Література. Тема 18. Глобалізація світогосподарських зв’язків та загально цивілізаційні проблеми людства

Основна: 1, 2, 4, 5, 6, 7, 10, 16, 20.

Додаткова: 6, 7, 8, 16, 32, 39.

Тема 18. Глобалізація світогосподарських зв’язків та загально цивілізаційні проблеми людства

1. Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці.

2. Сучасна глобалізація світогосподарських зв’язків і загострення загально цивілізаційних проблем людства.

3. Економічні основи та передумови вирішення глобальних проблем людства.

Питання перше. Глобалізація як новий етап розвитку інтеграційних процесів у світовій економіці

Глобалізація – складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку і пов’язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, зумовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій тощо.

Поняття „глобалізація” увійшло в науковий обіг у 80-ті роки ХХ ст. як відображення фундаментальних перетворень сучасної світової економіки, зумовлених посиленням дії загально цивілізаційних законів та закономірностей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну світову цивілізацію (рис.18.1).

 

 

Рис.18.1 Загальна характеристика процесу глобалізації

В умовах глобалізації інтернаціоналізація економіки на­буває нових рис:

— формується глобальне світове виробництво на осно­ві планетарного охоплення світової економіки транснаціо­нальними корпораціями і транснаціональними банками, розвитку довгострокових виробничих зв'язків, стратегічних альянсів, договорів про співдружність тощо;

— кардинально міняється зміст світових господарських зв'язків: темпи зростання міжнародної торгівлі випере­джають темпи зростання виробництва, а фінансові потоки перевищують трансакції, пов'язані з експортом товарів і послуг;

— змінюється спрямованість і структура міжнарод­ної торгівлі, зростає товарообмін наукомісткою, високотехнологічною продукцією між

розвинутими країнами;

— якісних перетворень зазнає фінансова сфера, зміню­ється її роль у світовій економіці на основі прогресуючого зростання валютних, фондових, кредитних ринків тощо;

— посилюється орієнтація розвинутих економік на розгортання всіх сфер людської активності: здатність ге­нерувати нові знання, швидко їх застосовувати, використо­вуючи сучасні методи обробки інформації;

—інтенсифікується пошук світового центру управлін­ня та інструментів регулювання глобальних світогоспо­дарських процесів.

Процес глобалізації розвивається під впливом сукуп­ності техніко-технологічних, соціально-економічних, політич­них та морально-етичних факторів (рис.18.2).

Форми прояву глобалізації:

— формування загальнопланетарного науково-інформа­ційного простору, світової комунікаційної мережі, глобаль­них технологічних систем;

— інтенсифікація міжнародних трансакцій, формуван­ня глобальних ринків робочої сили, товарів, інформаційних технологій на основі поступового демонтажу торговельних бар'єрів, підписання багатосторонніх торговельних угод тощо;

— бурхливе розширення світового фінансового ринку, різке збільшення обсягів і швидкості потоків капіталів, фінансових операцій, здійснюваних різними суб'єктами світогосподарських зв'язків;

— зростання відкритості й посилення взаємозалежності економік, господарсько-технологічне зближення країн, інтен­сифікація регіональних інтеграційних процесів, розвиток міжконтинентальної інтеграції тощо;

—становлення єдиного світового виробництва на основі інтенсифікації планетарної діяльності глобальних госпо­дарських комплексів (мультинаціональних компаній, багатопрофільних транснаціональних корпорацій, транснаціо­нальних банків, їхніх об'єднань тощо);

— міжнародний рух циклічних коливань економіки, біржових, валютних і фінансових криз; зближення процент­них ставок, внутрішніх і світових цін тощо;

— уніфікація ведення бізнесу, формування нової систе­ми глобального управління; зростання кількості наднаціо­нальних структур регулювання світового господарства, між­урядових та неурядових міжнародних організацій;

— інформаційно-культурне зближення народів, впрова­дження єдиних стандартів життя, уніфікація уподобань, цінностей, суспільної свідомості тощо;

— порушення рівноваги світової екосистеми, загострен­ня глобальних проблем.

Глобалізація – неодномірний, нелінійний процес, який виявляє неоднозначний, різноспрямований і суперечливий вплив на сучасний світогосподарський розвиток і економічну безпеку держав.

 

 

 

 

Питання друге. Сучасна глобалізація світогосподарських зв’язків і загострення загально цивілізаційних проблем людства

Глобальні проблеми — проблеми, пов'язані з при­родними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т.ч. економічними, соціальними) явища­ми, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації і мають загальнопланетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирі­шення, а тому потребують координації зусиль усьо­го світового співтовариства.

Найзагальнішою причиною загострення глобальних про­блем є криза індустріальної цивілізації внаслідок:

— безсистемної, безконтрольної, безмежної утилізації ресурсів природи;

— низького рівня технологічної культури виробництва;

— максимізації, а не оптимізації. темпів економічного зростання;

— домінування технократичного підходу, послаблення антропогенних засад;

— масштабного впливу людської діяльності на навко­лишнє середовище й необмеженого вторгнення людства у біосферу;

— швидкої урбанізації населення планети, зростання гігантських мегаполісів і агломерацій, що супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, лісів, бурхли­вою автомобілізацією;

— поглиблення суперечностей між світовим. економіч­ним розвитком і соціальним прогресом.