Суть, фактори і структура суспільного виробництва

 

Суспільне виробництво – це сукупна організована діяльність людей із перетворювання речовин і сил природи з метою створення матеріальних і нематеріальних благ, необхідних для їх існування та розвитку.

Осносновні риси виробництва:

- завжди є суспільним виробництвом;

- має безперервний характер розвитку, постійно повторюється, тобто відтворюється;

- у процесі виробництва виникають економічні відносини між людьми;

- є важливою складовою частиною тієї чи іншої соціально-економічної системи.

Основні моменти процесу праці:

- робоча сила;

- особистий фактор виробництва;

- предмети праці;

- засоби праці;

- речовий фактор виробництва.

Праця – це свідома доцільна діяльність людини, яка спрямована на створення тих чи інших благ з метою задоволення потреб.

Робоча сила – це сукупність фізичних та інтелектуальних здібностей людини, які вона використовує у процесі праці. Іншими словами, робоча сила – це здатність до праці, а праця є процесом функціонування робочої сили.

Предмет праці – всі речовини природи, на які спрямована праця людини і які становлять матеріальну основу майбутнього продукту.

Засоби праці – це річ або комплекс речей, якими людина діє на предмет праці.

Сукупність предметів і засобів праці складають засоби виробництва, чкі є одним з елементів продуктивних сил.

Сфери суспільного виробництва:

1. Матеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, які виробляють матеріально-речові блага й надають матеріальні послуги.

2. Нематеріальне виробництво – сукупність галузей і сфер, що виробляють нематеріальні блага та нематеріальні послуги, які задовольняють духовні й соціальні потреби людей.

Галузева структура суспільного виробництва:

Матеріальне виробництво охоплює: промисловість, сільське та лісове господарство, будівництво, особисте, ремісниче господарство; комунальне господарство і побутове обслуговування, які надають матеріальні послуги; транспорт, зв’язок, торгівля (в частині обслуговування процесу виробництва)

Нематеріальне виробництво включає: охорону здоров’я; освіту, інформатику; культуру, мистецтво; спорт, туризм; духовне виробництво. Між сферами матеріального і нематеріального виробництва існує тісний взаємозв’язок та взаємодія.

Для здійснення процесу виробництва необхідні певні умови – фактори виробництва.

Фактори виробництва – це всі необхідні елементи, які використовуються для виробництва матеріальних і духовних благ.

Сучасна вітчизняна і світова економічна наука до складу факторів виробництва відносить: працю, капітал, землю, підприємницькі здібності, а на сучасному етапі ще й додаткові фактори – науку, інформацію, екологію.

Праця як фактор виробництва є фізичною та інтелектуальною діяльністю людини, спрямованою на виробництво економічних благ і надання послуг.

В економічній науці протягом останнього часу сформувалася концепція «людського капіталу», згідно з якою праця освідченного та кваліфікованого працівника розглядається як головний фактор економічного і соціального прогресу суспільства.

Людський капітал – сформований у результаті інвестицій і накопичений людиною певний запас знань, навичок, здібностей, мотивацій і стан здоров’я, які доцільно й ефективно використовуються в тій чи іншій сфері суспільного виробництва.

Капітал – це економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, використовуванних для виробництва товарів твпослуг.

Земля як фактор виробництва включає в себе землю, лісові й водні ресурси, родовища корисних копалин та інші природні багатства, що використовуються у виробничому процесі.

Наука – це специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство, мислення.

Інформація в сучасних умовах виступає найважливішим фактором суспільного виробництва, який можна визначити як систему збирання, обробки та систематизації різноманітних знань людини з метою використання їх у різних сферах її життєдіяльності й насамперед в економічній сфері.

Екологічний фактор – це система спеціалізованих видів трудової діяльності та витрат, спрямованих на раціональне використання природних ресурсів, охорону навколишнього середовища, а також його відтворення.

 

 

2. Форми організації суспільного виробництва: