Інженерні розрахунки
Продуктивність фризерів Пф (кг/год) періодичної дії визнаають по формулі Пф = 60G1/τ ц (2.77) де G1 - разовая порція суміші, що завантажується у фризер, кг; τ ц - час циклу, хв. Тривалість циклу τ ц складається з тривалості наповнення (τ н = 1, 0 хв), фризерования (τ ф = 4, 5..5, 0 хв) і спорожнення (τ 0 = 1, 5..2, 0 хв). Для орієнтовних розрахунків продуктивності приймають наступні коефіцієнти теплопередачі: для фризерів безперервної дії kn = 3500..4500 Вт/(м2/К), для фризерів періодичної дії з охолодженням розсолу kp = 550..730 Вт/(м2/Ю, для таких же фризерів з аміачним охолодженням ka = 700..800 Вт/(м /К). Витрата холоду Q (Дж) у фризері визначають по формулі
Qф = {G1[cсм (tcm – tкр)+ см(tкр - tм) + (uв/100)(ил /100)335] + (N1 + N2 + N3)}η x де cм, cсм - питома теплоємність морозива і суміші, Дж/(кгК); tсм, tкр, tм - температури відповідно початкова, кріоскопічна суміші і морозива, К; ив, ил - масова доля води в суміші і води замороженої, %; N1 - потужність, витрачена на привід мішалки, кВт; N2 - потужність, споживана ножами для того, щоб зрізати шар морозива, кВт; N3 - потужність на тертя морозива об стінки циліндра, η x - ККД, що враховує втрати холоду (η x = 0, 90..0, 95). Теоретична продуктивність ескимогенератора карусельного типу ПТ (шт/год) визначається у вигляді ПТ = пz (2.78) де z -число форм в каруселі, шт.; п - частота обертання каруселі, год-1 z = mh (2.79) де m - радіальне число форм, ряд; h - число форм в ряду. Фактична продуктивність льодогенератора П (кг/год) рівна П = 3600G2/Т (2.80) де G2 - середня маса гранул льоду, що отримуються за один цикл, кг; Т— повний цикл виробництва гранул льоду, с. Маса води тв (кг), що знаходиться у ванні льодогенератора для заморожування тв =ρ {lbhв – [(nπ dц2 h ц )/4] (2.81) де ρ - щільність води, кг/м3; l - довжина ванни, м; b - ширина ванни, м; hв- висота шару води, м; п - кількість цапф; dц - діаметр цапфи, м; hц - глибина занурення цапфи у воду, м Теплове навантаження Q (кВт) на холодильну установку льодогенератора Q = Qв + Qм +Q0 (2.82) де Qв - теплопритоки від води при її охолодженні, заморожуванні і охолодженні гранул льоду до кінцевої температури, кВт; Qм - теплопритоки від металлоконструкций, що утеплюються при відтаванні льоду і охолоджуваних при заморожуванні, кВт; Q0 - теплопритоки від довкілля через конструкції льодогенератора, який захищають, кВт. Qв = [cв mв tв + Gл(r - cл tл )]/τ н (2.83) де св - питома теплоємність води, кДж/(кг К); tв - початкова температура води, °С; Gл - маса льоду, що отримується за цикл роботи льодогенератора, кг; r - питома теплота фазового переходу, кДж/кг; сл - питома теплоємність льоду, кДж/(кг К); tл - середня температура гранул льоду, °С; τ н - час наморожування гранул льоду, с. Qл = G г (1 + y) (2.84) де G г - середня маса гранул льоду, що отримуються за один цикл, кг; у - масова доля льоду, що підтанув при звільненні цапф y = [(d + 2δ)2 – d2 ] – (d2г - d2) (2.85) де d- діаметр цапф випарника, м; δ - товщина шару льоду, що підтанув, м; dг - зовнішній діаметр гранул льоду, м Qм = [Gм + cм (tот - |t0|)]/τ н (2.86) де Gм - маса металоконструкцій, що утеплюються при отгаивании льоду і охолоджуваних при заморожуванні, кг; см - питома теплоємність матеріалу випарника, кДж/(Кг-К); tот - температура нагріву випарника при відтаванні, °С; t0 - температура випари фреону, °С. Q0 = 0, 15 Qв (2.87) Фактична холодильна потужність холодильного агрегата Qx (Вт) розраховується як: Qx = 1, 1UtcGв (2.88) де 1, 1 - коефіцієнт, що враховує теплопритоки від довкілля; с - питома теплоємність води, Дж/(кг-°С); Gв - маса води в повітроохолоджувачі, кг Qв = ρ π d2H/4 (2.89) де р - щільність води, кг/м3; d - внутрішній діаметр водоохолоджувача, м; Н - вьісота водоохолоджувача, м Необхідна холодильна потужність холодильного агрегату Qн (Вт) Qн = 1, 1NGc(tн - tк)/60 (2.90) де N - число охолоджуваних порцій продукту по технічній характеристиці; G - середня маса порції продукту, кг; tн - tк - температура водопровідної води до і після водоохолоджувача, °С
|