Сутність, види і джерела формування доходів. Номінальні й реальні доходи
Матеріальною основою доходів суспільства є необхідний і додатковий продукти як втілення необхідної та додаткової живої праці. Відносини розподілу виявляються в тому, що необхідний продукт поділяється на фонди особистого і суспільного споживання. Спочатку виробник отримує особисто необхідний продукт, тобто продукт «для себе» (наприклад, у формі заробітної плати), розмір якого зумовлений його трудовим внеском у виробництво. Певна частина необхідного продукту відокремлюється і приєднується до додаткового продукту, який стає продуктом «для інших», тобто для суспільства і потім надходить до споживання через фонди суспільного задоволення потреб. Дохід – багатогранне економічне поняття, яке застосовується в різних значеннях. У широкому розумінні слова дохід розглядається якгрошові та натуральні надходження до суб'єктів господарського життя. У вузькому значенні дохід – це потік грошових надходжень за одиницю часу (годину, тиждень, місяць, рік). На відміну від багатства, яке втілюється в запасах активів (будівлі, споруди, знаряддя праці, цінні папери, готівкові гроші й т, ін.), дохід передбачає приплив грошей. В економічній теорії доходи класифікуються за різними критеріями: 1. За рівнем формування: дохід на мікрорівні (приватне господарство); дохід на макрорівні (народне господарство). 2. За суб'єктом привласнення: доходи населення; доходи підприємств (фірм); доходи держави; доходи суспільства (національний дохід). 3. За джерелом надходження: 3.1. Доходи від трудової та підприємницької діяльності: заробітна плата; доходи працівників колективних підприємств; доходи від індивідуальної діяльності; доходи від підсобного господарства; доходи від кооперативної діяльності; доходи підприємців. 3.2. Доходи від власності: дивіденди від акцій; відсотки від паю; відсотки від банківських вкладів; доходи від облігацій; орендна плата тощо. 3.3. Доходи, що безпосередньо не пов'язані з оцінкою результатів діяльності: виплати при безробітті; часткова компенсація виплат на. освіту; виплати інвалідам і тимчасово непрацездатним; безплатне надання медичних послуг; адресна допомога малозабезпеченим верствам населення; благодійні послуги; соціальні пенсії тощо. 4. За величиною нарахованих і реально отриманих доходів населення: номінальний дохід — загальна сума доходу в цінах поточного періоду; реальний дохід — дохід з урахуванням зміни цін, або дохід у цінах базового року. 5. Для аналізу доходів підприємства (фірми) використовують таку класифікацію: валовий дохід, середній дохід, граничний дохід. Валовий дохід представляє суму виторгу від реалізації товарів і послуг: ТR = РQ, де ТR — валовий дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); Q — кількість реалізованих товарів (послуг). Середній дохід представляє суму валового доходу, поділеного на кількість реалізованих товарів і послуг де АR — середній дохід; Р — ціна одиниці виробленого товару (послуги); Q — кількість реалізованих товарів (послуг). Граничний дохід представляє приріст валового доходу від продажу додаткової одиниці реалізованих товарів чи послуг: де МR — граничний дохід; ∆ RQ — приріст валового доходу; ∆ Q — приріст обсягів реалізованих товарів та послуг. 6. Факторні доходи – це доходи, що утворюються в результаті використання певних факторів виробництва: - доходи у вигляді заробітної плати або посадових окладів; - рентний дохід; - процентний дохід або прибуток на капітал; - підприємницький дохід (прибуток) у вигляді залишкового доходу підприємця.
|