Розрахунок і вибір проводки
Розрахунковий струм мережі що живить електродвигун (ділянка мережі №2, рисунок 2) визначається за формулою:
де Ірозр.м2 – розрахунковий струм струмоприймача ділянки 2; Рдв – потужність двигуна, кВт; Uн – номінальна напруга, кВт; h, cosf - к.к.д. та коефіцієнт потужності електродвигуна. Розрахунковий струм ділянки мережі, що живить декілька струмоприймачів (ділянка мережі №1, рисунок 2):
де Ко – коефіцієнт одночасності. Після цього на підставі схеми розташунку записують довжину труби (якщо вибрано спосіб прокладки в трубі). Електропроводку обирають за наступними умовами: за матеріалом жили, що проводить електричний струм та матеріалом ізоляції, за способом прокладки, за умовою нагріву; за механічною міцністю. Переріз жил проводів (кабелів) обирають за умовами тривало припустимого струму: Ідов.прип³ Ірозр, (3.3) де Iдов.прип, Iрозр – відповідно довгостроково припустимий і розрахунковий струми, А. Довжина проводу приймається на 1, 5-2 м довшою за довжину труби. Після вибору проводу визначають діаметр труби за формулою:
де dmр - діаметр проводу з ізоляцією, мм; п - кількість проводів в трубі; кз - коефіцієнт заповнення, (кз = 0, 45- 0, 55).
|
, (3.1)
, (3.2)
, (3.4)
