Зверніть увагу. Як видно з таблиці 3.2.1, найбільш складна несприятлива ситуація у центральній частині Донецької області та степовому правобережжі Придніпров’я

Як видно з таблиці 3.2.1, найбільш складна несприятлива ситуація у центральній частині Донецької області та степовому правобережжі Придніпров’я. Там переважають забруднення води та повітря, змив ґрунту, пилові бурі, засолення ґрунтів, яружність. Дещо нижчий ступінь антропогенного впливу в районах північно-західної Полтавщини, лівобережжя Сіверського Дінця, степового Лівобережного Подніпров’я, Північного Криму, Придніпровської та північного заходу Подільської височини та Прикарпаття. В інших районах комплекс несприятливих факторів менш складний, проте й там трапляється кілька компонентів антропогенного впливу. У деяких районах України, крім вищевказаних несприятливих компонентів, під впливом господарської діяльності можуть активізуватися й інші. Наприклад, у Поліссі внаслідок великомасштабної осушувальної меліорації збільшилася вітрова ерозія, знизився рівень ґрунтових вод та ін.

Виявлені негативні наслідки господарської діяльності людини в конкретних регіонах з урахуванням комплексу несприятливих факторів - необхідний вихідний матеріал для прогнозування несприятливих явищ та розробки системи природоохоронних заходів різного характеру для їх усунення. У цьому полягає основне завдання природоохоронного районування.

Найбільш напружена екологічна ситуація склалася в регіонах, котрі мають значне соціально економічне значення для України: Донецько-Придніпровський, Поліський, Карпатський та Азово-Чорноморський із річкою Дніпро (слід зазначити, що надалі будемо розглядати райони (регіони) більш укрупнено ніж у запропонованій вище схемі районування).

Так, у Донецько-Придніпровському регіоні проживає близько 28 % населення країни, розташовано майже 5 тис. підприємств, більшу частину яких слід вважати гігантами металургії, хімії, енергетики, машинобудування, гірничої, вугільної та інших галузей промисловості. Це район інтенсивного сільського господарства, причому майже три чверті ґрунтів деградує. Ґрунти надмірно забруднені не тільки пестицидами та мінеральними добривами, а й важкими металами, особливо поблизу міст у радіусі 20—25 км.

До основних екологічних проблем Донецько-Придніпровського регіону відносяться наступні:

- підприємства цього регіону викидають в атмосферу більш як 70 % загального в Україні обсягу викидів оксидів вуглецю та азоту, сірчистого ангідриду, вуглеводнів;

- в регіоні не вирішується проблема утилізації промислових відходів;

- основні фонди підприємств зношені в середньому на 70 %(що спричиняє часті аварії);

- на більшості підприємств немає очисних споруд, або вони не діють;

- нові ресурсозберігаючі технології не впроваджуються за браком коштів;

- регіон недостатньо забезпечений власними водними ресурсами та переобтяжений водомісткими виробництвами.