Соціальний захист населення

Соціальний захист включає в себе систему заходів, які захищають будь-якого громадянина країни від економічної та соціальної деградації не тільки внаслідок без­робіття, а й у випадку втрати чи різкого скорочення доходів, хвороби, народження дитини, виробничої травми, інвалідності, похилого віку тощо.

Витрати на соціальний захист населення залежать від можливостей економіки. У країнах з ринковою економікою склалася троїста система фінансування соціальних програм, об'єктами якої виступають держава, роботодавці та одержувачі соціальних виплат.

Сучасна система соціального захисту населення у країнах з перехідною економікою включає такі основні елементи:

1) сукупність державних соціальних гарантій, у тому числі соціальні пільги окремим категоріям населення;

2) традиційну форму державної соціальної допомоги;

3) соціальне страхування.

Система соціальних гарантій передбачає надання соціальне значущих благ та послуг усім громадянам без врахування їхнього трудового внеску і визначення по­треби (безкоштовні освіта, лікування тощо). Мінімальний рівень цих гарантій є рухомим залежно від конкретно-історичних умов, а також можливостей суспільства. Ця форма соціального захисту громадян базується на принципах загального оподатку­вання і бюджетного фінансування соціальних витрат.

До системи соціальних гарантій входять також соціальні пільги, тобто соціаль­ні гарантії окремим категоріям населення. Ця форма соціального захисту також хара­ктеризується універсальністю надання соціальних благ і послуг у межах визначеної соціально-демографічної групи населення (ветерани війни, інваліди та ін.) та забез­печенням за рахунок податково-бюджетної системи держави.

Під соціальною допомогою як формою соціального захисту населення розумі­ють надання соціальних благ та послуг соціально вразливим групам населення на основі визначення їх потреб. Об'єктом соціальної допомоги є малозабезпечені верст­ви населення, доходи яких нижчі від прожиткового мінімуму чи межі бідності. Дер­жавна соціальна допомога здійснюється двома шляхами: програми допомоги в гро­шовій формі та допомога в натуральній формі, тобто у вигляді продовольчих талонів, шкільних сніданків та обідів, продовольчих товарів людям похилого віку, медичного обслуговування, житлової допомога позичок студентам тощо.

Соціальне страхування є найбільш поширеною формою соціального захисту населення від різних ризиків, пов'язаних з втратою працездатності та доходів. Особ­ливістю соціального страхування є його фінансування зі спеціальних позабюджетних фондів, які формуються за рахунок цільових внесків роботодавців і працівників за підтримки держави.