення у воду продуктів розкладання органічних речовин та метаболітів;

• створення гіпоксичних умов і прискорення процесів гниття;

• зниження рН води (підвищення кислотності);

• загибель окремих видів гідробіонтів.

Нестача питної води в певних регіонах пов'язана з нерівномірним розміщенням поверхневого стоку. Крім того, 96% прісних вод знаходиться в льодових щитах Антарктиди, Гренландії, айсбергах, льодовиках, у зоні вічної мерзлоти.

За відношенням до водних ресурсів усі галузі господарства поділяють на дві групи:

1) споживачі, які забирають воду, використовують для виготовлення продукції, а потім повертають у меншій кількості та гіршої якості (у вигляді стічних вод);

2) користувачі, які використовують воду як середовище (рибальство, водний транспорт, лікувальні установи чи курорти для купання та відпочинку) або як джерело енергії (гідроелектростанції), але й вони, як правило, погіршують якість води.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), багато захворювань пов'язані зі споживанням води низької якості (кожен шостий житель Землі використовує для питних потреб воду, яка не відповідає санітарним вимогам).

Природні води мають хімічний склад, що формується під дією численних абіогенних та біогенних чинників і може змінюватись в широких межах.