Суть та функції грошей. Закони грошового обігу

 

Гроші є найгеніальнішим здобуттям людства, яке спростило й універсувало обмін товарів, зробило його надзвичайно легкою і простою справою. Гроші відіграють виключну роль як у житті окремої людини, так і суспільства в цілому. Заради грошей люди працюють і здатні на будь-які вчинки, гроші є втіленням багатства, саме гроші дають змогу отримати будь-які блага і задовольнити майже всі потреби людей. Ще й досі точаться дискусії щодо походження і сутності грошей.

Одні фахівці вважають гроші результатом домовленості між людьми про введення спеціального зручного інструменту обміну товарів. Це так звана раціоналістична концепція походження грошей, яка панувала в економічній теорії до кінця XVIII ст. Серед її сучасних прибічників такі видатні американські економісти як П. Самуельсон, Дж. М. Кейнс, Дж. К. Гелбрейт.

Інші економісти, і таких переважна більшість, дотримуються еволюційної концепції походження грошей, яка була сформульована засновниками класичної політичної економії А. Смітом і Д. Рікардо й отримала всебічний розвиток та обґрунтування в економічній теорії К. Марса. Прихильники еволюційної теорії походження грошей вважають їх результатом історичного процесу розвитку товарного виробництва і обміну та послідовної зміни форм вартості, що підтверджується чисельними палео-економічними, археологічними та етнографічними дослідженнями й знахідками.

Існуючі відмінності сучасних тлумачень сутності грошей пов’язані з існуванням та еволюцією традиційних концепцій грошей, що сформувалися ще у XVII–XVIII століттях.

Прихильники металевої концепції грошей, засновниками якої були Т. Ман, У. Стаффорд та Д. Норе, вважали, що грошима за своєю фізичною природою є тільки благородні метали – золото і срібло та виготовлені з них грошові знаки. Сьогодні ці позиції відстоюють прибічники повернення до золотого стандарту.

Номіналістична концепція грошей, яка вперше була обґрунтована Дж. Берклі та Дж. Стюартом, вважає гроші умовними номінальними розрахунковими одиницями, які вводяться державною владою і визнаються й використовуються людьми у якості грошей. Провідна теза номіналістичної концепції грошей чітко сформульована у популярному підручнику К. Р. Макконнелла і С. Л. Брю: „гроші – це те, що вважають грошима”. Серед прибічників даної концепції Дж. М. Кейнс, П. Самуельсон, Дж. К. Гелбрейт. А. Маршалл, А. Пігу, Дж. Хікс та багато інших провідних економістів. Підкреслимо, що лави прибічників даної концепції грошей значно зросли після відмови від золотого стандарту та переходу до декретних грошей, що відбулося на початку 70-х років минулого століття.

Кількісна теорія грошей, що була вперше обґрунтована Д. Юмом, Дж. Локком та Ш. Монтеск’є, вважає, що вартість або купівельна спроможність грошей та рівень товарних цін залежать виключно від наявної кількості грошей в обігу. Особливий внесок в розвиток цієї концепції грошей зробив американський економіст І. Фішер. На цій концепції ґрунтується сучасний монетаризм та розроблена Дж. М. Кейнсом теорія регульованої валюти або системи паперово-кредитного грошового обігу. Саме кількісній теорії грошей віддають перевагу більшість західних фахівців, все більше прибічників вона знаходить і серед вітчизняних економістів.

Отже, гроші – це особливий товар, за яким у результаті розвитку товарного обміну монопольно закріплюється особлива економічна роль загального еквівалента, що найкращим чином вимірює вартість та виступає посередником в обміні усіх інших товарів.

Обмін товарів на гроші є фактичним визнанням суспільством індивідуальних приватних витрат праці як суспільно необхідних.

Як загальний еквівалент гроші є:

По-перше, формою вираження економічних відносин обміну між товаровиробниками.

По-друге, універсальним інструментом виміру вартості усіх інших товарів та стихійного обліку суспільної праці товаровиробників, який відбувається в процесі реалізації їх товарів на ринку.

По-третє, всезагальною або безпосередньо суспільною споживчою вартість, що має здатність обмінюватися на всі інші товари. Це означає, що на відміну від усіх інших товарів гроші мають абсолютну ліквідність.

І, нарешті, конкретним предметним втіленням суспільної абстрактної праці й суспільного багатства і водночас найрухомішим об’єктом власності.

Більш повно сутність грошей розкривається у тих функціях, які вони виконують в економіці.

Функції грошей – це дії, які гроші здійснюють у ринковій економіці.

Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей:

– міра вартості;

– засіб обігу;

– засіб утворення заощаджень, скарбів;

– засіб платежу;

– світові гроші.

1. Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.

Функція грошей як міри вартості реалізується через масштаб цін.

Масштаб цін – це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін. З середини XX ст. відповідно до рекомендацій МВФ країни світу не проводять фіксації офіційного (золотого) масштабу цін.

2. Функція засобу обігу – гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Функція грошей як засобу обігу завжди поєднується з попередньою функцією міри вартості. Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.

Паперові гроші — це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні.

3. Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.

Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, так і поза ним (заробітна плата, сплата податків, орендна і квартирна плата, повернення позик тощо).

На основі цієї функції виникли кредитні гроші – вексель, банкнота, чек.

4. Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній " плоті".(може відбутися і форми ювелірних виробів розкоші з золота).

5. Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторгівельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.

Грошовий обіг — це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, який обслуговує реалізацію товарів і нетоварні платежі в господарстві.

Обіг грошей здійснюється на основі притаманних йому законів.

Одним з найважливіших є закон, який визначає кількість грошей, необхідних для обігу.

Закон грошового обігу передбачає, що протягом певного періоду в обігу має бути певна, об'єктивно зумовлена грошова маса. Він з'ясовує внутрішні зв'язки між кількістю грошей в обігу і масою товарів, рівнем цін, швидкістю обороту грошей.

Згідно з класичним підходом кількість грошей, необхідних для обігу, може бути визначена за такою формулою:

 

КГ = СЦ + К + П – ВП/ О, де

КГ – кількість грошей, необхідних для обігу;

СЦ – сума цін товарів, реалізованих протягом року;

К – сума цін товарів, проданих у кредит;

П – платежі за кредити минулого року;

ВП – платежі, які взаємно погашаються;

О – швидкість обороту однієї грошової одиниці за рік.

В умовах заміни золотомонетного обігу паперовими грошима діяв закон їхнього обігу. Сутність закону обігу паперових грошей полягає в тому, що випуск їх повинен дорівнювати тій кількості замінених ними золотих грошей, яка необхідна для забезпечення нормального товарного обігу. Переповнення каналів обігу паперовими грошима неминуче призводить до знецінення їх.

Більшість сучасних західних економістів для визначення кількості грошей, необхідної для обігу, базуються на неокласичній теорії збалансованості грошової і товарної мас, запропонованої американським економістом І. Фішером:

М·V = Р·Q, де

М – маса грошей в обігу;

V – середня швидкість обігу грошей;

Р – середній рівень цін на товари та послуги;

Q – кількість товарів та послуг, представлених на ринку.

З цього рівняння можна визначити кількість грошей, необхідних для обігу.

Різноманітність грошових засобів в економіці представляє грошова маса: це сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах, які забезпечують реалізацію товарів і послуг.

Структура грошової маси:

1. Готівкові гроші:

а) монети;

б) банкноти.

2. Безготівкові гроші:

а) чекові внески;

б) депозитні сертифікати;

в) державні цінні папери.

Показники грошової маси:

ГМ=М0+М1+М2+М3+L,

де, М0 – готівкові гроші

М1= М0+ поточні рахунки та чекові депозити

М2= М1+невеликі строкові депозити

М3= М2+великі строкові депозити+внески у спеціальних установах

L=М3+облігації, та інші цінні папери

Грошова система – це форма організації грошового обігу, яка історично склалася в певній країні й законодавчо закріплена державою.

Вона складається з таких елементів:

1. Назва національної грошової одиниці.

2. Вид грошових знаків і характер їхнього забезпечення.

3. Порядок грошової емісії, тобто порядок друкування і випуску їх в обіг.

4. Встановлення курсу національної валюти і порядок її обміну на іноземну.

5. Наявність державних фінансових інститутів, які здійснюють регулювання грошового обігу в країні.

Історія знає два основних типи грошових систем: металеву і паперово-кредитну. Металева система складається з біметалізму і монометалізму, а паперово-кредитна – з паперових грошей та кредитних грошей.

Біметалізм є системою, де роль загального еквівалента законодавчо закріплюється на рівних правах за двома благородними металами – золотом і сріблом.

Монометалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента закріпляється за одним благородним металом – золотом.

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні риси натурального і товарного виробництва.

2. У чому суть і основні властивості товару?

3. Порівняйте теорію трудової вартості з теорією граничної корисності.

4. У чому полягає суть і функції закону вартості?

5. Розкрийте суть основних функцій грошей.

 

 

ТЕМА 4. РИНКОВА ЕКОНОМІКА: СУТність,