Додаткова інформація. Значної шкоди Поліссю завдали науково необґрунтовані меліоративні роботи, зокрема, осушення боліт, що відігравали важливу роль регуляторів річкового стоку на

Значної шкоди Поліссю завдали науково необґрунтовані меліоративні роботи, зокрема, осушення боліт, що відігравали важливу роль регуляторів річкового стоку на значних територіях. Інтенсивне осушування на Поліссі розпочалося з 1966 р. Спочатку за рахунок знищених боліт площа сільгоспугідь збільшилася на 1, 6 млн. га. Та вже до 1992 р. позитивний економічний ефект змінився на негативний — у кризовому стані опинилися не тільки території осушених боліт, а й сільгоспугіддя.: 24, 4 % їхніх площ втрачають родючість через вітрову ерозію, 47, 1 % — через підкислення, 17, 7 % — через водну ерозію. Рівень ґрунтових вод понизився в середньому на 1, 8—1, 0 м. Близько 50 % малих річок стали жертвами необоротних змін режиму стоку, в багатьох річках істотно зменшилася кількість риби. Різко зменшилися площі боліт, багатство болотних видів рослин і тварин, триває винищення лісів. Жахливими для Полісся є наслідки чорнобильської катастрофи.

Таким чином, екологічний стан Полісся можна охарактеризувати не інакше як кризовий. В дуже напруженому екологічному стані перебуває Київське водосховище, донні відкладення якого й забруднені радіонуклідами.

Українське Полісся потребує уваги, вироблення програми екологічного оздоровлення та відновлення, зміни регіональної екополітики, адже Полісся й Карпати, це «легені» України (Білявський, 2000) і значної частини Європи – зона цінних лісових масивів, які очищують повітряний басейн над величезною частиною Східної Європи. Окрім того, Карпати є одним із значних східноєвропейських оздоровчо-рекреаційних об'єктів.

Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення внаслідокнаступних негативних проявів антропогенного впливу:

- діяльність великих промислових центрів у містах Калуш, Стебник, Надвірна, Новий Роздол, Дрогобич, Бурштин, промислові об'єктів Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії;

- лісорозробки та надмірний випас худоби на більшості полонин;

- хімічне забруднення, кислотні дощі;

- руйнівні повені.

Нагальною проблемою є збереження біорізноманіття Карпат. Структурні зміни в економіці регіону мають передбачити посилення рекреаційного значення Українських Карпат для населення не тільки нашої країни, а й Центральної та Східної Європи, зменшення техногенного навантаження. Надзвичайно важливе при цьому міжнародне співробітництво всіх країн Карпатського регіону.

Досить перспективним є розвиток туризму в Карпатах, але туризму цивілізованого, з урахуванням екологічної стійкості рекреаційних зон і заповідних територій.

Найістотніші негативні наслідки прояву взаємодії суспільства з природним середовищем спостерігаються і в Закарпатті. Протягом останнього десятиріччя XX ст. у цьому регіоні стався цілий ряд руйнівних повеней, дві з яких — 1998 та 2001 рр. кваліфікуються фахівцями як катастрофічні. Тому вирішення проблем гармонізації розвитку соціоекономічних систем з довкіллям даного регіону є актуальним як для України, так і для сусідніх держав Карпатського регіону.